«Ми не можемо їх втратити»: як забезпечити освіту для дітей з окупації

Учні, які перебувають у тимчасовій окупації, можуть втратити можливість навчатися онлайн в українських школах, адже ті можуть припинити свою роботу. На цьому наголошують освітяни, юристи та деякі представники влади. Все – через вимоги наказу №1112, який Міністерство освіти і науки України ухвалило в липні 2024 року. 

Здобувати освіту в Україні школярам, які потрапили під окупацію у 2014 та 2022 роках, стає дедалі складніше та небезпечніше: росіяни посилюють фільтраційні заходи, вдаються до залякувань, блокують VPN-сервіси, застосовують різноманітні інструменти пропаганди та створюють перепони для виїзду з території РФ. 

Більше про навчання дітей з окупації, можливості для вступу в українські виші, нові вимоги МОН та ризики, які вони можуть спричинити – читайте у матеріалі «Точки Сходу». 

Досвід релокованої школи з Донеччини 

Після початку великої війни відновили роботу і продовжують працювати на вільній території 133 школи сходу України: 83 – з Луганщини та 50 – з Донеччини. 

На прикладі однієї з них розглянемо, яким був цей навчальний рік для учнів в окупації. З міркувань безпеки дітей, їхніх батьків та вчителів ми не називатимемо її номер та місце реєстрації. 

До повномасштабного вторгнення в цій школі працювали 50 вчителів, у 36 класах навчалися 878 учнів. Після релокації у 2022 році  цифри дещо змінилися: класів поменшало, до 27, а учнів – побільшало, до 1042. 

Цьогоріч уроки проводили онлайн та у форматі відеозаписів, які разом із домашніми завданнями, контрольними та усім навчальним матеріалом вчителі викладали на спеціальну платформу Moodle. Потрапити на неї можуть лише зареєстровані учні та їхні батьки через захищений персональний кабінет.

«У кожному класі є предметні сторінки відповідно до освітньої програми та сторінка класного керівника, на якій розміщується інформація для батьків та учнів і яка є середовищем для спілкування. Зараз у нас немає окремих класів для учнів з-за кордону та окупованих територій, навчаються всі разом», – розповіла «Точці Сходу» директорка школи. 

На цій платформі учні можуть переглядати відео-уроки та виконувати завдання у зручний час. Також там є журнал оцінок та банк учнівських робіт.

«Учні з ТОТ можуть отримати індивідуальну консультацію вчителів у захищеному чаті, мають право на індивідуальний графік виконання завдань та контрольних».

До уроків учні приєднуються по вигаданому нікнейму та вмикають камери виключно за бажанням. 

«Ми всі розуміємо, в яких умовах перебувають зараз діти на окупованих територіях, як важливо зараз зберегти для них зв’язок з Україною та створити безпечне для них освітнє середовище», – акцентують вчителі школи. 

У цьому навчальному році у закладі навчалися 935 учнів: з ТОТ, переселенці, які оселилися в інших регіонах України та біженці, які перебувають за кордоном. 

У Міносвіти підрахували, нині на ТОТ залишаються близько 1,6 мільйона українських дітей, з яких приблизно 600 тисяч – шкільного віку. Орієнтовно 7% з них навчаються онлайн в українських школах, що трошки більше, ніж 44 тисячі учнів.

Водночас за даними уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, кількість дітей з ТОТ, які продовжують навчатися в українських школах, зменшується.  

«Набір учнів до перших класів у Донецькій області, порівняно з показниками 2021/2022 н. р. та 2023/2024 н. р., знизився на 39 %, у Запорізькій — на 48 %, у Луганській — на 62 %, у Херсонській — на 42 %», – йдеться у звіті омбудсмена. 

Що буде далі?

Статистика, яку наводить Лубінець, може погіршуватися, – вважають аналітики та освітяни. З 1 вересня 2025 року, згідно з наказом Міністерства освіти і науки, дітей з ТОТ можуть перевести на педагогічний патронаж. 

Фактично це – індивідуальні уроки з вчителями за гнучким розкладом та з певною кількістю годин на тиждень: 5 годин на учнів початкової школи, 8 – для середньої та 12 для старшої. 

Водночас поки що не до кінця зрозуміло, чи будуть змінюватися навчальні програми. Більшість юристів та аналітиків наполягають на тому, що з переліку предметів потрібно вилучити ті, вивчення яких загрожує безпеці дітей та їхніх батьків. 

