Підтримка переселенців з Луганщини: які програми працюють і чому частина коштів залишається невикористаною

Влада громад Луганської області запустила десятки програм підтримки для переселенців — від компенсації першого внеску за іпотекою до допомоги з працевлаштуванням і наданням тимчасового житла. На ці ініціативи виділяють мільйони гривень із місцевих бюджетів. Втім, у багатьох випадках гроші залишаються невикористаними: переселенці або не подають заявки на участь у програмах, або звертаються лише за консультаціями.

Компенсація першого внеску за іпотекою

Один із найпоширеніших напрямків підтримки — компенсація частини першого внеску за державною програмою «єОселя». Такі програми діють одразу у кількох громадах Луганщини, однак попит на них часто виявляється нижчим, ніж очікувалося.

На запит «Точки Сходу» у Луганській ОВА повідомили, що найбільше заявників наразі у Сіверськодонецькій громаді. Тут переселенцям компенсують до 50% першого внеску, але не більше ніж 250 тисяч гривень. Із 2025 року до початку 2026-го програмою скористалися 13 людей, а загальна сума виплат перевищила 2,85 мільйона гривень.

В інших громадах ситуація значно скромніша:

• Попаснянська громада компенсує до 30% першого внеску (до 180 тис. грн), але станом на кінець січня 2026 року заявок на участь не надходило, хоча п’ятеро людей зверталися за консультаціями.
  
• Лисичанська громада також відшкодовує до 30% внеску (до 180 тис. грн). Наразі схвалено виплату лише одному заявнику.
  
• Рубіжанська громада має аналогічну програму, але у 2025 році заяв не було взагалі.
  
• Старобільська громада планує компенсувати до 30% першого внеску (до 200 тис. грн), але звернень поки що немає.
  
• Новоайдарська громада компенсує до 150 тис. грн, однак заяв також не надходило.
  
• Айдарська громада запустила подібну програму на 2026–2027 роки з максимальною компенсацією до 50 тис. грн — поки що без заявників.
  
• Міловська громада передбачила 1,6 млн грн на програму, але у 2025 році компенсацію отримала лише одна людина.
  

Окремо Кремінська громада розширила можливості участі: компенсацію можна отримати не лише за програмою «єОселя», а й за програмою «Житло для ВПО». За нею компенсують до 80% першого внеску (до 150 тис. грн). Проте і тут у 2025 році лише одна людина отримала компенсацію, а ще шестеро зверталися за консультаціями.

Таким чином, у більшості громад програми іпотечної підтримки працюють, але кількість фактичних отримувачів залишається мінімальною.

Пільгові кредити на житло для переселенців

Окрім місцевих програм, діяла й обласна програма житлового кредитування для переселенців із Луганщини. Влада давала довгострокові кредити на житло, частину яких погасив обласний бюджет. Учасниками програми ледь не вперше стали ВПО з 2014.  Це стало можливим після того, як Верховна Рада дозволила громадам використовувати вільні залишки коштів, які зберігались на рахунках з 2022 року. Проте, термін був занадто короткий – півтора місяці.

Тому під кінець 2025 року за цією програмою 176 родин отримали кредити. Рівень компенсації залежив від категорії позичальників:

• 99,5% суми кредиту покривається для людей, які пережили російський полон (46 отримувачів);
  
• 75% суми — для багатодітних родин (3 отримувачі);
  
• 50% суми — для інших переселенців (127 родин).
  

Загалом на реалізацію програми у 2025 році з обласного бюджету спрямували понад 401,7 мільйона гривень.

Компенсація за зруйноване житло

Переселенці з Луганщини також можуть отримати компенсацію за зруйноване житло, розташоване у зоні бойових дій.

Станом на 1 березня 2026 року подано 146 заяв. Із них:

• 39 заяв розглянуто комісіями, сформовано 44 житлові сертифікати (з урахуванням співвласників) на 55, 2 млн грн;
  
• дві заяви погоджені комісіями й очікують затвердження;
  
• 8 заяв перебувають на підготовці до розгляду;
  
• 5 проходять перевірку Мінфіном;
  
• розгляд 78 заяв буде поновлено у порядку черговості.
  

