«Грошей немає. Ми не уявляємо, як держава покриє компенсації»: легітимна влада Маріуполя — про зруйноване житло містян

Маріуполь окупований, а його мешканці розкидані по світу — сам на сам із проблемою житла. Закон, який мав би гарантувати компенсації за зруйноване майно, досі припадає пилом на столі президента.

Що тим часом робить міськрада Маріуполя? Використовує кошти держави й міжнародних партнерів на проєкти — зокрема, ремонтує гуртожитки під соціальне житло. Про це розповів заступник міського голови Денис Кочубей у першій частині інтерв’ю в проєкті «На часі».

У другій частині говоримо про запуск іпотеки для переселенців і боротьбу за компенсації. 

А також, як попри юридичні труднощі та створення військової адміністрації, команда міськради сподівається зберегти всі свої ініціативи для громади — хай навіть без самого Маріуполя.

Чиї будуть квартири?

Один із напрямків роботи міськради Маріуполя — створення соціального житла шляхом реновації порожніх будівель, зокрема, гуртожитків освітніх закладів. Влада орендує приміщення в різних містах України за символічну плату. Після ремонту туди заселяють переселенців. Такі проєкти є у Дніпрі, Києві, Запоріжжі, Чернівцях та Кропивницькому.

Окрім цього, у липні 2025 року Кабмін затвердив масштабний експериментальний проєкт — будівництво житлового кварталу для маріупольців у Білій Церкві. Йдеться про понад 1200 квартир у десяти багатоповерхових будинках.

За словами Дениса Кочубея, квартири залишатимуться у власності Маріупольської громади — це принцип, який дозволяє зберегти активи громади та забезпечити довготривалу підтримку.

«У нас в команді гарні юристи і ми дуже детально думаємо, як захистити гроші громади і як захистити права маріупольців. Тому існують різні формати для того, щоб житло в маріупольців ніхто не забрав».

А договори оренди гуртожитків прописані з урахуванням довгострокових гарантій. Навіть після деокупації територій, громада матиме два роки на управління цими об’єктами. Вся юридична база побудована так, аби захистити інтереси маріупольців і не втратити інвестовані кошти, зокрема, міжнародні.

Іпотека для маріупольців

Ще один проєкт — це іпотека для маріупольців. Планується, що до кінця 2025 року буде реалізована програма на понад тисячу кредитів. Кредитування здійснюватиме державна установа «Держмолодьжитло», оскільки міська рада не має статусу фінансової установи.

«Ми з нашого бюджету частину коштів направляємо в “Держмолодьжитло”. Тому що ми не є фінансовою установою і такі операції може здійснювати тільки фінансова установа. І далі “Держмолоджитло” організовує безпосередньо технічний процес фінансування купівлі квартир».

Умови програми:

• строк — 30 років;

• ставка — 3% річних;

• перший внесок — 3% для соціально вразливих категорій та 6% для інших заявників.

Подання заявок відбуватиметься через центри «ЯМаріуполь», а відбір — за рейтинговою системою. Головне — житло можна буде купити в будь-якому місті України.

«Наразі в міській раді триває розробка технічних рішень на виконання тієї постанови, яка була прийнята».

Компенсації за зруйноване житло

Маріупольці досі не можуть отримати компенсації за зруйноване або пошкоджене житло з кількох причин. Основна — Маріуполь залишається під окупацією, тож фізично обстежити пошкоджене майно, як того вимагає програма «єВідновлення», неможливо. А без такого обстеження компенсацію не нараховують.

Нещодавно Кабінет Міністрів України затвердив Постанову, яка дозволяє комісіям фіксувати руйнування житла дистанційно. Спершу механізм працюватиме лише для громад, де тривають бойові дії. А у разі успіху його обіцяють масштабувати на тимчасово окуповані території.

Водночас президент України Володимир Зеленський досі не підписав законопроєкт №11161, який дозволяє компенсувати знищене майно в окупації та в зонах бойових дій. Верховна Рада ухвалила документ ще в грудні 2024 року. Він визначає, що все майно, яке залишилося в окупації — знищене. 

«Наразі швидкого державного механізму закрити це питання  просто і не існує. Ми окремо працюємо з колегами з державних інституцій. Є, наприклад, координаційна нарада з різними міністерствами стосовно проєктів, які стосуються переселенців, яку проводить Ірина Верещук. Є окремі наради, які проводять там Міністерства профільні. Ми до цього процесу долучені і аналізуємо кожну постанову, кожен законопроєкт, вносимо свої пропозиції через листи, через аргументацію на нарадах». 

За словами Дениса Кочубея, маріупольські кейси — одні з найскладніших. Є житло, повністю знищене, на місці якого — лише котлован. Є житло, яке було пошкоджене, а потім — частково «відновлене» окупантами. Є й випадки, коли майно вже офіційно вилучила російська влада.

«Дуже різні категорії. І потрібно окремо працювати для того, щоб був зрозумілий механізм для держави — встановлювати ступінь пошкодження, ступінь руйнації. Або йти в той механізм, який, зокрема, озвучила Ірина Верещук — прирівняти все житло до знищеного», — каже Денис Кочубей.

Нині на компенсації не вистачає не лише правового механізму, а й коштів, впевнений він. Навіть якщо з’явиться міжнародна коаліція, яка захоче профінансувати проєкт, технічна сторона має бути готова. Але питання фінансування — головне.

«Ми хочемо, щоб технічна сторона була опрацьована. Але головне — грошей немає. І ми не уявляємо, як держава зараз зможе покрити ці потреби». 

Міжнародний реєстр збитків

Маріупольці мають можливість подати заявки до Міжнародного реєстру збитків, який був створений за ініціативи Ради Європи та підтримується країнами-партнерами України. 

Наразі 40% усіх заяв у реєстрі — саме від маріупольців. Це понад 7 тисяч звернень.

Цей реєстр не є фондом з грошима — він фіксує збитки й створює базу для майбутніх компенсацій коштом активів РФ. Без цих заяв Україна не зможе отримати гроші від міжнародної коаліції.

Також до реєстру подасть заяву і сама Маріупольська міська рада як юридична особа — для фіксації втрат громади.

«Цього року виконавчий комітет Маріупольської міської ради буде представляти інтереси громади. Ми будемо заносити інформацію про наші збитки щодо комунального майна».

Майбутнє проєктів після створення військової адміністрації

Ще 17 квітня 2025 року президент Володимир Зеленський утворив Маріупольську військову адміністрацію.  

Проте її очільника й досі не призначили. Це породжує невизначеність щодо управління ресурсами та реалізації проєктів.

«Є декілька сценаріїв. Вони очевидні з поточного законодавства. Ми можемо продовжувати працювати, можемо не продовжувати. Це питання державних рішень. Є наразі багато кейсів, коли військова адміністрація тісно співпрацює з чинним міським головою, зі структурами виконавчого комітету і одне не виключає інше. Наразі у нас є головне — продуктивний діалог з державними інституціями щодо проєктів підтримки людей. І ми сподіваємося, що ті проєкти, які започатковані, їх не стане менше».

---