Не «якщо», а «коли»: чому шлях України до ЄС уже називають невідворотним

15 червня офіційно відкрили перший переговорний кластер щодо вступу України до ЄС. Це означає, що процес євроінтеграції перейшов від політичних заяв до конкретних переговорів і реформ.

Але чи означає це, що членство України в Євросоюзі стало лише питанням часу? І чи здатне питання вступу до ЄС стати предметом торгу на майбутніх мирних переговорах з росіянами?

Про це у новому випуску проєкту «На часі» розповів молодший аналітик Центру «Нова Європа» Антон Алімов.

Процес невідворотний

Антон Алімов називає відкриття першого переговорного кластера одним із найважливіших етапів на шляху України до ЄС.

«Офіційне відкриття дає змогу напряму говорити з європейськими партнерами вже про предметні аспекти і питання, які ми маємо ухвалити перед повноцінним вступом до Європейського Союзу», — пояснює експерт.

На його думку, цей крок має не лише символічне, а й практичне значення. Якщо раніше євроінтеграцію часто обговорювали в категоріях можливого майбутнього, то тепер розмова переходить у площину конкретних термінів та рішень.

«Це також дає можливість Україні говорити вже не про євроінтеграцію у контексті “якщо”, а у контексті “коли”, оскільки, на мою думку, цей процес уже невідворотний», — зазначає Алімов.

Тепер подальший темп руху до ЄС значною мірою залежить від самої України. Аналітик переконаний, що якісне виконання зобов’язань перед ЄС звузить простір для маніпуляцій та антиукраїнських наративів у європейських країнах.

«Якщо ми будемо виконувати швидко і якісно реформи та впроваджувати стандарти, які визначені переговорними кластерами, це буде формувати позитивний імідж серед країн ЄС, зменшувати євроскептичні настрої щодо України і загалом пришвидшувати шлях до Європейського Союзу», — говорить він.

Водночас Алімов зауважує, що деякі напрямки переговорів можуть бути особливо складними. Зокрема, йдеться про кластер «Основи», який уже відкрито, а також про питання сільськогосподарської політики, що є одним із найчутливіших для країн-членів ЄС.

Попри це, експерт називає нинішній етап одним із ключових для остаточного закріплення європейського курсу України.

Також подальший рух переговорного процесу залежить і від політичної підтримки всіх держав-членів ЄС. Так стало відомо, що Угорщина заблокувала наступний крок у переговорах про вступ України та Молдови до Євросоюзу.

Після відкриття в червні першого переговорного кластера Україна розраховувала до середини липня відкрити ще чотири. Однак Будапешт виступив проти надсилання до Європейської ради та Європейської комісії спільного листа, який мав зафіксувати узгоджену позицію всіх 27 країн-членів блоку щодо подальшого просування переговорів. Оскільки такі рішення потребують одностайної підтримки, Угорщина стала єдиною державою, яка заблокувала цей крок.

Очікується, що питання знову розглянуть наприкінці червня під час наступних консультацій між країнами ЄС.

Чи справді Кремль не проти вступу України до ЄС?

Кремль роками заявляв, що прагнення України приєднатися до НАТО є загрозою для безпеки Росії та однією з причин війни. Натомість щодо членства України в ЄС російські посадовці нерідко висловлюються значно стриманіше.

Втім, на думку Антона Алімова, така риторика є радше тактичним маневром, аніж відображенням справжнього ставлення Кремля.

«Публічна риторика Кремля щодо вступу України до ЄС є дуже непостійною», — зазначає експерт.

Він нагадує, що російський президент Володимир Путін неодноразово заявляв про нібито нейтральне ставлення до можливого вступу України до Євросоюзу, аргументуючи це тим, що ЄС є економічним об’єднанням, тоді як НАТО — військово-політичним союзом.

Однак, за словами Алімова, такий поділ є доволі умовним.

«Це певне лукавство, оскільки ЄС давно має і політичні аспекти, і навіть військову співпрацю. Зокрема, у своїх договорах він має положення про взаємодопомогу в разі нападу на одну з країн-членів», — пояснює аналітик.

Саме тому, переконаний він, для Росії європейська інтеграція України становить не менший виклик, ніж її інтеграція до НАТО.

За словами експерта, щоразу, коли Україна демонструє прогрес на шляху до Євросоюзу, Москва намагається знайти способи уповільнити або дискредитувати цей процес.

