Українці працюють, але бідніють: чи принесе вступ до ЄС вищі зарплати
Робота вже не гарантує фінансової стабільності: зарплати не встигають за цінами, а війна змушує людей втрачати доходи й витрачати більше. Чому українці біднішають та чи змінить ситуацію вступ до ЄС — про це говорили у проєкті «На часі» з економістом Центру економічної стратегії Богданом Слуцьким.
Дохід до 11 тисяч гривень — показник бідності
Зарплати в Україні не встигають за зростанням цін, а найуразливішими залишаються люди з низькими доходами, зокрема пенсіонери, заявляє Богдан Слуцький. За його словами, багатьом із них доводиться продовжувати працювати, щоб мати змогу оплачувати щоденні витрати. Особливо складно тим, хто не може розраховувати на фінансову підтримку від дітей, онуків чи інших родичів.
«Вони, наприклад, окрім пенсії, змушені також працювати. Офіційно чи неофіційно, але якимось чином ті, хто не мають можливості отримати допомогу від рідних, від дітей, від онуків, вони працюють», — пояснює Богдан Слуцький.
Оцінити масштаб проблеми можна, зокрема, за міжнародними показниками бідності. Економіст наводить розрахунки Світового банку за 2025 рік, згідно з якими для країн із рівнем економічного розвитку, подібним до українського, межею бідності вважається дохід трохи більший за 8 доларів на день.
Якщо перерахувати цю суму за курсом 45 гривень за долар, виходить приблизно 11 тисяч гривень на місяць на одну людину. Тобто люди, чий дохід нижчий за цю суму, опиняються за межею бідності за цим критерієм.
За наведеними ним даними Світового банку, у стані бідності перебувають близько 40% українців.
Водночас навіть серед українців працездатного віку наявність роботи не завжди гарантує фінансову стабільність. За словами Богдана Слуцького, середня заробітна плата в Україні становить близько 30 тисяч гривень до сплати податків. Після сплати податків — працівник отримує приблизно на 23% менше.
Чому війна не дає зарплатам зростати
Повномасштабна війна, за словами Слуцького, посилила проблему низьких доходів, адже вплинула на економіку, прибутки підприємств і можливості держави підтримувати населення.
«Повномасштабна війна стала таким великим тригером, який посилив усі ці процеси», — пояснює економіст.
Він нагадує, що у 2022 році українська економіка скоротилася на 28%. У 2023 році ВВП зріс на 5,5%, однак у наступні роки відновлення залишалося повільним. За оцінкою експерта, у 2026 році зростання економіки може бути близьким до нуля.
Валовий внутрішній продукт — це загальна вартість товарів і послуг, вироблених в країні за певний період. Від його обсягу залежить, зокрема, скільки ресурсів надходить до державного й місцевих бюджетів і які можливості має держава для фінансування соціальних виплат, підтримки населення та розвитку. Водночас економічна ситуація безпосередньо впливає на доходи підприємств і їхню здатність підвищувати зарплати працівникам.
На роботу компаній впливають і наслідки російських атак: обстріли, тривалі повітряні тривоги, удари по логістичній інфраструктурі та складах. Через це підприємства можуть втрачати прибутки, скорочувати робочі місця або зменшувати заробітну плату.
«Якщо компанія завершує рік погано, неважливо, це державна чи приватна, особливо приватна, то буде ставитися питання навпаки про скорочення кількості робочих місць, про зменшення заробітних плат», — зазначає економіст.
Війна впливає на добробут українців не лише безпосередньо — через втрату роботи чи майна, а й через загальний стан економіки. Повільне відновлення обмежує можливості підприємств підвищувати зарплати, а держави — розширювати підтримку людей, які її потребують.
Переїзд через війну: витрати зростають, доходи падають
Повномасштабна війна не лише скоротила доходи частини українців, а й збільшила кількість людей, які потребують фінансової підтримки. Особливо вразливими стали внутрішньо переміщені особи, які через бойові дії втратили роботу або житло й змушені облаштовувати життя в нових умовах.
Як пояснює Богдан Слуцький, людина, яка до війни мала власний будинок і стабільну роботу, наприклад на підприємстві в Донецькій, Харківській чи Запорізькій області, після переїзду може опинитися в зовсім іншій фінансовій ситуації. Їй доводиться орендувати квартиру, шукати нову роботу, утримувати дітей і водночас адаптуватися до нового середовища.
Витрати зростають, тоді як доходи можуть суттєво скоротитися або зникнути зовсім. Підприємство, на якому людина працювала, могло закритися через війну, а зарплата на новому місці може бути нижчою.
Держава намагається підвищувати прожитковий мінімум і мінімальну заробітну плату. Однак цих кроків недостатньо, щоб компенсувати зростання цін.
«Якщо порівняти з тим, що було до початку повномасштабного вторгнення, і всі ті підвищення, які були, наприклад, по мінімальній заробітній платі, то якщо відняти інфляцію, девальвацію, то ми досі по мінімальній зарплаті не повернулися до показника 2021 року», — зазначає Богдан Слуцький.
За його словами, зростання зарплат не означає, що люди можуть дозволити собі більше. Навіть після підвищень працівники, які отримують мінімальну зарплату, мають нижчу купівельну спроможність, ніж у 2021 році.
«Тобто номінально кількість грошей збільшується, але ми купити на мінімальну заробітну плату можемо менше, ніж ми могли в 2021 році, попри всі підвищення, навіть те, яке буде в 2027 році», — пояснює економіст.
Чи стануть українські зарплати європейськими
Євроінтеграція може поступово вплинути на доходи українців і якість життя, однак сам вступ до Європейського Союзу не означатиме автоматичного зростання зарплат у кілька разів. За словами Богдана Слуцького, зближення з європейським рівнем добробуту потребуватиме часу, а темпи змін залежатимуть від розвитку економіки та попиту на працівників у різних галузях.
В окремих сферах, зокрема в будівництві, зарплати можуть зростати швидше через попит на фахівців під час відбудови країни. Проте для більшості працівників цей процес буде поступовим.
Як приклад Богдан Слуцький наводить Польщу, де, за його оцінкою, знадобилося близько п’яти-семи років, щоб країна помітно покращила свої позиції за показниками якості життя після вступу до ЄС.
Важливу роль у цьому процесі відіграє політика Євросоюзу, спрямована на скорочення економічних відмінностей між державами-членами. Для цього, зокрема, передбачені спеціальні фонди, які фінансують розвиток і підтримують менш економічно спроможні країни.
«Фактично це одна родина. Коли в нас є більш спроможна в родині людина і менш, яка потребує підтримки, їй більше ресурсу дається», — пояснює економіст.
Тому вступ України до ЄС може супроводжуватися складними переговорами через конкуренцію за фінансові ресурси всередині об’єднання. Деякі країни можуть побоюватися, що після приєднання України частина коштів, які раніше спрямовували на їхній розвиток, піде на підтримку української економіки.
Слуцький також зазначає, що повномасштабна війна вплинула на перспективи євроінтеграції України. Здатність країни протистояти російській агресії та зберегти обороноздатність стала важливим чинником її зближення з Євросоюзом.
Підписуйтесь на нас у соціальних мережах.
