Масштаб наших втрат: навіщо подавати заяви в міжнародний Реєстр збитків

Станом на жовтень 2025 року українці подали близько 63 тисяч заяв до міжнародного Реєстру збитків. Влада у медіа та на публічних заходах наголошує: це замало, адже росіяни завдали Україні великої шкоди за час повномасштабного вторгнення.

Як журналістка я також подала власну заяву — і розповім, як це зробити.

43 категорії шкоди, 13 уже відкрито

Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U), створили для збору заяв про компенсацію втрат і шкоди, яку заподіяли росіяни. Але – поки тільки з 24 лютого 2022 року. Реєстр функціонує як перший етап міжнародного компенсаційного механізму, який у майбутньому має призвести до виплат репарацій. Його створили Україна (яка була ініціатором), ЄС та ще 42 країни. Центр Реєстру розташований у Гаазі.

Усього передбачено 43 категорії шкоди, з яких уже відкрито 13. До кінця року планують відкрити ще близько десяти.

Наразі можна подати заяви за такими категоріями:

• вимушене внутрішнє переміщення;
• смерть близького члена сім’ї;
• зникнення безвісти близького члена сім’ї;
• серйозні тілесні ушкодження;
• сексуальне насильство;
• катування або нелюдське поводження;
• примусова праця або служба;
• насильницьке переміщення чи депортація дітей і дорослих;
• пошкодження або знищення житлової нерухомості;
• пошкодження або знищення нежитлової нерухомості;
• втрата доступу чи контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях.

Як подати заяву

Я, як журналістка-переселенка з Маріуполя, подала заяву за першою категорією — вимушене внутрішнє переміщення.

Напередодні мені зателефонували з ЦНАП Маріупольської міської ради. Адміністраторка запитала, чи знаю я про Реєстр і чи вже подавала заяву, запропонувала допомогу. Це стало ще одним поштовхом нарешті це зробити.

Звісно, як і багато українців, я мала сумніви: чи реально українці колись отримають компенсацію, бо війна ще триває. Але я зрозуміла, що Реєстр — це не просто бюрократична форма, а свідчення для світу про масштаби наших втрат. Це база даних, яка фіксує, що українці дійсно страждають від російської агресії. Ми часто думаємо, що «там» не розуміють, що ми пережили. Тож покажімо це через Реєстр.

Подати заяву можна через портал «Дія» (саме портал, а не застосунок).

Я зайшла з ноутбука, знайшла послугу, обрала категорію «Вимушене внутрішнє переміщення». «Дія» автоматично підтягнула мої дані — паспорт, місце реєстрації у Маріуполі, довідку ВПО.

Потім я вказала дату виїзду, причини (написала про гуманітарну блокаду й загрозу життю через обстріли), а також за наявністю можна було додати фото чи документи.

Далі «Дія» сформувала заяву, запропонувала перевірити її та підписати — файловим ключем, апаратним чи «Дія.Підписом». Найзручніший варіант, як на мене, — останній: система перевіряє обличчя через камеру, і підпис готовий.

Усе це зайняло менше ніж 10 хвилин.

Що буде далі

Після подачі заяви її перевірять на відповідність правилам і внесуть до Реєстру. Потім документи передадуть Компенсаційній комісії, створення якої триває. Саме вона ухвалюватиме рішення про розмір компенсації.

Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра під час Donbas Media Forum пояснила:

«Україна — єдина країна в історії, яка створює механізм компенсації збитків ще під час війни. Ми не хочемо чекати завершення бойових дій, адже що більше часу минає, то складніше зберегти документи, які можуть довести шкоду».

Вона також зазначила, що зараз триває робота над розширенням часових меж Реєстру до 2014 року, аби зафіксувати збитки в Криму, Донецькій та Луганській областях, окупованих з початку війни.

Мінцифра відповідає за технічну реалізацію Реєстру. Заступниця міністра цифрової трансформації Валерія Коваль розказала:

«Щодо доказів у міжнародному Реєстрі діють м’якші вимоги. Якщо громадянин не має документів чи копій, приймаються навіть письмові пояснення про те, як усе відбувалося. Це також вважається допустимим доказом».

Над удосконаленням міжнародного Реєстру збитків працює велика команда.

Компенсаційна комісія — другий етап

За словами Ірини Мудрої, Україна разом із партнерами вже погодила текст конвенції про створення міжнародної компенсаційної комісії, яка працюватиме під егідою Ради Європи.

«Ми очікуємо, що комісія почне повноцінно діяти у 2027 році. Тоді ж почнуть ухвалюватися перші рішення про компенсації», — каже Мудра.

Заяви, подані вже зараз, розглядатимуть у першу чергу — адже саме вони стануть основою для роботи комісії.

Компенсаційний фонд — третій етап

Наступним кроком стане створення компенсаційного фонду. Україна наполягає, щоб його головним джерелом стали заморожені російські активи.

«Україна наполегливо формує свою позицію щодо того, що найбільш реалістичним джерелом наповнення цього фонду є заморожені російські активи. Але наразі немає політичної волі щодо перенаправлення всієї суми цих активів в Україну», — розповіла Ірина Мудра.

За її словами, є дискусія, і ймовірно, буде рішення від міжнародних партнерів щодо репараційного кредиту — тобто під заставу цих коштів будуть випущені облігації, забезпечені державами Європейського Союзу. Україна повинна буде повертати цей кредит у випадку, якщо Росія відшкодує Україні репарації.

Кожна заява важлива

Українська влада закликає громадян не зволікати. Поширюйте інформацію про Реєстр у соцмережах, розповідайте знайомим.

Кожна нова заява — це голос і доказ, що українці зазнали величезних втрат.

Виконавчий директор міжнародного Реєстру збитків Маркіян Ключковський підкреслює:

«Це єдиний реалістичний шлях до компенсацій за війну. Іншого не існує. Реєстр збитків — це і є механізм відновлення справедливості для України та українців».

Читайте незалежне медіа Сходу України та Надазов’я «ТОЧКА СХОДУ».

---