«ХТОВТЕМІ»: як маріупольська мрія здійснилася у Києві

Вони мріяли про власну кав’ярню ще у Маріуполі. Юлія – переселенка з Донецька, її чоловік – родом з Одеської області. Проте втілити задум парі вдалося лише нещодавно – влітку 2024-го, через 2,5 роки після початку повномасштабного вторгнення. Заклад назвали «ХТОВТЕМІ». Знаходиться він неподалік станції метро «Дарниця» у Києві. Власники та робітники кав’ярні кажуть: для них це не просто реалізована мрія, це місце сили, яке допомагає їм не опускати руки та рухатись далі.

Війна – не привід відкладати мрії

Чоловік Юлії, власниці кав’ярні, військовослужбовець. У бригаді «Азов» він служить ще з 2015 року. Сам родом з Одещини. Юлія – переселенка з Донецька. У Маріуполь дівчина переїхала у 2014-му, коли її рідне місто окупували росіяни. Працювала дистанційно, робота була пов’язана з YouTube. Але Юлія прагнула почати щось нове.

За кілька днів до повномасштабного вторгнення разом з подругою вона поїхала з Маріуполя, до рідних, на відпочинок. Її коханий перебував на «Азовсталі». Звідти потрапив у «почесний полон». Там «азовець» пробув чотири місяці – повернувся під час масштабного обміну у вересні 2022 року. Після пережитого подружжя вирішило: більше мрії не можна відкладати на потім. І почали планувати відкриття кав’ярні. Але тепер вже у Києві.

«Концепція, звісно, трохи відрізняється від тієї, яку ми планували у Маріуполі, до війни. Бо ставлення до всього змінилось. Ми хотіли створити місце саме для душі. А чому кав’ярня? Для мене кава асоціюється з домом, домашнім затишком. Мій чоловік також цього хотів», – ділиться Юлія.

Після двох тижнів реабілітації чоловік Юлії знов повернувся на службу. Тож відкривати заклад дівчині довелося майже самостійно. Допомагали друзі та коханий, якому інколи вдавалося приїхати додому з фронту.

«Звісно, було дуже складно і було багато труднощів, але мене дуже підтримала моя сестра та її родина, дівчата із Асоціації родин захисників “Азовсталі”. Вони і ремонт допомагали робити, і прибирати. Ми завжди підтримуємо одна одну у будь-яких починаннях. Чоловік дуже підтримував, хоча і на відстані, але він дзвонив мені щодня і казав: “Юля, все вийде!”», – згадує власниця кав’ярні. 

Бариста «ХТОВТЕМІ» Оксана працює у цій кавʼярні із самого відкриття. Дівчина родом з Бердянська, це Запорізька область. Там вона зустріла початок великої війни. Потім виїхала до Запоріжжя, згодом – до Києва. Тут і познайомилися з Юлею – коханий Оксани також військовослужбовець бригади «Азов» і також потрапив  у російський полон. Там він перебуває вже 2,5 роки.

«Чоловік Юлі повернувся з полону. Мій, на жаль, ще ні. Коли я дізналася, що Юля відкриває кав’ярню, то я була максимально зацікавлена в тому, щоб спробувати піти до неї працювати і взагалі спробувати себе в якості баристи, хоча за освітою я реабілітолог. Тому для мене це була кардинальна зміна сфери діяльності і я вдячна Юлії за те, що вона не побоялась взяти мене на роботу, попри те, що я майже не розумілася на каві», –  ділиться Оксана.

Концепція була, бажання – також, але де взяли гроші?

Рішення прийшло випадково. На одній із зустрічей «азовської родини», Юлія познайомилася з дівчиною, яка порадила їй взяти участь у державній грантовій програмі.  Але для цього потрібно було написати бізнес-план, захистити його і тільки потім розраховувати на отримання грошей. Зрештою Юлія вирішила ризикнути. На підготовку пішло біля двох тижнів.