Причому така політика стосується не лише України. Як приклад Алімов наводить Вірменію, де останнім часом дедалі активніше обговорюють перспективи поглиблення співпраці з ЄС.

«Ми одразу побачили від Путіна та інших російських офіційних осіб натяки на те, що Вірменії варто задуматись, бо нібито вона може повторити долю України», — говорить він.

На думку експерта, ці заяви свідчать про те, що Кремль негативно сприймає будь-які спроби країн пострадянського простору інтегруватися до європейських структур.

Тому попри періодичні заяви про «нейтральність», вступ України до Європейського Союзу для Росії залишається майже таким самим неприйнятним сценарієм, як і вступ до НАТО.

«Я б сказав, що вступ України до ЄС для Росії є багато в чому таким самим табу, як і вступ до НАТО, попри нібито нейтральне ставлення до цього процесу», — резюмує експерт.

Чим Росія може завадити Україні

Росія роками використовує інструменти гібридного впливу в європейських країнах і навряд чи відмовиться від них тепер.

«Росія ніколи не припиняла свій гібридний вплив у країнах Європи — і після 2014 року, і після підписання Угоди про асоціацію. Тому відкидати таку можливість не варто», — зазначає експерт.

За його словами, Україні важливо протидіяти таким загрозам не лише через постійний діалог із європейськими партнерами, а й через власні успіхи на шляху реформ.

Аналітик переконаний, що якісне виконання зобов’язань перед ЄС допоможе зменшити простір для маніпуляцій та антиукраїнської риторики, яку можуть поширювати окремі політичні сили в європейських країнах.

«Для нас дуже важливо показувати власним прикладом шляхом впровадження необхідних реформ і робити це максимально якісно, аби унеможливлювати ці гібридні загрози та зменшувати підтримку євроскептичних і антиукраїнських наративів у країнах Європи», — говорить Алімов.

Водночас експерт вважає, що Росія дедалі більше починає сприймати сам Європейський Союз як окрему геополітичну загрозу, навіть попри те, що формально не визнає його військовим блоком.

На думку аналітика, для Кремля Європейський Союз дедалі більше асоціюється із тим, що російська пропаганда називає «колективним Заходом». І хоча ключовим суперником Росії традиційно залишається НАТО через роль у ньому Сполучених Штатів, значення ЄС у безпековій та геополітичній сфері також поступово зростає.

Особливо це стане помітно, якщо Україна в майбутньому стане членом Євросоюзу.

«Військова і геополітична роль ЄС, особливо зі вступом України, 100% зросте», — переконаний експерт.

Саме тому, вважає він, у довгостроковій перспективі Кремль може дедалі активніше використовувати антиєвропейську риторику та представляти євроінтеграцію як загрозу для Росії.

«Путінський режим запросто може розіграти карту про те, що євроінтеграція і ЄС є небезпекою і загрозою для Росії так само, як і НАТО», — говорить Алімов.

Членство в ЄС — предмет переговорів?

За словами аналітика, в окремих російських переговорних позиціях уже з’являлися спроби прив’язати європейську інтеграцію України до умов потенційного миру.

«Поки що ми бачили в останніх переговорних позиціях, що нібито вступ України до ЄС намагаються вписати як одну з умов миру», — зазначає аналітик.

Втім, наразі прогнозувати подальшу позицію Москви складно. Багато залежатиме від ситуації на фронті та від того, в яких умовах сторони зрештою повернуться до предметних переговорів.

«Поки фронт не стабілізувався і ми не маємо нових вихідних даних для обох сторін щодо переговорних позицій, дуже складно говорити, якою буде позиція Москви надалі», — пояснює він.

Попри публічні заяви Кремля про різне ставлення до НАТО та Європейського Союзу, Алімов вважає, що насправді Росія сприймає обидва напрямки інтеграції України як однаково небажані.

На його думку, формальне розділення між НАТО та ЄС у російській риториці є радше дипломатичним інструментом, ніж відображенням реального ставлення.

«Попри те, що вони цього не декларують напряму, НАТО і ЄС для них усе одно нероздільні. І тому я вважаю, що і вступ України до НАТО, і вступ України до ЄС буде для Росії червоною лінією, яку вони не захочуть перетинати», — підсумовує експерт.

Росія може намагатися завадити цьому процесу, але вирішальним фактором залишаються дії самої України. Чим швидше країна виконуватиме необхідні реформи, тим ближчим буде її членство в ЄС.

---

---