«Невідомо, що буде завтра»: як родини військових можуть зберегти репродуктивні клітини

В Україні військові та представники силових структур можуть безкоштовно заморозити свої репродуктивні клітини. Це дозволяє зберегти шанс на батьківство чи материнство, навіть якщо під час служби вони втратять репродуктивну функцію. 

Як і де можна скористатися послугою? Що говорять ті, хто наважився на такий крок – читайте у матеріалі «Точки Сходу».

Треба робити запліднення, але чоловік на фронті

Ольга разом з коханим вже п’ять років. Їй 38, йому 39 років. Жінка живе на Львівщині, чоловік – служить на Покровському напрямку. Пара дуже хоче зачати дитину.

Спочатку шукали причину, чому не вдається. З’ясували, що заплідненню заважає ендометріоїдна кіста яєчника. Лікарі рекомендували провести екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ). Але як, коли чоловіка немає поруч?

«10 місяців я чекала, коли чоловіку дадуть відпустку. Він приїхав і пройшов обстеження, здав всі потрібні аналізи. Зараз, коли він знову поїхав на Донеччину, я сама продовжую цей процес», – розповідає Ольга.

Лікарі заморозили сперматозоїди  її чоловіка. І поки він на фронті, його репродуктивні клітини використовують для запліднення.

Послуга кріоконсервації та зберігання сперматозоїдів є безоплатною для військовослужбовців. Ользі лікарі запропонували її самі.

«Іншим я можу порадити не затягувати з рішенням зберегти чоловічі клітини. Час іде, невідомо, що буде завтра, але майбутнє все одно треба будувати. Ми з чоловіком постійно на зв’язку, хоча самій, зізнаюся, важко це вдається. Але процес триває і це радує». 

10% – це поранення статевих органів

У 2024 році смертність в Україні перевищила народжуваність майже втричі. За цей час народилося 176 679 малюків, а померло 495 090 людей. Про це йдеться у річному звіті Міністерства юстиції за 2024 рік. 

Доктор медичних наук, репродуктолог Стефан Хміль наголошує, що у майбутньому країні загрожує демографічна криза. Окрім цього, за інформацією професора, серед усіх поранень у військових близько 10% – це поранення статевих органів. Після цього вони не можуть мати дітей. Також на війні існує багато факторів, які впливають на репродуктивний потенціал людей, таких як стрес та шкідливі звички.

А тому, не чекаючи ініціативи та гарантій від держави, вони з командою клінік у Львові та Тернополі запровадили соціальний проєкт з безоплатної кріоконсервації та зберігання біологічних матеріалів військових – ще на початку повномасштабної війни.

«За цей час ми надали півтори тисячі послуг парам наших захисників коштом клініки. Ми одні з перших хотіли зберегти їхній шанс на батьківство. Тепер ми також уклали договір з НСЗУ та продовжуємо свою роботу», – розповів Стефан Хміль.  

Перед тим, як здавати біоматеріал, необхідна консультація з лікарем та підготовка. Зокрема, статеве утримання, відмова від алкоголю та нікотину, уникнення перегрівання та важких фізичних навантажень та стресу.

 «Для жінок цей процес більш тривалий. Спочатку ми їх обстежуємо, потім на початок менструального циклу вони приїжджають проводити потрібну стимуляцію, овуляцію. Два тижні цей процес триває. Після цього проводиться забір цих клітин. І тоді вже заморожування».

Шукали сперматозоїди напередодні Дня батька

Аби українці знали більше про таку можливість, студентка Софія Рубель заснувала волонтерську ініціативу Repro Military. Після проведених досліджень, дівчина стверджує, що в Україні з діагнозом безпліддя можуть зіткнутися близько 300 тисяч військових. Волонтерка нарікає на низький рівень обізнаності про кріоконсервацію та упередженість українців, тому організовує освітні лекції та вебінари, переважно – для жінок військових.  

«Я постійно наголошую, що ми говоримо про зберігання клітин не стільки в контексті ризику смерті військового, скільки саме через ризик поранень. Аби у людей не було таких негативних асоціацій».  

Софія каже, ця тема досі є табуйованою у суспільстві. Когось відбір та заморожування сперми смішить. А є й такі, хто налаштований радикально та вважає, що заморожувати сперматозоїди не дозволяє релігія.

«Але це все дрібниці у порівнянні з тим, як страждають люди з безпліддям. Я коли була на стажуванні у лабораторії, мене вразив один випадок. Хворий чоловік проходив хімієтерапію та вирішив дослідити свій репродуктивний матеріал. Ми шукали сперматозоїди прямо напередодні Дня батька. І не знайшли жодного».

Гарантії держави та перелік клінік

Наразі в Україні є 18 клінік, які заморожують та зберігають репродуктивні клітини військових безоплатно. Вартість послуг відшкодовує Національна служба здоров’я України. Лікарні уклали з НСЗУ договір за пакетом «Медичні послуги із здійснення забору, кріоконсервації та зберігання репродуктивних клітин  військовослужбовців та інших осіб на випадок втрати репродуктивної функції під час виконання обов’язків із оборони держави та інших покладених на них обов’язків».

Їхній перелік можна знайти на сайті НСЗУ. Це регулює постанова Кабінету Міністрів України №156 від 11 лютого 2025 року. На цей проєкт у державному бюджеті на 2025 рік закладено 190 мільйонів гривень.

За інформацією НСЗУ, держава покриває вартість таких послуг:  

• обстеження жінки – 4022,00 грн;
• обстеження чоловіка – 1074,00 грн;
• забір та кріоконсервація біологічного матеріалу жінки – 44 904,00 грн;
• забір та кріоконсервація біологічного матеріалу чоловіка – 2500,00 грн;
• зберігання кріоконсервованого біологічного матеріалу жінки – 208,33 грн на місяць;
• зберігання кріоконсервованого біологічного матеріалу чоловіка – 41,67 грн на місяць.

За цим пакетом, лікарні безкоштовно зберігатимуть клітини впродовж шести місяців після припинення воєнного стану. У випадку загибелі (смерті) військовослужбовця, репродуктивні клітини безоплатно зберігатимуться протягом трьох років згідно з законом.  

Програма доступна для українців, віком 18–45 років. Це можуть бути:

1. Військовослужбовці:

Збройних Сил України;

інших військових формувань, створених за законами України (наприклад, Нацгвардія, Сили територіальної оборони тощо);

правоохоронних органів спеціального призначення;

Державної спеціальної служби транспорту (Держспецтрансслужба);

Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (Держспецзв’язок).

Усі ці військові мають служити на території України або бути українцями, які проходять службу за кордоном.

2. Рятувальники та інші спеціальні служби:

працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) — рядовий і начальницький склад;

працівники управління спецоперацій Національного антикорупційного бюро (НАБУ);

працівники Державної кримінально-виконавчої служби (система тюрем та ізоляторів) — ті, хто бере участь у бойових діях або допомагає у сфері оборони та безпеки.

3. Поліцейські:

які безпосередньо беруть участь у бойових діях;

які працюють у зонах бойових дій;

які забезпечують національну безпеку та оборону.

---