Блокування Telegram, тиск на жінок і китайський бізнес: що відбувається на окупованому Донбасі

Російська окупаційна влада все сильніше контролює життя людей на захоплених територіях: блокує Telegram, стежить за спілкуванням і тисне на жінок та лікарів. Водночас змінюється й економіка — до процесів на окупованих територіях долучається китайський бізнес, а розрахунки все частіше відбуваються в обхід санкцій.

Про те, що насправді відбувається на окупованих територіях України, говоримо у новому випуску проєкту «На часі» разом із правозахисницею, директоркою ГО «Східна правозахисна група» Вірою Ястребовою.

Витіснення Telegram і контроль над комунікаціями

У лютому 2026 році росіяни почали обмеження Telegram, нібито через те, що месенджер не виконує законодавство РФ. Блокування діють не лише на території РФ, а й у регіонах України, які перебувають під російською окупацією. Про обмеження в роботі Telegram повідомляли з 16 березня. Офіційне блокування месенджера там очікують з 1 квітня 2026 року.

До цього в Росії заблокували WhatsApp. Спочатку користувачі не могли отримати доступ до сервісу без VPN, а потім взагалі він став недоступний. Подібний механізм раніше застосували до YouTube: після півтора року «уповільнення» відеохостинг повністю заблокували.

За словами експертки, ці обмеження не є спонтанним рішенням, а результат тривалої підготовки.

Напередодні Росія намагалася просувати власні цифрові продукти, зокрема так званий «суверенний» месенджер MAX. Втім, ця ініціатива не знайшла підтримки серед населення.

«Люди не дуже жваво і охоче переходили на нові платформи і змінювали звичні майданчики обміну інформацією. Тому, на мій погляд, крок із Telegram був прорахований заздалегідь», — пояснює Ястребова.

За її словами, Росія свідомо рухалася до витіснення незалежних каналів комунікації. При цьому альтернативні рішення, які пропонують окупанти, викликають серйозні застереження.

«Той же MAX був розкритикований. Аналітики з кібербезпеки говорили, що це фактично шпигунський інструмент. Встановлюючи його на смартфон, ти отримуєш програму, яка може зливати твої переписки і контакти. Він не є захищеним і за цих умов навіть гірший за Telegram», — додає експертка.

Нагадаємо, українці в окупації можуть безпечно отримати перевірений VPN та скачати безпечний браузер. Йдеться про сервіс «Ти в Україні», створений Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спільно з активістами «Жовтої Стрічки». Платформа пропонує безкоштовний VPN, спеціальний браузер Ceno та консультації щодо користування мережею в умовах окупації.

Репродуктивні права в окупації

Окремим напрямком тиску стала сфера репродуктивного здоров’я. За словами Віри Ястребової, ситуація на тимчасово окупованих територіях суттєво погіршилась.

«Контроль за вибором жінки щодо вагітності значно посилився. Сама система надання медичних послуг стала інструментом адміністративного тиску», — говорить вона.

Зокрема, для отримання навіть базових медичних послуг жінки змушені проходити додаткові процедури, зокрема, флюорографію, та надавати документи.

«Жінка має принести не просто довідку, а рентгенівський знімок легень. Без цього їй можуть відмовити у прийомі чи процедурі, зокрема й у питанні переривання вагітності», — пояснює Ястребова.

Експертка наголошує, що такі вимоги мають подвійний характер.

«З одного боку, це адміністративний контроль — потрібно надати документи російського зразка. З іншого — це спроба виявити хворих на туберкульоз, адже ситуація із захворюванням зараз катастрофічна, і окупанти не можуть її стабілізувати», — каже вона.

Паралельно Росія впроваджує на окупованих територіях демографічні програми, які мають створити ілюзію стабільності.

«Ці програми покликані демонструвати, що “все добре, жінки народжують”. Але за цією картинкою приховуються серйозні проблеми», — зазначає Ястребова.

Йдеться, зокрема, про випадки небажаної вагітності внаслідок сексуального насильства, яке, за словами експертки, є одним із проявів війни.

«Є випадки зґвалтувань, зокрема військовими. Це, на жаль, невід’ємна складова війни», — говорить вона.

Водночас жінки практично позбавлені можливості захистити себе юридично. Бо за словами Віри Ястребової, заявити про такий злочин — означає наражати себе і своїх близьких на небезпеку. Росія застосовує статтю про дискредитацію армії. І навіть сама заява про зґвалтування російським військовим, може бути розцінена саме так.

