Безкоштовне протезування у приватній клініці. Реально?

Де знайти гарного реабілітолога та як отримати дійсно якісний протез — питання, які хвилюють кожного українця, який втратив кінцівку. Про те, що пацієнти можуть зробити  все це в Україні безкоштовно, ми писали в матеріалі «Що треба знати про протези в Україні». А ось як працюють недержавні центри реабілітації та протезування, чи можуть вони відмовити в обслуговуванні та скільки часу потрібно на те, аби повернутися до життя після втрати кінцівки — розповідаємо у проєкті «Життя після».  

З чого почати? 

Після ампутації пацієнт має пройти реабілітацію — аби підготуватися до носіння протезу. Це масажі, фізкультура та робота з ерготерапевтом. Відновлювальний період може тривати до трьох або більше місяців. У цей час пацієнт может обрати протезне підприємство для виготовлення необхідного пристрою. 

Ознайомитися з переліком компаній можна на сайті благодійного фонду «Protez Hub». Фахівці зібрали базу установ, які спеціалізуються на виробництві протезів та супроводжують пацієнтів, зокрема, на етапі реабілітації. 

«На цих підприємствах виготовляються протези та ортези, використовуючи комплектуючі іноземного та вітчизняного виробництва. Рейтинги визначаються на основі відгуків пацієнтів та оновлюються щотижня», — зазначається на сайті. 

Але там вказані не всі центри, які існують. База поповнюється новими компаніями. Тому також в нагоді стануть поради побратимів, рекомендації лікарів або звичайний пошук в Інтернеті. 

«Побачив відео в Інтернеті та вирішив звернутися до приватного центру. Мені не відмовили»

У перші дні повномасштабного вторгнення вінничанин Сергій Колумбет повернувся з-за кордону і добровільно пішов до війська. Чоловік був мінометником 79-ї десантно-штурмової бригади. Поблизу Мар’їнки отримав поранення в ногу. Медикам довелося її ампутувати.

«Спочатку я звернувся до одного протезного підприємства у моєму місті і там запропонували протез з поясом. А це важко і не зручно. Потім побачив відео в Інтернеті та вирішив звернутися до приватного центру. Мені не відмовили», — розповідає Сергій. 

Півроку тому його взяли на реабілітацію та протезування в приватний центр «Superhumans». Там безкоштовного виготовили сучасний протез без поясу, навчили ним користуватися та пообіцяли сервісне обслуговування після виписки, яка відбудеться днями. Чоловіку допомогли адаптуватися на протезі в побуті, ба більше — навчили займатися спортом. 

«І на баскетбол їжджу, теніс, гольф. Беру участь у всіх активностях центру. Не бачу перешкод», — зазначив чоловік.  

«Superhumans»: хто вони і що роблять? 

На початку полномасштабного вторгнення бізнесмен з Одеси Андрій Ставніцер вирішив допомагати людям, які постраждали від війни в Україні. Для цього зібрав досвід за кордоном і відкрив центр безоплатного лікування, протезування та реабілітації повного циклу «Superhumans» на Львівщині. 

У команді центру професійні реабілітологи, психологи, хірурги, фахівці з соціальної роботи. А тому пацієнта забезпечують всією необхідною підтримкою на шляху до нового життя. 

За весь час в організації виготовили 820 протезів і забезпечили ними 600 людей. Нині на черзі ще 620 пацієнтів.

Але беруться не тільки за ампутації, але за хірургічну реконструкцію, зокрема, обличчя, відновлення барабанних перетинок та пацієнтів із травмою зору. 

Це недержавна й неприбуткова організація, яка існує на залучені кошти. Найбільшим донором став відомий американський меценат Говард Баффетт. 

Аби просувати діяльність центру в Україні і за кордоном, залучили зіркових амбасадорів, серед яких Стінг, Беар Гріллз, Андрій Данилко, Monatik та Масі Найєм. 

Тому усі послуги в «Superhumans» безкоштовні. 

Рівний рівному

Це один з відділів в центрі, ідея створення якого виникла на самому старті. В ньому працюють колишні пацієнти «Superhumans», які знають все про реабілітацію та протезування.

Саме вони першими зустрічають нових пацієнтів та розповідають про можливості організації, допомагають з документами, супроводжують по центру, діляться власним досвідом. 

«Коли приходить нова людина, вона розгублена. Ми хочемо, щоби пацієнти нам довіряли, тому ці фахівці вводять їх в курс справи і надають супровід», — зазначив медіаменеджер «Superhumans» Андрій Іщик. 

Окрім цього, допомогу можуть отримати також рідні пацієнтів. З ними працюють психологи, які допомагають налагодити стосунки та адаптуватися до нових реалій так само, як і пацієнту. 

Як звернутися по допомогу? 

Залишити заявку можна на сайті центру. Там треба заповнити інформацію про себе, завантажити медичні документи про ампутацію та фото травми. 

В «Superhumans» попереджають: мають дві черги на отримання медичних послуг – загальну та партнерську.

У загальну чергу пацієнти потрапляють після заповнення анкети за результатами первинної консультації та огляду. У зв’язку із високим попитом на послуги, очікування в цій черзі може тривати від кількох тижнів до кількох місяців. Тож фахівці рекомендують заповнювати анкету одразу після отримання травми.

У партнерську чергу пацієнти також потрапляють після заповнення анкети за результатами первинної консультації та огляду, але за умови, що вони мають благодійника або їх представляє роботодавець, який покриває вартість послуг. Такий пацієнт отримує їх за окремою, пришвидшеною процедурою.

Чи можуть відмовити? (Так) 

Є дві причини, за якими можуть відмовити в протезуванні у цьому центрі. По-перше, усім новим пацієнтам на етапі огляду роблять тест на залежності. Якщо людина зловживає алкоголем чи наркотиками, її не лікуватимуть. 

По-друге, це можуть бути медичні показання. Бо всі випадки обговорює спеціальна комісія з лікарів і вони вирішують, чи братися за того чи іншого пацієнта. Наприклад, одного разу тут відмовили в протезуванні військовому, який втратив обидві ноги, але при цьому мав ще й проблеми із зором. 

Взаємодія з державою та «колекція протезів»

 На початку роботи в «Superhumans» помітили, що пацієнти робили по два протези — у них та в державних центрах. Звернулися до держави і підписали меморандум з Міністерством соціальної політики. Тепер всю інформацію про пацієнтів з протезами в приватних центрах збирають в єдину базу, до якої мають доступ державні клініки. А тому вони можуть відмовити пацієнту, якщо той вже отримав протез за гроші приватної організації. 

«Хтось міг зібрати колекцію протезів по всій Україні, а інший стояв в цій черзі далі. Тому ми зробили так, що тепер подаємо ці дані і наші пацієнти можуть не отримати державний протез», — сказав Андрій Іщик.

Також ті пацієнти, які є в цій базі, можуть звернутися за сервісним обслуговуванням до будь-яких підприємств, які також є в цій базі. Тобто протези «Superhumans» можуть обслуговувати інші, тож необов’язково їхати на Львівщину. 

Бо сервісне обслуговування — чи не найбільш гостре питання для людини після закінчення курсу протезування та реабілітації. Особливо тим, хто робив це за кордоном. Про те, як українці протезуються в інших країнах —  ми розповімо в наступних матеріалах проєкту «Життя після».

Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО «Інститут масової інформації» в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network.

---