• ВАЖЛИВО

«Хочу, аби мої батьки завжди мною пишалися»: історія наймолодшого журналіста України Кирила Передрія

7 хвилин на читання
Зображення посту: «Хочу, аби мої батьки завжди мною пишалися»: історія наймолодшого журналіста України Кирила Передрія

У липні 2022 року у шахтарському місті Покровськ, що на Донеччині, тоді ще 12-річний хлопець Кирило Передрій вирішив створити власний YouTube-канал. Хотів підтримати українців у найважчі дні повномасштабної війни. 

Сьогодні Кирилу 15 років і він — автор понад 500 інтерв’ю. Серед його гостей міністри, мери великих міст, відомі журналісти, культурні діячі та іноземні політики. Його канал «Цікаво з Передрієм» став платформою для різностороннього діалогу про Україну — від пояснення роботи місцевої влади до аналізу міжнародних процесів. 

Розібратися у складних питаннях 

Ще з юного віку Кирило захоплювався політичними ток-шоу. Особливо цей інтерес посилився після 2014 року, коли розпочалося російське вторгнення в Україну.  

«У нас тоді було суспільство розділене… Я намагався розібратися та зрозуміти, чому у наших людей були різні та неоднозначні погляди. Хотів знайти відповіді на питання. Коли мене щось цікавить, я завжди питаю напряму. Але якщо я можу сам подивитися, а не в когось запитати, чому б це не робити?», — розповідає Кирило.

Вже у 12 років його захоплювали питання функціонування влади, нагальні проблеми України, різні бачення розвитку держави.

«Мені було цікаво, що авторитетні та досвідчені люди могли розповісти про Україну, яке в них бачення різних ситуацій. Мене цікавило, як створюються політичні процеси в країні, які є перспективи та що ми вже можемо робити, аби досягти якихось результатів».

Зображення посту: «Хочу, аби мої батьки завжди мною пишалися»: історія наймолодшого журналіста України Кирила Передрія
Фото: архів Кирила Передрія

Бути корисним та підтримати українців

Особливо гостро ця потреба з’явилася у Кирила на початку повномасштабного вторгнення. Хлопець згадує, з 24 лютого 2022 року він фактично почав «жити в новинах», постійно моніторити ситуацію. І тоді він зрозумів, що українцям потрібна підтримка.

«В будь-якому життєвому моменті мені допомагала підтримка. Але ж цієї пітримки потребували й інші. Я, як і багато українців, намагаюсь шукати якийсь позитив, якісь зачіпки, аби не втратити віру. Багато хто робить це у мережі, зокрема на YouTube. І я подумав: а чому б мені не стати тією людиною, яка зі свого боку на своєму каналі буде мотивувати, надихати і давати силу?».

Так Кирило наважився на важливий крок: 7 липня 2022 року він запустив свій YouTube-канал. Мета була чітка — вивести українців із стану «підвішеності» та повернути до звичного життя. 

Пошук героїв

Починав Кирило з простого — став шукати номери телефонів чиновників в інтернеті, аби запросити на інтерв’ю. 

«Я реально парився над тим, щоб знайти телефони людей», — сміється він.

Перший чиновник, чий номер вдалося знайти, був один з міських голів Донеччини. 

«Я хотів взяти в нього інтерв’ю. Знайшов номер, зателефонував. Коли підняли слухавку, я пояснив хто я. Казав, що наразі в мене є лише власний канал, але ані підписників, ані жодного контенту там немає. Лише назва та обкладинка. Людина була в шоці, подумала, мабуть, що я трохи неадекватний. Але, думаю, з цікавості погодилася».

Згодом Кирило став шукати героїв у Facebook.

«Просто знаходив їх у мережі і надсилав повідомлення. Це виглядало як спам: “Добрий день, мене звати Кирило, я починаю власний YouTube-канал. Поки там фактично нічого немає, але дайте мені інтерв’ю».

І багато хто погоджувався. Проте, ділиться Кирило, інколи, коли він писав потенційним героям інтерв’ю у Facebook, ті вважали, що з ними намагається зв’язатися інша людина. 

«В багатьох моїх гостей була думка, що це з моєї сторінки пише моя мати чи батько. Мовляв, то вони журналісти, а не я. І коли ми вже виходили на інтерв’ю в Zoom, їхньому здивуванню не було меж. Вони бачили зовсім іншу картину і просто 5 хвилин мовчали, бо не могли усвідомити, що цей юнак буде брати інтерв’ю в них», — сміється Кирило.

Зображення посту: «Хочу, аби мої батьки завжди мною пишалися»: історія наймолодшого журналіста України Кирила Передрія
Фото: архів Кирила Передрія

Розмови з відомими людьми 

За три роки роботи Кирило провів близько 500 інтерв’ю, з них понад 350 — опубліковані на власному YouTube-каналі. Серед його гостей — екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, журналісти Дмитро Гордон та Віталій Портников, мери великих міст, народні депутати.

«Серед гостей політики, зірки, письменники, викладачі — різні українські видатні особистості. А ще було багато розмов з іноземними політиками, експертами та діячами».

