Курс на зросійщення: як Кремль витісняє українців

Для корінного населення тимчасово окупованих територій вони створюють реєстри небажаних осіб, змушують проходити фільтрацію, забирають житло та позбавляють соціальних гарантій. Натомість завозять мігрантів із російських глибинок та Центральної Азії. А ще – грошима заохочують переїздити на ТОТ суддів, лікарів, вчителів, обіцяють квартири учасникам «СВО». Все – аби змінити демографічний склад сходу України. Більше про те, до яких хитрощів вдаються росіяни і до чого це може призвести у подальшому – читайте у нашому матеріалі. 

Українців – в реєстр, «своїх» – на дошку пошани 

У тимчасово окупованих містах сходу України росіяни продовжують формувати реєстри місцевих жителів, які на вимогу «адміністрацій» мають покинути «нові регіони РФ». Про це повідомляє Центр національного спротиву: йдеться як про тих, хто підлягає депортації тай й тих, хто не зможе повернутись на ТОТ з України або з-за кордону. 

Все через те, що загарбники бояться розвитку української «агентури». Водночас до 2035 року тільки до окупованого Маріуполя вони планують заселити понад 300 тисяч своїх громадян – як етнічних росіян, так і вихідців з Центральної Азії.Тим часом деяких місцевих жителів примусово депортують у віддалені регіони РФ. 

«Йде насильницьке розбавлення населення – витиснення того населення, яке мешкало на цих територіях, і заміна цього населення вихідцями з різних регіонів РФ, і тому теж різних національностей. Це можуть бути, і представники Кавказу, і представники Уралу, Зауралля і Далекого Сходу», – зазначав в інтервʼю для «Радіо Свобода» директор Центру стратегічного розвитку територій Андрій Орлов. 

За словами правозахисників, своїми діями Росія порушує міжнародне гуманітарне право, а саме 49-ту статтю Конвенції про захист цивільного населення під час війни.

«Також правозахисники не виключають, що мають місце злочини проти людяності і воєнні злочини, пов’язані з насильницьким переміщенням українського населення і незаконним переміщенням російського населення на території України», – наголошує експерт Центру стратегічних комунікацій Максим Віхров.

В окупацію — на заробітки

Але навіщо росіянам їхати в окупацію? Все просто – через гроші, які нині там можна заробити на будівництві або на «відрядженнях». Почнемо з першого. 

Одні мігранти шукають роботу самостійно – через оголошення та рекрутингові фірми, інших привозять організовано на вигідних умовах. 

«У Росії на сьогодні відбувається такий собі бум з приводу нелегального виїзду і запропонування нелегального рекрутингу на роботу на цих територіях, де зараз зарплата майже вдвічі-втричі вища, ніж на території РФ. І це дуже ласий шматочок для більшості росіян, які не знайшли свого щастя в себе вдома, вони намагаються їхати на окуповані території на заробітки», – розповідає Андрій Орлов. 

Наприклад, у Маріуполі працівникам будівельної галузі в середньому платять від 180 до 200 тис. руб. на місяць (близько 1 300-1 440 дол.) – це значно вище за середній дохід у Росії, розповідає Петро Андрющенко, ексрадник мера Маріуполя. 

«Навіть комунальники, з Таганрога та Ростов-на-Дону їдуть працювати на комунальні підприємства Маріуполя. Зокрема, на транспорт комунальний. Тому що таких зарплат зараз немає ні в Таганрозі, ні в Ростові», – каже Андрющенко.

Гроші ще й як пахнуть

Згідно з наказом Путіна від 17.10.2022 «Об особенностях командования отдельных категорий лиц на территории ДНР, ЛНР, Запорожской и Херсонской областей» для чиновників, співробітників судів, прокуратури та усіх росіян, хто офіційно відряджений «забезпечувати життєдіяльність місцевого населення і відновлювати інфраструктуру» або ж ремонтувати військову та спецтехніку встановили підвищені соціальні гарантії. За кожен день роботи на ТОТ їм платять подвійний середній оклад, доплачують за поточні витрати і винайм житла, видають добові.

