Офлайн чи онлайн: як діти-переселенці навчатимуться у 2024-2025 році?

У червні цього року Міністерство освіти та науки України поширило проєкт наказу  №850 «Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні». Цей документ ще не затвердили, а отже він поки не набрав чинності. Більш того, через обурення освітян та батьків школярів, його відправили на доопрацювання. 

Як цей наказ стосується переселенців?  

У документі йдеться про скасування дистанційного навчання для дітей-переселенців та школярів з прифронтових територій. А учням, які здобувають українську освіту на окупованих територіях або за кордоном, пропонують зробити індивідуальні графіки. 

Найжвавіше ці нововведення обговорюють саме переселенці. Адже, згідно наказу, їхні діти мають вчитися у громадах, в яких вони оселилися. Але за умови, що у школах є укриття. Дистанційно навчатися теж можна. Щоправда тільки, якщо у навчальних закладах не буде вільних місць. 

Наталія Галівець – переселенка з Маріуполя. Після окупації разом з родиною вона виїхала у Дніпро. Але її старша донька продовжила навчання у маріупольській школі. Цього року вона закінчила дистанційно 9 клас, з відзнакою. А ось молодший син Наталії перейшов у 2-й клас дніпровської школи і нині вчиться офлайн. 

«У дніпровській школі є велике укриття, але я неодноразово була свідком, як повільно і недисципліновано діти у нього спускаються під час тривог. Це ж маленькі діти. Я завжди хвилююся і намагаюся бути десь поруч зі школою, коли син на уроках», — розповіла «Точці Сходу» Наталія. 

Жінка зазначила, що офлайн у Дніпрі працюють небагато шкіл. У деяких навчання також дистанційне через відсутність бомбосховищ. Та чи вистачить місця на всіх, якщо скасують онлайн-уроки – питання відкрите.

«Зараз донька готується до навчання у 10 класі дистанційно. Звичайно, хотілося би бачитися з однокласниками вживу, щоб більше спілкувалися. Але це один недолік, бо в усьому іншому таке навчання їй подобається і я підтримую», – зазначила маріупольчанка. 

Думка освітян

На сайті Кабміну вже зареєстровані декілька петицій проти наказу МОН про навчання школярів офлайн. Директор Лисичанського ліцею №4 Андрій Живага – автор однієї з них. 

«МОН вважає, що дистанційна освіта – не якісна, але я можу заперечити. Луганська область у 2023 році мала друге рейтингове місце серед областей України по результатам випускників в НМТ. У нас уже дуже потужні напрацювання і якість не гірша, ніж була в очному режимі», – наполягає освітянин у коментарі «Точці Сходу».

Зокрема, чоловік очолює Раду ВПО Луганської області. Згадує, як у 2022 році вони працювали, аби згуртувати громаду. Тоді навчальний рік у його ліцеї завершили 470 учнів.

Водночас, пан Андрій визнає: з часом частина школярів відрахувалася. Але у новому навчальному році вони готуються прийняти 340 учнів. 

У департаменті освіти Маріупольської міської ради також планують продовжити дистанційне навчання з вересня цього року. Нині онлайн працює шість маріупольських шкіл. У минулому сезоні в них навчалися понад 5 тисяч дітей. З яких 70% — знаходяться за кордоном. 

 «З вересня ми прогнозуємо, що учнів буде близько 4700 дітей. Але так само це будуть учні, які зараз за кордоном, в Україні на тимчасово окупованій території», – зазначив директор департаменту освіти Маріупольської міської ради Володимир Курський.

Для Маріуполя це також питання збереження громади. Діти спілкуються між собою не тільки на онлайн-уроках. Ті, хто в Україні – зустрічаються у центрах підтримки переселенців «ЯМаріуполь». Там працюють спеціальні гуртки для старшокласників, а для дошкільнят працює «Академія майбутнього першокласника». Учні 9-х та 11-х класів, вчителі щороку приїжджають в Україну з-за кордону на випускні.

Відповідь держави 

У липні на одну з петицій про скасування нововведень у навчанні надійшла відповідь: 

 «Наказ буде ґрунтовно доопрацьований із урахуванням зауважень і пропозицій, наданих заінтересованими сторонами». 

Але попри це МОН вже презентувало програму «Школа офлайн»:

 «Плануємо повернути 300 тисяч школярів до безпечного навчання офлайн до кінця року». 

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Кабмін готує технічні рішення, аби школярі навчалися в офлайн-режимі. Про це він повідомив у відеозверненні 5 серпня.  

«Зараз багато питань щодо підготовки нового навчального року. Наш пріоритет — по максимуму допомогти школам в усіх регіонах, де безпека це дозволяє, відкритись для дітей і працювати офлайн. Уряд зараз готує кілька технічних рішень, які допоможуть саме цьому», — заявив президент. 

Щоправда, про які саме рішення йдеться — поки невідомо.  

Водночас у мережі з’явилася інформація про те, що зміни запровадять з вересня 2025 року. Про це заявила проєктна менеджерка «Школи офлайн» Надія Кузьмичова. 

 «Обов’язку перейти у школу за місцем проживання з вересня цього року ще немає. Проте можливість така вже буде. Ми наполягаємо на тому, що дистанційна освіта не замінить очну, тим паче в тому варіанті, в якому вона існує в сучасних українських школах. А от із вересня 2025 року батьки будуть зобов’язані перевести дитину в школу за місцем проживання», — сказала вона. 

У той же час і вчителі, і батьки одноголосно стверджують: під час війни для навчання офлайн у школах мають бути облаштовані укриття. Можливо, саме на цьому зосередиться держава у цьому навчальному році. 

Школи під землею та у метро

Наразі до змішаного навчання готові деякі школи у Харкові. Директорка Харківського ліцею №11 імені Данила Дідіка Світлана Проценко в ефірі «Суспільного» розповіла , що з вересня її заклад працюватиме і онлайн, і офлайн. Але не у будівлі школи, бо там немає укриття, а у метро. 

«З цього навчального року початкова школа буде навчатися у приміщенні метрополітену. Тобто у нас для початкової школи і, ми сподіваємося, що для 5 класів буде впроваджено змішане навчання», — зазначила директорка. 

Також вона наголосила, що наказ МОН про офлайн-навчання може сприяти будівництву укриттів у навчальних закладах.  

Так, у Запоріжжі вже будують «підземну школу». Про це повідомив начальник Запорізької ОВА Іван Федоров. 

«Проєкт на 115 мільйонів гривень реалізуємо за кошти держсубвенції та співфінансування з обласного і місцевого бюджетів. Провели перемовини з донорами, які допоможуть облаштувати класи обладнанням і меблями», — зазначив він. 

У цій школі, ймовірно, навчатиметься близько 1 тисячі учнів. Уроки проходитимуть у дві зміни. 

«Плануємо розпочати освітній процес у «підземній школі» вже цього року», — додав Федоров.

Та чи всім прифронтовим і не тільки прифронтовим громадам України вдасться знайти кошти на будівництво бомбосховищ або навіть нових безпечних шкіл – ще одне питання, яке також залишається відкритим.

---