Особливо Кирило пишається інтерв’ю з президенткою Європейського інвестиційного банку Надією Кальвіно. 

«Європейський інвестиційний банк — ключова європейська фінансова інституція. Вона надає великі вигідні кредити для країн Європейського Союзу. А тепер розширили свою програму і для України. Я дуже хотів поговорити про це з пані Надією, хоча розумів, що шансів нуль. Ну просто нуль… Але я написав їй офіційний запит».

Спершу прийшла відмова, але через місяць Кирилу зателефонували з прес-служби банку: «Пані президентка планує свій візит до Києва. Ми би хотіли вас запросити на зустріч із нею». 

«Я одразу сказав: “Коли? Беру квитки”. Як мені сказали дату, я швиденько зібрався і рушив до Києва. Нам вдалося записати інтерв’ю. А після розмови Надія Кальвіно поїхала на зустріч з президентом України. Цим інтерв’ю я дуже пишаюся. Воно стало найвідомішим не лише серед українців, а й серед європейців».

Зображення посту: «Хочу, аби мої батьки завжди мною пишалися»: історія наймолодшого журналіста України Кирила Передрія
Фото: архів Кирила Передрія

Від пояснення до аналітики

За три роки роботи змінилися не тільки герої інтерв’ю, а й завдання каналу. 

«Раніше в мене була ціль просто прояснити, що взагалі відбувається. А зараз ми з гостями намагаємося аналізувати, як це відбувається, хто це робить і які можуть бути наслідки», — пояснює Кирило.

Якщо на початку він пояснював суть роботи органу місцевого самоврядування, органу держави, народного депутата, то зараз акцент зміщується на якісну аналітику та боротьбу з маніпуляціями.

«Всім нам потрібна більш активна підтримка, тому що зараз дуже багато фейків, дезінформації про Україну, про українців. І треба боротися з усіма маніпуляціями».

Три головні пріоритеті 

У вересні 2024 року через наближення фронту до Покровська, родина Кирила переїхала до Кривого Рогу. 

«Тут я продовжив розвивати свій канал, паралельно навчався онлайн у покровській школі. Але мені хотілося більше живого спілкування. Кривий Ріг — величезне місто. І мене стало цікавити, як функціонує молодіжна політика в місті? Мене, як молоду людину, турбувало, які є можливості. Поспілкувався з людьми і дізнався, що у місті є справжній молодіжний осередок — Криворізький молодіжний центр».

Кирило розповідає, молодіжний центр проводить багато активностей для молоді — від освітніх тренінгів до спортивних заходів. 

«Тут кожен може знайти себе. Є Speaking Club, курси з графічного дизайну та 3-Д моделювання, літературні та молодіжні вечори. У Покровську нічого подібного не було. Коли прийшов до Криворізького молодіжного центру, відчув, що то місце, куди хочеться повертатися. Бо тут не лише можна знайти однодумців, отримати необхідні навички, а й реально впливати на зміни у місті».

Спочатку Кирило просто брав участь в активностях, потім став волонтером молодіжного центру. А нещодавно отримав там роботу. Тепер займається комунікаціями.

Зображення посту: «Хочу, аби мої батьки завжди мною пишалися»: історія наймолодшого журналіста України Кирила Передрія
Фото: архів Кирила Передрія

Підтримка батьків та великі плани

Кирило вважає, що наразі треба щодня активно та наполегливо працювати, аби максимально реалізувати себе та свій потенціал.

«Я вважаю, що я вже десь на 97% реалізований, але зупинятися на цьому не збираюся. В мене в планах дуже багато інтерв’ю і дуже багато дій на благо Кривого Рогу та України в цілому. А ще я хочу, аби мої батьки завжди мною пишалися».

Кирило ділиться, якщо спочатку батьки ставилися скептично до його ініціативи з каналом та роботою, мовляв, ще зовсім юний, то зараз вони стали для нього головною підтримкою та опорою.  

«Батьки повністю підтримують і завжди, якщо треба якийсь ресурс, вони його шукають і допомагають», — каже Кирило.

  • Зображення посту: «Хочу, аби мої батьки завжди мною пишалися»: історія наймолодшого журналіста України Кирила Передрія
    Фото: архів Кирила Передрія
  • Зображення посту: «Хочу, аби мої батьки завжди мною пишалися»: історія наймолодшого журналіста України Кирила Передрія
    Фото: архів Кирила Передрія
  • Зображення посту: «Хочу, аби мої батьки завжди мною пишалися»: історія наймолодшого журналіста України Кирила Передрія
  • Зображення посту: «Хочу, аби мої батьки завжди мною пишалися»: історія наймолодшого журналіста України Кирила Передрія

Вже зараз Кирило має амбітні плани. Він мріє про власне ток-шоу у форматі Late Night Show, роботу в продакшн та вихід на міжнародний рівень. А у списку найочікуваніших гостей Кирила на першому місці — Володимир Зеленський.

Авторка: Катерина Калюжна

Допоможіть нам бути кориснішими — пройдіть опитування.


Підписуйтесь на нас у соціальних мережах.

Підтримайте нашу роботу і допоможіть нам зростати та надавати якісні послуги.

Завантажити ще...