Гроші — є, але заявок — немає: як громади Луганщини намагаються підтримати ВПО

22.03.2026 | 12:00 2 хвилини на читання

Зображення посту: Гроші — є, але заявок — немає: як громади Луганщини намагаються підтримати ВПО

Попри десятки програм підтримки для переселенців із Луганщини, у більшості громад ними або не користуються взагалі, або звертаються одиниці. Йдеться як про допомогу з працевлаштуванням і переїздом, так і про компенсації на житло чи участь у програмі «єОселя».

У першій частині матеріалу ми вже розповідали, як працюють програми підтримки ВПО в окремих громадах Луганщини — і чому ними майже не користуються. Схожа ситуація і в інших громадах області. Розповідаємо, які можливості вони пропонують переселенцям і чи працюють ці інструменти на практиці.

Що пропонують громади

Більшість громад Луганщини запровадили схожі інструменти підтримки ВПО. Основні напрями — допомога з переїздом для роботи, компенсація оренди житла та часткове покриття першого внеску за іпотекою.

Наприклад, у Рубіжанській громаді повідомили на запит «Точки Сходу» про програму для ВПО на 2025–2026 роки. Вона передбачає:

до 2 тис. грн на людину на переїзд + до 1,5 тис. грн на кожного члена сім’ї (але не більше 6,5 тис. грн загалом)
до 5 тис. грн на людину на оренду житла + до 1,5 тис. грн на кожного члена сім’ї (але не більше 10 тис. грн на місяць)

Але у 2025 році ніхто з мешканців громади цією підтримкою не скористався.

Водночас адміністрація консультує людей щодо працевлаштування і можливостей отримати допомогу та публікує оновлення про програму на сайті і в соцмережах.

Подібні умови діють і в інших громадах:

у Нижньодуванській — компенсація переїзду (з розрахунку або фактичних витрат, або близько 18 грн за км) і до 10 тис. грн на оренду житла на родину
у Коломийчиській — 2 тис. грн на переїзд + 1,5 тис. грн на члена сім’ї, а також до 10 тис. грн на оренду
у Білокуракинській — 2 тис. грн на переїзд і до 5 тис. грн на оренду (за перший місяць)
у Марківській (у межах програми 2023–2025 років) — до 5,5 тис. грн на людину і до 10 тис. грн на родину на місяць

Окремий напрям — компенсація першого внеску за іпотекою в межах «єОселі».

Такі програми діють, зокрема:

у Рубіжанській громаді — 30% внеску, але не більше 180 тис. грн
у Білокуракинській — 30%, але не більше 60 тис. грн (у 2026 році передбачено 240 тис. грн бюджету)
у Марківській — разова виплата 50 тис. грн (програма на 2026 рік)

Чмирівська громада у 2025 році на це передбачила 500 тис. грн. Родини переселенців могли отримати до 100 тис. грн на перший внесок. Однак у 2025 році програмою ніхто не скористався.

Причина — неузгодженість правил: банки відмовляли мобілізованим, бо на той момент кредити давали лише військовим за контрактом. Через це двоє військових із громади, які хотіли взяти участь, отримали відмову.

Цю проблему врегулювали лише у січні 2026 року. Водночас у 2026 році реалізувати програму поки що неможливо — після ухвалення держбюджету в громад забрали залишки коштів, тому фінансування обмежене.

Станично-Луганська адміністрація також може компенсувати до 30% першого внеску за іпотекою, але не більше 180 тис. грн. У 2025 році фінансування за цим напрямом не проводили — заяв від мешканців не було.

Водночас у частині громад такі можливості взагалі відсутні — наприклад, у Шульгинській або Нижньодуванській.

Факт: програмами майже не користуються

Попри наявність фінансування і прописаних механізмів, у більшості громад — нуль або мінімальна кількість звернень.

Рубіжанська громада — у 2025 році ніхто не скористався програмою працевлаштування і компенсацією житла
Марківська — звернень на допомогу з переїздом не було
Станично-Луганська — відсутні заявки як на іпотеку, так і на переїзд
Попаснянська — немає звернень від безробітних ВПО
Білокуракинська — станом на 2026 рік заяв на «єОселю» немає
Нижньодуванська — у 2024–2025 роках не було жодної заявки на переїзд

Є поодинокі винятки. Наприклад, у Чмирівській громаді у 2025 році допомогу отримали 3 людини. Вони отримали по 5 тис. грн після працевлаштування.

Чому програми можуть не працюють

Аналіз діяльності громад свідчить про кілька факторів, які можуть впливати на результат використання програм підтримки ВПО. Зокрема, обмежений попит і рівень поінформованості. У низці громад, навіть за наявності програм, звернення від переселенців відсутні. Водночас інформування здебільшого зводиться до консультацій та публікацій на офіційних ресурсах, що може не забезпечувати достатнього охоплення цільової аудиторії.

Також фінансова спроможність громад у 2026 році: після змін до державного бюджету частина громад втратила доступ до залишків коштів. У результаті окремі програми продовжують діяти формально, однак їх реалізація обмежена або призупинена.

Не всі громади мають розроблені механізми підтримки. У частині випадків адміністрації перебувають на етапі моніторингу потреб і не реалізують відповідні програми.

Окрема проблема — житло

Житлові програми залишаються найменш ефективними.

Більшість громад пропонують компенсацію першого внеску за «єОселею», але:

у 2024–2025 роках заяв майже не було
станом на 2026 рік ситуація суттєво не змінилася

Водночас власного житла у громад фактично немає.

Поодинокі приклади — проєкт будівництва у селі Батрадь на Закарпатті, у якому бере участь Рубіжанська громада.

Станом на 2026 рік:

тривають будівельні роботи
комплекс розрахований приблизно на 144 людини (32 квартири)
передбачені укриття, інфраструктура, благоустрій

Будівництво фінансує Товариство Червоного Хреста України. Першу чергу планують здати у першому півріччі 2026 року.

Також розглядається розширення — додаткові житлові будинки та інфраструктура, але для цього потрібні кошти донорів.

Також у 2025 році Попаснянська громада підписала меморандум про співпрацю з Самарівською громадою у Дніпропетровській області. Тут також йдеться про можливе будівництво житла для ВПО.

Зараз сторони працюють над проєктною документацією. Якщо будівництво почнеться, окремо визначать умови участі переселенців.