Росія хоче провести «вибори» до Держдуми в окупації: які ризики для людей
На окупованих територіях готують «вибори» до Держдуми, але відмовитися від участі людям не дадуть.
Чим це загрожує українцям на ТОТ, хто представлятиме ці регіони та чи є це кроком до їхньої повної інтеграції в РФ — обговорили у проєкті «На часі».
Відмовитися від участі у «виборах» буде неможливо
Альона Луньова з Центру прав людини ZMINA пояснює: включення окупованих територій у виборчу систему Росії створює серйозні правові й соціальні проблеми. За її словами, місцевих жителів, швидше за все, змушуватимуть брати участь у цьому процесі. Або окупаційна влада буде створювати умови, за яких відмовитися від участь у «виборах» буде неможливо.
Водночас участь в організації чи проведенні таких заходів, а також сприяння їм, відповідно до українського законодавства, підпадає під статтю про колабораційну діяльність. Луньова не виключає, що Росія активно залучатиме громадян України на окупованих територіях до цього процесу, зокрема через примус. Це, своєю чергою, може вплинути на подальші кримінальні провадження щодо колабораційної діяльності.
Говорячи про реінтеграцію, Луньова зауважує, що подібні кампанії — не перші на окупованих територіях. Раніше вже проводили так звані «референдуми» та вибори президента РФ. На її думку, безпосередньо на процес реінтеграції це може не мати вирішального впливу, однак значно ускладнить комунікацію з людьми. Зокрема, жителі окупованих територій можуть боятися виїжджати на підконтрольну Україні територію через ризик переслідування, якщо вони були залучені до виборчого процесу — навіть на рівні голосування.
Виявлення нелояльного населення
Окрему увагу експертка звертає на те, що такі «вибори» можуть використовуватися не лише як політична процедура, а й як інструмент збору даних і контролю над населенням.
«Будь-яка комунікація окупаційної влади з людьми — це завжди про збір інформації», — каже вона.
За її словами, під час підготовки до голосування фактично відбуватиметься перепис дорослого населення: людей змушуватимуть оновлювати свої дані у списках, можливі подворові та поквартирні обходи.
Це створює додаткові ризики, зокрема для тих, хто не отримав російські паспорти. Луньова нагадує, що через зміни в російському міграційному законодавстві, проживання на окупованих територіях лише з українськими документами вже фактично переслідується. Формально Росія заявляє про можливість депортації таких людей, однак на практиці їх часто утримують у місцях несвободи, зокрема в так званих міграційних центрах.
У цьому контексті виборчий процес може стати ще одним механізмом виявлення нелояльного населення. Паралельно зі збором персональних даних можуть відбуватися процеси ідентифікації тих, хто не підтримує окупаційну владу.
За словами експертки, особливий тиск під час таких кампаній традиційно чинять на працівників бюджетної сфери — вчителів, медиків, соціальних працівників, а також комунальників.
«Весь так званий адмінресурс буде задіяний», — зазначає вона.
Альона Луньова додає, що у спробі створити потрібну «картинку» явки російська сторона може вдатися до імітації процесу, однак ті групи населення, до яких легше дістатися, все ж будуть змушені брати участь.
Голосування не є порушенням, а участь в організації «виборів» — є
Водночас постає складне питання: як діяти людям, якщо уникнути участі неможливо. Луньова пояснює, що саме по собі голосування не є кримінальним правопорушенням за українським законодавством. Натомість відповідальність настає за участь в організації виборів чи роботі виборчих комісій.
«Нам потрібно максимально чітко комунікувати з людьми на окупованих територіях: не варто брати участь в організаційних процесах, не йти до виборчих комісій. Якщо є можливість — уникати цього будь-яким способом», — каже вона.
За її словами, окупаційна влада може публікувати списки членів виборчих комісій, і сам факт участі в організації процесу вже є підставою для кримінальної відповідальності в Україні, незалежно від реальної ролі людини.
Тому головне — максимально утримуватися від участі в публічних політичних заходах і будь-якій організаційній діяльності, пов’язаній із виборами.