«Наприклад, Географія. Якщо окупанти дізнаються, що дитина вивчає її не за російським, а за українським стандартом, це вважатиметься прямим замахом на територіальну цілісність РФ і за це вони “хапають за руки”. Ще один русофобский предмет – Історія України. А Захист України вони сприймають, як підготовку українських школярів до агресії проти РФ за стандартами НАТО», – розповідає юристка-аналітикиня громадської організації «Донбас SOS» Тайя Аврам.

Школи, які не відповідатимуть новим вимогам МОН у наступному навчальному році можуть припинити роботу. 

«Передбачається умова щодо організації в обов’язковому порядку дистанційних класів 1–9 та/або 11–12 (включно), 5–9 та/або 11–12 (включно) років навчання, а відсутність у ланцюжку ланки одного з класів фактично позбавляє заклад освіти права організовувати дистанційне навчання», – зазначає Дмитро Лубінець. 

До того ж в одному дистанційному класі має бути мінімум 20 учнів. При цьому МОН планує розвести школярів з окупації, учнів-ВПО та учнів за кордоном в окремі онлайн-класи. І це – проблема. 

«Введення в дію наказу МОНУ №1112 в існуючій редакції призведе до втрати контингенту учнів та значного скорочення педагогів, для громади – 66% вчителів залишаться без роботи за засобів існування», – зазначили в інтерв’ю «Точці Сходу»  в одній з релокованих шкіл Донеччини. 

У разі закриття шкіл, діти втратять зв’язок зі своїми вчителями, що вплине на їхній психологічний стан та бажання продовжувати здобувати українську освіту, вважає Тайя Аврам.

«Можливість навчатися в Україні, перебуваючи в окупації – це не про якість освіти, а про підтримку зв’язку з нашими дітьми. Вони хочуть залишатися зі своїми вчителями, бо від ними ними вони мають почуття безпеки», – каже аналітикиня. 

Після чисельних дискусій з юристами та освітянами, наказ №1112 відправили на доопрацювання. Нині він на етапі громадських обговорень.  

Вплив пропаганди та безпекові ризики 

Те, що діти в окупації можуть лишитися можливості навчатися онлайн в Україні, загарбникам лише на руку. Адже нав’язувати свої «стандарти» на сході України вони почали ще з 2014 року. Через пропаганду, обмеження у пересуванні, блокування українських освітніх ресурсів, тиск окупаційної влади на учнів та їхні родини, жителі ТОТ опиняються в інформаційній ізоляції.  

«Мета росіян – переформатувати мислення людей в окупації. Під забороною – будь-яка українська література, навіть сучасна. Наприклад, книжка Світлани Талан “Матусин оберіг” заборонена через те, що в її основі реальні події російського вторгнення. Натомість окупанти нав’язують дітям свої книжки та наративи про “могутню” Росію», – розповідає Тайя Аврам. 

На родини, в яких діти навчаються онлайн в українських закладах та мають проукраїнську позицію, окупанти влаштовують «полювання». 

 «В кращому випадку дитину просто попросять записати відеозвернення з вибаченнями. В гіршому – батьків забирають “на підвали” для тортур і позбавлення батьківських прав з переданням дітей на усиновлення в російській сім’ї».

В’їзд в Україну та вступ до вишу

Нині виїхати з окупації можна лише через Росію. І цей шлях дуже виснажливий. Адже українцям, які хочуть перетнути кордон РФ, росіяни влаштовують чисельні допити та перевірки. 

Ті ж, хто виїхав, на вільній території України стикаються з низкою інших питань. Одне з найперших для молоді – як отримати документ про середню освіту українського зразка. Учням, які навчалися онлайн в Україні, атестати видають у школі особисто в руки. Ті ж, хто відвідував лише окупаційні заклади, мають пройти навчання екстерном – скласти іспити за 9 та 11 клас. 

«Процедура займає мінімум пів року і стосується лише тих людей, які виїхали з окупації не в рік вступу. Ті ж, хто в’їхав в Україну у 2025 році складатимуть лише два іспити за 11 клас – Історію України та Українську мову», – розповідають у «Донбас SOS». 

Скласти іспити можна як офлайн, так і онлайн, з окупованої території. Для цього потрібно обрати виш, спеціальність та з’ясувати, чи є у цьому закладі освітній центр «Крим-Україна» чи «Донбас-Україна», який потім відправляє запит на складання іспиту в уповноважену школу.  

Після оформлення атестата, до речі, школи передають його напряму в університет, абітурієнт може складати вступні випробування. 

«Цього року до переліку предметів додався ще один. Тепер абітурієнти мають складати 4 іспити: історію України, Українську мову, Математику і один предмет на вибір вступника». 

Наприклад, іноземну мову, біологію, фізику або географію. При цьому бали, з історії України та української мови, за рішенням університету, можуть перераховуватися з балів шкільного атестата абітурієнта. 