Додатковим фактором ризику є постійна присутність військових у населених пунктах.

«Перебування російського військового контингенту в містах і містечках — це перманентна загроза. І навіть якщо жінка наважиться заявити про насильство, це не гарантує розслідування чи покарання винних, а лише створює додаткові ризики для неї», — наголошує правозахисниця.

У цій ситуації навіть медична система не стає безпечним середовищем для постраждалих.

«Лікарі можуть вимагати: “Якщо ти кажеш, що тебе зґвалтували, надай довідку про відкриття кримінального провадження”. Але такого провадження часто немає — або його не реєструють, або жінка боїться звертатися», — розповідає експертка.

У підсумку жінки опиняються в замкненому колі: без доступу до правосуддя, без належної медичної допомоги і під постійною загрозою переслідування.

Китайський слід на Донбасі

Останній аналітичний звіт ГО «Східна правозахисна група» охоплює період від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році до 2025-го і фіксує нову тенденцію: економіка тимчасово окупованих територій поступово змінює орієнтацію. Вона вже не є виключно придатком Росії — натомість дедалі більше інтегрується в азійський економічний простір.

За словами директорки організації Віри Ястребової, дослідження почалося з простого, але принципового питання — як Росії вдається утримувати економіку в умовах санкцій і війни.

«Коли ми говоримо про те, як можна вплинути на Росію, перше, що звучить — це санкції. Але нам стало цікаво: як в умовах повномасштабного вторгнення їм вдається підтримувати стагнуючу економіку і навіть реалізовувати окремі проєкти, зокрема логістичні», — пояснює вона.

У ході дослідження аналітики звернули увагу на ще один важливий фактор — присутність іноземного бізнесу на тимчасово окупованих територіях.

«Ми почали аналізувати, хто, окрім Російської Федерації, має економічні інтереси на ТОТ. І виявили, що це окремі фінансово-промислові групи, переважно з Китаю, які розвивають там свій бізнес», — каже Ястребова.

За її словами, окупаційні адміністрації створюють для таких гравців сприятливі умови — фактично відкривають доступ до ринку в обмін на фінансові вливання.

При цьому офіційна позиція Китаю суттєво відрізняється від реальних дій бізнесу.

«Пекін на міжнародному рівні заявляє, що не визнає окупацію і виступає за територіальну цілісність України. Проте окремі китайські бізнесмени вільно приїжджають на ці території, інвестують, переводять туди юані і фінансують проєкти, які мають подвійне значення — в тому числі й мілітарне», — наголошує експертка.

Окрему увагу у звіті приділено фінансовим механізмам, які дозволяють обходити санкції. Через ізоляцію від світових фінансових систем на окупованому Донбасі сформувалася нова модель розрахунків.

«Юань фактично став другою базовою валютою на цих територіях. Місцевий бізнес масово переходить на крипторозрахунки і неформальні платежі через китайські фінансові системи», — зазначає Ястребова.

Йдеться про невеликі фінансові установи, які не інтегровані у глобальні банківські мережі та не підпадають під міжнародний моніторинг. Так китайські бізнесмени обходять санкції.

Водночас економічна присутність Китаю супроводжується і гуманітарним впливом. За даними правозахисників, на окупованих територіях уже відкривають центри вивчення китайської мови, а також планують будівництво китайських шкіл.

«Це елемент політики м’якої сили. Китай фактично закладає основу для довгострокової інтеграції цих територій у свій культурно-економічний простір», — говорить Ястребова.

Вона додає, що йдеться не про поодинокі ініціативи, а про системний підхід:

«Це виглядає як спроба створення не просто бізнес-присутності, а цілих китайських середовищ — умовних „містечок“, які в майбутньому можуть стати базою для розвитку промисловості вже в інтересах Китаю».

Особливе занепокоєння викликає той факт, що іноземні інвестиції заходять саме на окуповані українські території, які зруйновані через бойові дії.

«Ми б не розглядали це так гостро, якби ці інвестори працювали на території Росії. Але вони приїжджають в Україну — у міста і містечка, які були обстріляні, де знищували цивільне населення і руйнували інфраструктуру», — підкреслює Ястребова.

За її словами, мова йде не лише про економіку, а й про етичний вимір. Заради збагачення і власних інтересів вони співпрацюють із тими, хто приніс смерть і горе українцям.

Читайте також: «Побачили фото з опечатаними дверима»: як українці втрачають житло в окупації

---

---