«Я подалася на грант від Дія.Бізнес. Це перша моя спроба була така. Мені допомагала моя добра знайома Оксана. І ось, перед Новим 2024 роком, мені повідомили, що мені погодили мою заявку», – згадує підприємниця.

Але за умовами грантової програми, Юлія мала розраховувати не тільки на грантові кошти, а й докласти свій внесок, і обов’язково працевлаштувати співробітників. Протягом трьох місяців переселенка шукала підходяще приміщення: і за розташуванням, і за площею.

«Я перебрала безліч варіантів, але все ніяк не могла знайти те, щоб мені підійшло б. То з ріелторами були проблеми, то ще щось. Але, напевно, моє приміщення чекало на мене», – каже Юлія.

Сподобався варіант біля метро «Дарниця»: близько 40 м2, дві зони, літня тераса, санвузол. Одночасно тут можуть перебувати 20-25 людей.

Ще один крок – навчання. Адже раніше Юлія ніколи не мала справу з кавою. Тож довелося зануритися у цю тему.

«Я завершила курси баристи ще до того, як сіла за бізнес-план. Я ходила на виставки, спілкувалася з постачальниками кави, черпала досвід де тільки могла. Бо бізнес, навіть маленький бізнес, це дуже важко. Але крок за кроком і ми розібралися», – згадує дівчина.

Чому саме «ХТОВТЕМІ»?

Бариста Оксана згадує: із назвою кав’ярні Юлія та її чоловік довго не могли визначитися. Гостро це питання постало вже на фінальному етапі ремонту приміщення.

«Над назвою, я знаю, дуже довго думали, було дуже багато варіантів. Навіть “Ухилянтом” хотіли назвати», – розповідає Оксана.

Зрештою все сталося неочікувано, ідею для назви підказала подруга Юлії.

«Час вже піджимав, нам треба було вивіску робити, Instagram запускати, а назви ще немає. Я всім писала – сестрі, дівчаткам. А потім якось ми зібралися із моєю подругою Наталею, у неї також чоловік у полоні, сидимо на літній терасі, п’ємо каву і я питаю у неї: “Ну що ж робити?” А вона мені: “Так, хто в темі, той і буде ходити!” Я жодного разу не пошкодувала, що назвала кав’ярню саме так», — каже Юлія.

Від кави на будь-який смак до випічки власного виробництва

У меню закладу асортимент кавових напоїв — від еспресо та американо до флет-вайту та фільтр-кави, яку дуже люблять “азовці”.

«Мені здається, що з кавою ми можемо приготувати все. Готуємо десерти: круасани як солодкі, так і солоні, із рибою, хамоном, куркою. Є також дуже смачна чіабата, теж власного виробництва. А ще – десерти для дітей, в яких мінімум цукру», – розповідає Оксана.

Це більше, ніж просто кав’ярня

У закладі панує особлива атмосфера: на стінах – плакати та прапори «Азову», на полицях – книги, інформація про актуальні збори для українських військових. Все – аби підтримати один одного і наших захисників: і тих, хто у полоні, і тих, хто нині перебуває на фронті, і тих, хто вже повернувся. Оксана каже, для неї «ХТОВТЕМІ» це не просто заклад, це місце зустрічі людей зі спільними цінностями, які не дають їй пасти духом, поки вона чекає на повернення свого коханого із російських застінок.

«Душа болить, реально болить, ти не знаєш, коли це все закінчиться. Ти не знаєш, що з ним, як він, бо немає ніякого спілкування. Що тримає? Азовська родина, ото велика підтримка, всіх нас, всіх інших жінок, дівчат, всіх побратимів», – ділиться дівчина.

Власниця кав’ярні Юлія обіцяє: заклад розвиватиметься й надалі. Аби «ХТОВТЕМІ» став місцем натхнення для всіх, хто потребує підтримки.

«Це не тільки про бізнес. Це моє місце сили і мого чоловікаа і я хочу, щоб люди просто приходили до нас і заряджалися», – каже Юлія.

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win

---