Щодо національного мультимедійного тесту, для учнів з ТОТ він не є обов’язковим і складається лише за бажанням вступника. 

«Якщо університети вимагають від таких вступників складання НМТ – ця вимога не є правомірною і навіть, якщо вступник склав тест, але йому не подобаються результати, він може їх не подавати», – акцентує юристка. 

Терміни подачі заяв та складання іспитів 

Цього року освітні центри відкриються 1 червня і працюватимуть до 30 вересня. Повний перелік закладів можна подивитися тут.

Реєстрація на випробування для вступу на бюджет триватиме з 3 по 10 липня. Паралельно з 8 по 19 липня проходитимуть самі іспити. По завершенню яких можна відразу подавати заяву на вступ. Документи прийматимуть до 1 серпня. 

Другий етап – для «контрактників». Прийом заяв та реєстрація на вступні іспити стартуватиме 19 липня і триватиме до 23 вересня. Самі ж випробування складатимуть до 25 вересня. 

На те, щоб укласти договір з університетом, у вступника з ТОТ є лише три місяці. 

«Але, якщо до повномасштабного вторгнення цей термін можна було назвати реалістичним, зараз він нереалістичний, тому що діти не встигають виїхати з окупації і оформити всі документи за три місяці. Паралельно Міносвіти передбачило, що вступники, які проживають в тимчасовій окупації і вступили на бюджет, можуть укласти договір протягом шести місяців. Тож ми очікуємо багато конфліктних ситуацій між вступниками та закладами вищої освіти через те, що вони не будуть знати, яку дату застосовувати – 3 чи 6 місяців», – вважають у «Донбас SOS».  

Єдиний український документ, крім атестата, який має надати вступник з ТОТ при подачі заяви на вступ – свідоцтво про народження українського зразка. А ось довідка ВПО не є необов’язковою.

«Коли заклад освіти насильно вимагає довідку ВПО – це просто тиск! Як і вимога подачі військово-облікового документу для хлопців, які на момент вступу перебувають в окупації. Законодавчо передбачено, що вони можуть її оформити після виїзду на вільну територію України», – наголошує Тайя Аврам.  

За даними Міносвіти, у 2023 році через освітні центри до українських вишів вступили 1608 абітурієнтів, а у 2024 році –  понад 11 тисяч. 

«Але ця цифра “збита”, адже мова не тільки про ТОТ, але й про прифронтові території та внутрішньо переміщених осіб. Поки ми не знаємо точну кількість вступників, але запит є. Нам постійно телефонують, особливо з міст, окупованих з 2014 року. Ми пояснюємо це тим, що там знають про процедуру спрощеного вступу, тому що вона існувала до повномасштабного вторгнення», – пояснюють у «Донбас SOS». 

Подолання мовного бар’єра

Часто вступники з окупації переймаються не тільки організаційними питаннями, але й тим, як спілкуватися у суспільстві та складати іспити українською, якщо багато років чули лише російську. 

«Ми розуміємо: навчання на ТОТ відбувається російською мовою. Сюди діти приїжджають і автоматично зразу повинні складати всі іспити українською мовою. Це додатковий виклик перед абітурієнтами, ми повинні розробляти додаткові механізми: перехідний період, безкоштовні мовні курси з підтримкою абітурієнтів», – каже Лубінець.

Певні напрацювання з цього приводу є. Цього року рух громадського спротиву на тимчасово окупованих територіях  «Жовта стрічка» разом з Dovidka.Info запустили проєкт «Ти в Україні».  Це – безкоштовні онлайн-курси української мови для жителів ТОТ. Навчання та комунікація з вчителями відбувається через захищені канали, які гарантують максимальну безпеку для учня, – зазначають ініціатори проєкту. 

Нині команда «Ти в Україні» отримала вже понад 100 заявок на навчання. Серед учнів – старшокласники, які готуються до вступу в українські виші, та дорослі люди різного віку та професій.

Наразі набір триває. Дізнатись деталі та подати заявку можна за посиланням: tyvukraini.com.

Водночас в Офісі уповноваженого ВР кажуть, держава має створити єдиний координаційний центр для молоді з ТОТ та ініціюють розробку єдиного інформаційного порталу.

«Найголовніша проблема – ми досі не можемо відповісти на питання: ми боремось за таку категорію громадян чи ні? Якщо боремось, треба вносити зміни в чинне законодавство, постанови уряду, додатково створювати механізми підтримки тих, хто готовий приїхати на територію, яка контролюється українським урядом».

Читайте також: Вперше страх смерті відчула у сім років. Як війна впливає на українських дітей

---