«Де моя дружина Оля?». Як киянин переслідує переселенку із Маріуполя

Переселенка з Маріуполя Ольга Хроненко (до шлюбу Демідко) два роки живе в стресі через переслідування. Все почалося з погроз у соціальних мережах, згодом киянин Олександр почав приходити до неї на роботу.

Він пише їй на пошту і чи не в усіх можливих месенджерах, попри те, що вона блокує його акаунти. А також її колегам та відомим діячам з тимчасово окупованого Маріуполя. Ользі пише, що вона йому подобається та що може її вбити. У деяких повідомленнях наголошує, що ніякої війни в Україні немає, а бригада «Азов», яка героїчно захищала Маріуполь, — вбивці. 

Чому чоловік почав переслідувати переселенку? Чи реагують на справу правоохоронці? Як жінці захистити себе від кіберсталкінгу? «Точка Сходу» розбиралася. 

Знайомство

Ольга Хроненко — переселенка з Маріуполя. Нині живе в Києві та продовжує викладати в Маріупольському державному університеті, який відновив свою роботу у столиці. Має чоловіка і двох синів — 5 років та 8 місяців. 

Також жінка часто бере участь у заходах, присвячених рідному місту. На одному з таких ще у травні 2023 року киянин Олександр і побачив дівчину. 

«Він підійшов, щось говорив про Маріуполь. Ніби нормально спілкувався в межах заходу. Я не звернула на це увагу. І вже потім, коли почали надходити перші листи від нього, я зрозуміла, що ми познайомилися на тому заході», — розповідає Ольга. 

Тоді чоловік почав відвідувати також інші заходи, де брала участь Ольга. Писав їй у соціальних мережах, що досліджує культуру Маріуполя. Розповідав, що в захваті від міста та шкодує про те, що з ним зробили росіяни.

Тоді ж почав запрошувати Ольгу в гості, аби показати свої «дослідження». Вона відмовила та заблокувала його. 

Олександр продовжив писати з інших акаунтів, що вона йому подобається. Її телефон він знайшов на сайті університету. 

Погрози

Не отримавши від Ольги жодної реакції, почав писати повідомлення з погрозами вбити її сина. Наступного ж дня жінка подала заяву до поліції. 

Після деякої перерви кіберсталкінг продовжився. 

В інтерв’ю «Точці Сходу» Ольга розповіла, що заплуталася в хронології подій. Бо переслідування триває довго. Час від часу Олександр давав їй спокій, але потім знову писав. 

У Ольги в спамі на робочій пошті, яку він також знайшов на сайті університету, було від нього понад 300 повідомлень. Вона блокувала його скриньки, а він створював нові. Також писав у Facebook та Viber, жінка так само його блокувала, а він продовжував писати з нових акаунтів.  

Також чоловік надсилав посилки чи то листи на «Нову пошту». Номер найближчого відділення він з’ясував, назвавши Ольжин мобільний. Вона відмовилася від 27 таких посилок. 

«Уявляєте, які люди в нашій державі незахищені, що за номером можна дізнатися, де людина працює, якою поштою користується. Я відмовлялася від посилок на пошті й просила, аби його заблокували, не давали можливості надсилати мені нічого. Але мені відмовили». 

Паралельно він став писати не тільки їй, але і її колегам та знайомим. Серед яких ректор університету Микола Трофименко, художниця Юлія Магда, журналістка Наталія Дєдова, культурна діячка та активістка Алевтина Швецова. 

В листах погрожував вбити Ольгу та ображав її знайомих. Вони також його блокували та висловлювали жінці співчуття. 

Розголос 

Вперше Ольга надала розголосу ситуації в листопаді 2024 року — написала про це на своїй сторінці у Facebook. Тоді вже в правоохоронців було дві заяви від неї. Тому підтримати жінку у соціальній мережі вирішила українська поетеса та військовослужбовиця Ярина Чорногуз.

«Вважаю, що ми всі зобовʼязані захистити Ольгу, маму пʼятирічної дитини та немовляти, від нападків цього виродка, який, на моє припущення, сидить на зарплаті у наших ворогів і займається провокаторським моральним терором проукраїнських маріупольців», — написала в Facebook Чорногуз. 

Тоді поліція Києва, побачивши ці публікації, запросила Ольгу написати чергову заяву на чоловіка та зайнялася розслідуванням. Жінка впевнена, що саме це стало рушієм справи. 

Також про киянина на своїй сторінці у Facebook написала журналістка з Маріуполя Наталя Дєдова. Тоді він почав коментувати її пости й, зокрема, написав про її загиблого чоловіка — Віктора.

«У цій справі я — свідок. І дала свідчення. Півтори години. П’ять сторінок. Два роки Олександр Поплавський тероризує родину Ольги Демідко. Два роки пише маячню про Маріуполь, ЗСУ, «Азов». Втягує в свій божевільний світ все більше активних маріупольців. І за це відповідатиме», — написала Наталя Дєдова. 