Вісім з половиною тис. руб. (3,5 тис. грн) – саме стільки вартує доба відрядження на ТОТ, тоді як по Росії нижня планка лише 700 рублів. Другий момент – враховуючи дані Росстату, середня зарплата у РФ у 2024 році становить 78 432 руб. (це близько 30 тис. грн), отже поїздка в окупацію може принести росіянам дво-тримісячний заробіток. 

Додаткові «плюшки»

5 млн руб. (це близько 47 тис. дол.) обіцяє Путін родинам загиблих у «відрядженні» на окупованих українських територіях. Кремль упевнений, що така сума має мотивувати людей ризикувати життям заради «державних інтересів». Втім, для заробітку не обов’язково гинути – навіть пораненим обіцяють 3 млн руб. (28 тис. дол.).

«Ключовим ядром завжди для Росії були силовики, військові, в найкращому випадку відставники, ветерани, пенсіонери силових служб. Це ключовий кістяк для освоєння території. По-друге, це молоді спеціалісти, яких направляють на роботу в інфраструктурні об’єкти», – каже політолог Олег Саакян. 

Мова про медиків, вчителів, інженерів тощо. Їм РФ обіцяє квартири, землю та перспективи професійного розвитку. 

Медики теж їдуть у «відрядження»

Те, що із фахівцями біда, окупаційні адміністрації перестали приховувати вже давно. Наприклад, у медзакладах – 50-60% вакансій вільні. Але зарплата, яку пропонують на ресурсах пошуку роботи – в середньому від 60-120 тис. руб. (23-46 тис. грн). Виходить, поїхати на заробітки «у відрядження» для росіян наразі вигідніше, ніж на постійну роботу. Водночас у місцевих чатах відвідувачі лікарень, амбулаторій та поліклінік пишуть – потрапити кудись без черг нині неможливо, приїжджі лікарі ставляться до пацієнтів нахабно і поверхово. А головне – фахівців все одно не вистачає. 

«Немає інфекційних відділень. Інфекційне відділення у нас у місті Новоазовську. Дитяче відділення у нас у Мангуші. А решту ми веземо на Донецьк. У нас дитина померла в дорозі з гострою хірургічною патологією. Ми не довезли, бо їхати до Донецька дві години», – розповіла одна із фельдшерок Маріуполя у відео, яке вона виклала у соцмережі.

«Вигідна іпотека»

Ще одна приманка – іпотека. Нині єдине окуповане місто України, в якому росіяни будують житло у кредит – Маріуполь. Під час блокади вони зруйнували там 50% багатоповерхівок. Замість них пропонують нові. Щоправда, за гроші, хоча і в розстрочку. А саме –  під 2% річних (із першим внеском 10%), тоді як, наприклад, у Санкт-Петербурзі, який став основним «спонсором» Маріуполя, ставка становить 8% (із першим внеском – 30%). 

Перший іпотечний кредит в окупованому місті видали у вересні 2023 року. Мова про однокімнатну квартиру у 52 м2. Позику нібито погодили на 5 років. Загальна вартість житла – 5 млн рублів. Отже, щомісячний платіж має становити не менше 70 тис. руб. Та чи під силу такі суми корінним маріупольцям? 

«Для майже кожного маріупольця виникає запитання, де я знайду ці гроші. Оскільки з офіційною роботою для багатьох – проблема. Ви знаєте, коли ви дивитесь іпотеку, то банки, будь-які банки, вони ж дивляться на джерела походження коштів. Якщо немає офіційної постійної роботи, то ніхто нічого видавати не буде. В іпотечному будівництві є дуже чітка орієнтація окупантів на те, щоб туди переселялися росіяни, саме громадяни з Росії», – розповідав в одному зі своїх інтерв’ю директор маріупольської громадської організації «Архі-Місто» Андрій Марусов.

