МОН впровадило педагогічний патронаж для дітей в окупації, але вчителів — залишили без оплати

У червні 2025 року Міністерство освіти і науки України оголосило про впровадження педагогічного патронажу — нової форми навчання для дітей, які залишаються на тимчасово окупованих територіях.

Він мав стати ще одним способом зберегти зв’язок із українською освітою, поряд з екстернатом, сімейною та дистанційною формами.

Та коли школи почали роботу, виявилося, що вчителі, які проводять педагогічний патронаж, залишилися без оплати.

«Працювали, бо думали, що все узгоджено»

Директорка однієї зі шкіл з захопленої території, яка нині працює дистанційно з України, розповідає, що педагогічний патронаж – це одна із форм, доступна дітям в окупації. Серед інших, діти на ТОТ також можуть навчатись на екстернатній, сімейній формах, а також на дистанційній за повною програмою.

В її школі семеро родин з окупації написали заяви на педагогічний патронаж. Батьки зраділи можливості індивідуального навчання для своїх дітей.

Проте, коли процес узгодили з обласним управлінням освіти, з’ясувалося, що в нормативному документі не передбачили заробітну плату педагогам, які працюють з такими дітьми.

«Вчителі пропрацювали вересень, а потім область з МОН поспілкувались. МОН визнало, що дійсно не допрацювали. І ми, можливо, трошки поспішили, коли розпочали у вересні працювати з дітьми з окупації. Думали, що все було узгоджено».

У жовтні цих дітей повернули у загальні класи з дистанційною формою навчання.

За словами директорки, педагогічний патронаж — це не лише навчання, а особистий контакт дитини з Україною:

«Є відгук у дітей з окупації. Є діти з ТОТ, які щоденно навіть краще виходять на уроки, ніж деякі діти з-за кордону. Патронаж — це можливість не кидати, а триматися за українську освіту, за Україну».

Як відбувається навчання

Працюють через захищену онлайн-платформу, де для кожного учня формують окремий клас.

«Діти під’єднуються до окремих класів, учитель заходить у свій кабінет. Там доступ мають лише корпоративні акаунти. Якщо зникає технічна можливість, ми переходимо у Viber, Skype чи Telegram», — пояснює директорка.

Для дітей, які перебувають під педагогічним патронажем, кількість годин зменшена, зокрема, для 9 класу — вісім годин на тиждень. Це дозволяє уникнути перевантаження і підлаштувати розклад під можливості учня.

«Це як індивідуальне заняття, як репетиторство. Учитель бачить дитину, розуміє, де є прогалини, і може одразу допомогти їх заповнити. Це безпосереднє спілкування сам на сам».

Ризик для родин

Юристка-аналітикиня ГО «Донбас СОС» Тайя Аврам нагадує, що для багатьох дітей в окупації навчання в українських школах і раніше було можливим — дистанційно. Але тепер педагогічний патронаж зменшує ризики.

«Конкретну дитину закріплюють за спеціальним учителем. Тобто зменшується коло осіб, які знають, що вона навчається, а отже, менше ризиків для сім’ї».

Педагогічний патронаж передбачає навчання за спеціальною типовою освітньою програмою для дітей з окупованих територій, яку розробили вперше цього року. У ній скорочене навантаження: вивчаються лише предмети українознавчого компонента, що мають зберігати українську ідентичність.

«Але навіть ці предмети можуть бути небезпечними для дітей в окупації», — каже юристка.

Програма також передбачає велику кількість годин на індивідуальні консультації, які учні можуть використати для підготовки до вступу у виші.

«Не всі школи знають, що можуть організовувати патронаж»

Попри офіційне затвердження форми навчання, за словами юристки, не всі школи готові приймати дітей з ТОТ.

«Не існує переліку шкіл, у яких точно є педагогічний патронаж. Через це родини шукають можливість навчатися, але не можуть знайти школу. І це велика проблема», — наголошує Аврам.

Вона додає, що шукати школи самостійно — ризиковано, адже будь-які листування або дзвінки з окупованої території моніторяться російськими службами.

Юристка також звертає увагу на дискримінацію під час вступної кампанії у вищі навчальні заклади цьогоріч:

«Діти, які навчалися в українських школах дистанційно і мали українське свідоцтво, складали чотири іспити під час вступу в університет. А ті, хто не навчався, лише два в школі і два у виші. Тобто тих, хто ризикував і підтримував зв’язок з Україною, фактично покарали більшим навантаженням».

Як зарахувати дитину на педагогічний патронаж

Щоб зарахувати дитину, достатньо заповнити заяву за зразком, який розробило МОН, і відправити її до школи, яку все ж таки треба знайти самостійно.

Жодних додаткових документів — навіть свідоцтва про народження — не потрібно, якщо дитина перебуває на ТОТ.

«Не можуть відмовити у зарахуванні через відсутність українського свідоцтва про народження. Це стосується всіх дітей», — уточнює юристка.

Проблема полягає в тому, що не всі школи переміщені з окупації збереглися. Частину закладів уже ліквідовано, тож родини не завжди можуть звернутися до «своєї» школи.

«Потрібно, щоб обласні військові адміністрації оприлюднили хоча б перелік контактів або гарячу лінію. Це допоможе людям безпечно знайти школу», — зазначає експертка.

Оплату праці пообіцяли з нового року

У Міністерстві освіти «Точці Сходу» пояснили, що оплату роботи вчителів визначать у новій формулі освітньої субвенції. Її планують запровадити з початку нового року, після ухвалення державного бюджету.

Зарплату вчителям планують нараховувати за таким принципом:

• 5 годин на тиждень — для учнів 1–4 класів;
• 8 годин — для 5–9 класів;
• 12 годин — для 10–11(12) класів.

Переходити на таку форму навчання можна у будь-який момент навчального року, без обмеження в часі.

Якщо маєте запитання або хочете зарахувати дитину на педагогічний патронаж, пишіть на [email protected].

Читайте також: Росіяни перевіряють телефони дітей в окупації на заборонені застосунки та VPN

---