Ще 14 заявникам відмовили, оскільки закон не дозволяє виплачувати кошти на будівництво житла на територіях активних бойових дій. Натомість їм запропонували отримати житловий сертифікат.

Подати заяву можна через портал або мобільний застосунок «Дія», якщо право власності на зруйноване житло зареєстроване у державному реєстрі, а сам об’єкт розташований на території активних бойових дій.

Будівництво та облаштування житла для переселенців

Окрім фінансових програм, громади реалізують і проєкти зі створення житла для переселенців.

Зокрема, у селі Батрадь на Закарпатті будують два будинки тимчасового проживання для переселенців із Луганщини. У них облаштують 32 квартири — 24 однокімнатні та 8 двокімнатних. Загалом там зможуть проживати до 144 людей.

Проєкт фінансує Товариство Червоного Хреста України, а замовником виступає Рубіжанська військова адміністрація. Завершити будівництво планують у першій половині 2026 року.

Окремо Сіверськодонецька громада придбала комплекс будівель у селі Верхні Ремети на Закарпатті за понад 15,2 млн грн. Там планують облаштувати дитячий табір для відпочинку та оздоровлення дітей із громади.

Частина громад робить ставку на створення місць тимчасового проживання через співпрацю з іншими регіонами.

Наприклад:

• Айдарська громада орендувала приміщення в Івано-Франківській області, де проживають 8 родин переселенців. Також її жителі можуть тимчасово жити у модульному містечку в Бородянці.
  
• Міловська громада співпрацює з організаціями, які забезпечують тимчасове житло у Дніпрі, Хмельницькому та Івано-Франківській області — у 2025 році там поселили 93 людей.
  
• Щастинська, Троїцька та Новоайдарська громади підписали меморандуми з громадами Закарпаття та Волині щодо можливості розселення переселенців.
  

Втім, навіть у таких випадках звернень інколи майже немає. Наприклад, у Троїцькій громаді запитів на поселення станом на початок 2026 року не було.

Підтримка працевлаштування та переїзду

Ще один поширений напрямок — компенсація витрат на переїзд та оренду житла у зв’язку з працевлаштуванням.

Такі програми діяли або діють у кількох громадах:

• Айдарська громада компенсувала до 5,5 тис. грн на оренду житла на людину та до 1,5 тис. грн на кожного члена сім’ї. Проте у 2025 році заяв не було взагалі.
  
• Міловська громада передбачала компенсацію оренди житла до 10 тис. грн на місяць і транспортних витрат до 8 тис. грн. Лише одна людина подала заяву, але отримала відмову через невідповідність умовам програми.
  
• Білолуцька громада пропонувала компенсацію оренди житла і переїзду, однак жодної заяви у 2025 році також не було.
  
• Троїцька громада виплачує допомогу на переїзд, але заяв не надходило.
  
• Щастинська громада у 2025 році виплатила допомогу лише одній людині.

У деяких громадах програми вже змінили — наприклад, розширили коло отримувачів або збільшили суми виплат.

Окремі ініціативи спрямовані на розвиток підприємництва та сприяння зайнятості переселенців.

Наприклад, у Старобільській громаді разом із обласним центром зайнятості допомогли працевлаштувати 28 переселенців, а ще 612 людей отримали консультації.

Також у громаді ухвалили програму розвитку малого та середнього підприємництва на 2026–2027 роки, яка передбачає підтримку релокованого бізнесу та ветеранського підприємництва.

Чому частина програм залишається без заявників

Попри значну кількість ініціатив і передбачене фінансування, у багатьох громадах реальних отримувачів допомоги — одиниці або їх немає взагалі.

Чому ж частина програм залишається без заявників? Можливо, переселенці не знають про ці можливості або не встигають ними скористатися. Також умови отримання допомоги можуть бути складними. Не виключено й те, що частина людей уже інтегрувалася в інших громадах і не звертається до адміністрацій рідних міст.

Через це у 2025 році значна частина коштів, передбачених на підтримку переселенців, фактично залишилася невикористаною.

Водночас у військових адміністраціях зазначають, що програми планують продовжити та розширити у 2026–2027 роках, щоб охопити більше внутрішньо переміщених осіб.

---

---