А що із покинутим житлом? 

На окупованих територіях росіяни продовжують складати реєстр «покинутих» квартир, аби потім визнати їх «безхазяйними» і, зрештою, «націоналізувати». 

«Окупаційна адміністрація конфісковує квартиру. Потім вона продає цю квартиру банку. Банк продає її, наприклад, якомусь дагестанцю, який приїхав служити в Росгвардії на окуповану територію під 2% річних», – каже Павло Лисянський, засновник ГО «Східна правозахисна група».

За словами правозахисника, для росіян – це дуже прибуткова історія, адже російські банки отримують дотації з федерального бюджету на обслуговування цих програм, не вкладаючи туди ані копійки. 

«Вітаємо курчан!» 

У вересні цього року у Маріуполь прибули перші «біженці» з Курської області. Їх розмістили у «пункти тимчасового перебування», організованих роспартією «Єдіная Россія», а насправді – у вкрадені будинки маріупольців у  Приморському районі, біля моря. 

«Загалом в Маріуполі зараз, крім цього вигаданого ПВР — у пунктах тимчасового розміщення  зарезервовано 3000 квартир і будинків, які вже “націоналізовано”, тобто які просто вкрали у маріупольців в евакуації. Перша партія заїхала до 20 людей. Але очікують загалом до 100-150 курчан. Їх фактично одразу ставлять на повне забезпечення», — зазначав ексрадник мера Маріуполя Петро Андрющенко.

Нові новосели — учасники «СВО»

А вже у жовтні окупанти анонсували ще один «проєкт» – житло для учасників «СВО». І теж за рахунок квартир українців. Загарбники планують використовувати вкрадені квартири як «службові». Про це повідомляли у міській раді Маріуполя. 

«Загарбники вирішили запустити “пілотний проєкт” з передачі так званого безхазяйного житла на потреби “силового блоку”. Це означає, що квартири місцевих жителів, які змушені були покинути місто через блокаду та окупацію, тепер передадуть російським військовим, ФСБвцям та поліцейським», – йдеться у повідомленні. 

Окрім Маріуполя, про програму передачі «безхазяйного» житла «героям СВО» вже заявили і в окупованому Луганську. 

Навіщо це Росії?

Перше і основне – росіяни прагнуть змінити демографічний склад на тимчасово окупованих територіях для того, щоб мати змогу керувати цими регіонами, вважає політолог Олег Саакян. Адже місцеве населення для Росії є або повністю не лояльним, або умовно лояльним.

«Ту частину, на яку можуть спертися окупанти, вона мізерна. Навіть на початку окупації це було 10-15%. По-друге, це створення буфера для можливості України в реінтеграції цих територій в майбутньому. Вони укорінюються на ній. Фактично Росія таким чином проводить колонізаційну політику, яку вона дуже добре вміє робити і відточила цю майстерність впродовж багатьох століть», – пояснював політолог в інтервʼю «Радіо Свобода».

І чим довше цей процес триватиме, тим складніше буде потім не просто деокупувати українські території, але й свідомість людей, – вважає переселенка з Луганська, журналістка та співавторка книги «Як Україна втрачала Донбас» Марина Воротинцева.

«Зараз це теоретичні вправи. Кремль активно впроваджує політику заміщення місцевого населення, розмиття ідентичності та спогадів. Перемальовує весь ландшафт. Знищує все, на збереження чого ми сподівались. Якщо колись постане питання, а кого Україна отримала з поверненням цих територій, ми можемо не те, що здивуватися, а побачити людей, які не пам’ятають, що відбувалося у Луганську на початку 2014-го. Ті, хто переїхав туди за останні десять років із глибинки РФ, не знають, що існував потяг Луганськ – Одеса, в який можна було сісти й опинитися завтра зранку біля моря. Вони і гадки не мають, як функціонували в Україні ці території до початку війни. Ми не знаємо, кого там побачимо, коли Луганськ і Донецьк будуть деокуповані».

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення України». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.

---