У січні 2024 року чоловік почав приходити в університет. Він брехав вахтерам і ті його пропускали. Олександр ходив коридорами університету та кричав: «Де моя дружина Оля?». 

«Мене тоді там не було, він налякав моїх колег. На роботі були самі лише жінки та вони боялися до нього підходити. Коли сказали, що в мене є інший чоловік, він почав це заперечувати. Та з ним ніхто багато не говорив. Тому він пішов». 

Розслідування

За словами жінки, правоохоронці відкрили кримінальне провадження тільки у грудні 2024 року. Й почалося розслідування. Тоді ж провели перший обшук у квартирі чоловіка. Та зробили непоправне — поліцейські показали рішення про обшук Олександру. У документі була фактична адреса Ольги. Про це він їй повідомив одразу, як правоохоронці пішли — написав чергового листа. 

«Тоді він почав вже погрожувати, що прийде додому, що спалить його. Хоча поліцейські сказали, що він не надто смілива людина в живому спілкуванні», — розповідає Ольга.

За її словами, правоохоронці також допитали його матір. Жінка стверджує, що її син психічно хворий і сама намагається зв’язатися з Олею, аби перепросити. Ані від Олександра, ані від його мами Ольга слухавку не підіймає. 

Аби з’ясувати, чому справа довго пролежала без уваги правоохоронців, ми написали запит до поліції Києва. Ми просили уточнити, як пройшов допит чоловіка, що говорить його матір, бо Ользі поліцейські розповіли, що з ним говорили. Ми ж у відповідь отримали — йде розслідування, деталі повідомляти журналістам не можна: 

«…право знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення належить потерпілому». 

Тому все, що відомо про ситуацію, «Точці Сходу» розповіла переселенка. 

Закон

Наразі в Україні немає закону, який врегулював би відповідальність за онлайн-переслідування. Про це розповідає адвокатка Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем» Ірина Попіка. Тому правоохоронці порушують справи за іншими статтями. 

Зокрема, щодо ситуації Ольги відкрито кримінальне провадження  за частиною 1 статті 129 Кримінального Кодексу України «Погроза вбивством». 

«Але також це можна ідентифікувати як психологічне насильство в складі домашнього насильства або насильства за ознакою статті», — пояснює Попіка.

Ірина зазначає, що відколи Україна ратифікувала Стамбульську конвенцію, вона має криміналізувати психологічне насильство та переслідування. Попри те, що в ній немає прямої згадки про кіберсталкінг як окремої категорії, конвенція акцентує на захисті прав жінок від усіх форм насильства, зокрема, в онлайн-просторі.

Наразі на розгляд Верховної Ради внесено законопроєкт №12297 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення повноти імплементації положень міжнародного права з питань протидії домашньому та іншим видам насильства, у тому числі щодо дітей». Саме цей документ передбачає відповідальність за кіберсталкінг. 

Його зареєстрували у грудні 2024 року, а на початку лютого 2025-го документ підтримав Парламентський Комітет з питань євроінтеграції. 

«Саме він впроваджує новий вид кримінального злочину — переслідування або сталкінг. Йдеться про нав’язування спілкування, втручання в особисте життя, стеження за людиною. Зокрема, за допомогою інтернету», — пояснює Ірина Попіка. 

Наразі в проєкті закону прописано, що за такі дії буде передбачена відповідальність — штраф від 34 до 68 тисяч гривень. А також громадські роботи, пробаційний нагляд або обмеження волі до двох років. 

Психологічний стан

У січні цього року в Олі почалися панічні атаки й вона звернулася до психолога.  

Олександр погрожував вбити її сина, говорив, що знає, де може його зустріти, де живе сама Ольга і що спалить її будинок. Та більшість його повідомлень — це приниження. Він писав, що вона «тупа» та «страшна». 

«Через життя в погрозах і суцільному терорі я вже почала втрачати впевненість у собі, забула про багато важливих речей, які раніше допомагали мені рухатися вперед. Ця історія нагадує мені час, коли я була в блокадному Маріуполі. Психологиня радить відпустити ситуацію, бо нею мають займатися правоохоронці, та не звинувачувати себе в цьому переслідуванні. Це не я якась не така», — розповідає Ольга. 

Ольга має команду юристів, які допомагають їй з цією справою. У січні 2025 року вона написала заяву до СБУ — акцентувала на зневажливому ставленні Олександра до українських військових. 

У своїх повідомленнях він говорив про окупацію Маріуполя та війну. Але не про те, що йому шкода. А те, що бригада «Азов», яка героїчно захищала місто разом з іншими військовими, — вбивці і що війни в Україні немає. Російську мову не треба забороняти. До речі, всі повідомлення від нього були саме російською. 

Жінка рішуче налаштована довести справу до суду та справедливого вироку. 

«Зараз він не пише, я сподіваюся, що на цьому все завершилося, бо пауза вже в декілька тижнів. Слідство триває». 

---