Зрадники України — у Держдумі РФ
Щодо того, хто саме може представляти окуповані території у Держдумі, Луньова припускає, що Росія застосує змішаний підхід. Ймовірно, це буде поєднання місцевих колаборантів і призначених Кремлем політиків. Вона не виключає проведення так званих праймеріз (передвиборів), однак вважає, що ключову роль відіграватиме саме сформована окупаційна еліта.
За її словами, йдеться про людей, які не просто співпрацювали з окупаційною владою, а фактично здійснили державну зраду та нині обіймають керівні посади в окупаційних адміністраціях. Саме вони можуть отримати місця в російському парламенті, залишивши на місцях інших призначенців.
Водночас експертка не виключає, що для створення потрібного пропагандистського ефекту Росія може просувати образ «звичайних людей» з окупованих територій, які нібито представлятимуть інтереси так званих «нових регіонів» на федеральному рівні.
Водночас радник з правових питань громадянської мережі ОПОРА Павло Романюк наголошує: депутати, обрані на окупованих територіях, є нелегітимними. І якщо вони потраплять до Держдуми, це означатиме, що нелегітимним стає і весь її склад.
За його словами, мінімум, про який можна говорити впевнено, — це повна нелегітимність самих виборів на окупованих територіях, а також мандатів, отриманих у результаті таких процедур.
За словами Романюка, Україна дотримується позиції щодо невизнання таких процесів.
«Починаючи з 2016 року, Верховна Рада прямо заявляє про нелегітимність не лише виборів до Держдуми, а й усього її складу, повноважень, актів і рішень», — підкреслює він.
Подібна практика має і міжнародні прецеденти. Хоча позиція міжнародних партнерів іноді є більш обережною, у 2021 році Європейський Союз не визнав результати виборів в окупованому Криму, а також окремо засудив залучення мешканців окупованих частин Донецької та Луганської областей до голосування за російський парламент.
Вплив на переговори
Окремо експерт звертає увагу на політичний аспект таких дій Кремля. На його думку, інтеграція представників окупованих територій у російську політичну систему може стати інструментом тиску в міжнародних переговорах.
«Організація псевдовиборів створює для Росії можливість заявляти, що ці території вже інтегровані в її політичну систему, що вони нібито мають своїх депутатів», — пояснює Романюк.
У такій логіці Росія може намагатися подати питання окупованих територій як внутрішню справу, а не як міжнародний конфлікт. Втім, з юридичної точки зору, підкреслює експерт, подібні аргументи є нікчемними.
«Окупація не породжує суверенітету», — наголошує він.
Заявити про невизнання «виборів» та їхніх результатів
Говорячи про можливу реакцію України та її міжнародних партнерів, Романюк зазначає, що вона має бути завчасною і жорсткою. Насамперед, ще до дня голосування необхідно чітко заявити про невизнання будь-яких виборчих процедур Росії на тимчасово окупованих територіях. Крім того, за його словами, має йтися про розширення санкцій — як проти організаторів процесу, так і проти його учасників. Зокрема, під санкції можуть потрапити члени Центральної виборчої комісії РФ, представники окупаційних виборчих комісій, кандидати, а також особи, яких Росія намагатиметься провести до Держдуми від окупованих територій.
Експерт не виключає, що питання санкцій може стосуватися і всього нового складу російського парламенту.
«Таке питання цілком може і має ставитися», — зазначає він.
Романюк також нагадує, що відповідна санкційна практика вже існує. Зокрема, у 2016 році Європейський Союз запровадив обмеження проти шести депутатів, обраних від окупованого Криму. А у 2022 році санкції були поширені на 351 депутата Держдуми, які підтримали рішення, пов’язані з окупованими частинами Донбасу.
Таким чином, за словами експерта, як санкційна, так і політико-правова база для жорсткої реакції вже сформована. Її необхідно надалі розширювати і масштабувати, щоб обмежити можливості Росії реалізовувати свою політику на окупованих територіях України.
Експерти наголошують: «вибори» на окупованих територіях ще один спосіб контролю і тиску на людей, а не реальний політичний процес. Головна порада для українців там — уникати будь-якої участі в організації цих «виборів» і не передавати свої дані без потреби.
Читайте також: ВПО та вибори: які виклики має держава через мільйони переселенців
Підписуйтесь на нас у соціальних мережах.
Підтримайте нашу роботу і допоможіть нам зростати та надавати якісні послуги.
