Понад 34 тисячі заяв «зависли»: чому на Донеччині затягується компенсація за зруйноване житло
Через небезпеку в зоні бойових дій обстеження зруйнованого житла на прифронтових територіях проводять дистанційно. Проте цей механізм працює нерівномірно: у Донецькій області понад 34,5 тисяч заяв на компенсацію перебувають у статусі призупинених.
З якими труднощами стикаються люди та які зміни пропонують юристи і влада — про це говорили у проєкті «На часі».
«Механізм працює нерівномірно»
У Донецькій ОВА повідомили на запит «Точки Сходу», що через неможливість проведення обстежень у зоні активних бойових дій наразі призупинено 34 566 заяв про компенсацію за зруйноване або пошкоджене житло.
Ключовим інструментом фіксації руйнувань житла на прифронтових територіях нині є дистанційне обстеження. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів №815 і має застосовуватися у тих випадках, коли комісії не можуть виїхати на місце через безпекову ситуацію.
Однак заяви розглядають із затримками.
Проблему підтверджують в Офісі Омбудсмана — наразі у секретаріаті Уповноваженого перебуває на розгляді майже 200 звернень, пов’язаних із затягуванням процедур дистанційного обстеження та розгляду заяв про компенсацію.
«На практиці механізм працює нерівномірно і не гарантує однакового доступу до компенсації у різних громадах. Переважна більшість звернень до секретаріату уповноваженого надходить із Донецької області, а інші — з Харківської, Сумської та Запорізької областей. Саме з тих територій, де ризик втрати доступу до житла є найвищим», — йдеться у відповіді на запит «Точки Сходу».
Фіксуються випадки, коли розгляд триває понад три місяці, а окремі — понад сім. Це свідчить про системне перевищення навіть максимально допустимих строків.
Однією з причин затримок називають очікування відповідей від інших державних структур — зокрема Міністерства оборони, ДСНС, Держгеокадастру та інших відомств.
Проблема «80% руйнування»
Окремою проблемою в Офісі Омбудсмана називають критерії визначення рівня руйнування будинків.
«Окремою проблемою є критерій 80% руйнування, закріплений у методичці №144, якою комісії активно керуються у своїй роботі. Такий підхід призводить до абсурдних ситуацій, коли повністю вигорілі або непридатні для проживання будинки не визнаються зруйнованими, оскільки формально не досягнуто встановленого відсотка пошкодження».
Волонтер громадської організації «ВПО Україна», юрист Олександр Шевченко розповідає, що до організації також регулярно звертаються громадяни, які не розуміють, як саме має проходити процедура дистанційного обстеження.
«Люди подають заяви, додають відео й фотоматеріали, але не отримують жодної зворотної реакції від профільних комісій», — каже він.
За словами юриста, у таких випадках люди звертаються до громадських організацій із проханням допомогти пришвидшити розгляд їхніх заяв.
«Відповідно вони просять нас реагувати — шляхом громадських звернень, підготовки юридичних документів — щоб пришвидшити розгляд цих заяв», — пояснює Шевченко.
Хто має фіксувати руйнування
Ще одна проблема, про яку повідомляють заявники, — необхідність самостійно шукати фахівців для фото- чи відеофіксації руйнувань.
«Так, нам відомі такі випадки, коли громадяни звертаються до експертів. Звичайно, ці експерти мають бути сертифіковані, але, на жаль, їхня роль не прописана в профільних постановах», — каже юрист.
За його словами, через це громадяни змушені діяти фактично на власний ризик.
«Матеріали, які напрацьовані такими експертами, не прописані як такі, що мають легітимність. Відповідно комісія вправі приймати їх або не приймати. І звідси виникає хаос у реалізації постанови Кабінету Міністрів №815», — пояснює Шевченко.
Він також не виключає ризиків зловживань або шахрайства у ситуації, коли люди змушені самостійно шукати платні послуги для фіксації руйнувань.
«Там, де чиновнику дана можливість діяти на власний розсуд, з’являються неформальні механізми. Залучаються сторонні експерти, які на цьому заробляють. Я не кажу, що їхня робота не корисна, але громадяни змушені самостійно вирішувати цю проблему», — говорить він.
За словами юриста, це також створює додаткове фінансове навантаження для людей, які й так втратили житло.
Окремою проблемою він називає ситуацію з багатоквартирними будинками у прифронтових громадах. Попри те, що будинок є єдиним об’єктом нерухомості, кожен власник квартири змушений проходити процедуру фіксації руйнувань окремо.
«Це практика, яка викликає негативні емоції. Якщо на супутниковому знімку видно, що багатоквартирний будинок зруйнований, але один громадянин отримує позитивне рішення, а інший має проходити той самий шлях від початку — через усі бюрократичні перепони — щоб довести ту саму історію про той самий будинок», — зазначає він.
Що потрібно змінити у механізмі компенсацій
На думку юриста, для вирішення проблеми необхідні зміни до постанови №815 та механізму компенсацій.
«Перш за все потрібно прописати обов’язок комісії вживати всіх можливих заходів для збору інформації про зруйноване житло, а не покладати це на плечі громадянина», — каже Шевченко.
Також, за його словами, варто чітко визначити механізми отримання додаткових матеріалів для ухвалення рішень.
«Необхідно прописати алгоритми взаємодії комісій із військовими та іншими органами, які можуть проводити аерофото- чи відеофіксацію», — пояснює юрист.
Окремою ідеєю, за його словами, могло б бути створення спеціальних підрозділів при військових адміністраціях.
«Можливо, на рівні обласних військових адміністрацій варто створити підрозділи з власними безпілотними системами, які могли б виконувати фотофіксацію для потреб комісій. Тоді комісії не були б залежними від військових, у яких і так багато роботи із захисту України».
Ще одним важливим питанням він називає механізм оскарження рішень або бездіяльності комісій.
Які зміни пропонує Донецька ОВА
Натомість в Донецькій обласній військовій адміністрації також заявили, що ініціювали зміни до постанови Кабміну №815.
Зокрема, запропонували спростити технічні вимоги до фото- та відеоматеріалів з дронів і матеріалів дистанційного зондування землі, а також передбачити альтернативні джерела таких матеріалів. За інформацією ОВА, дані від Держгеокадастру часто мають низьку якість або не містять необхідної інформації, а частину матеріалів Міністерство оборони не може надавати, оскільки вони належать до розвідувальних.
Також пропонується залучати до проведення дистанційного обстеження підрозділи Збройних сил України, Держприкордонслужби та Служби безпеки України. У Донецькій ОВА зазначають, що ці пропозиції нібито вже враховані на законодавчому рівні.
Крім того, для пришвидшення виплат компенсації адміністрація пропонує чіткіше визначити критерії знищення житла.
Зокрема, вважати об’єкт зруйнованим, якщо втрачено понад 50% несучих конструкцій, будівля повністю знищена або зруйновано 80% покрівлі з пошкодженням її несучих елементів.
Окремо пропонується, щоб у населених пунктах, які тривалий час перебувають у зоні бойових дій і фактично не підлягають відновленню, компенсацію надавали без проведення додаткового обстеження.
Читайте також: «Побачили фото з опечатаними дверима»: як українці втрачають житло в окупації
Підписуйтесь на нас у соціальних мережах.
Підтримайте нашу роботу і допоможіть нам зростати та надавати якісні послуги.
