Освітній Фенікс: як університет з Маріуполя відновив роботу у Києві

Маріупольський державний університет — заклад з 33-річною історією, який добре знали всі маріупольці. До повномасштабного вторгнення він мав 5 факультетів, 6 учбових корпусів із сучасним обладнанням, 25 кафедр та один з найбільших в Україні спортивних комплексів.

Проте навесні 2022 року російські війська зруйнували все майже вщент.

Далі на університет чекала складна евакуація. Частина колективу переїхала до Києва і вже тут МДУ не тільки повернувся до життя, але й почав розвивати нові напрямки роботи.

Без права на порятунок

Сервери, на яких зберігалися дані за більш, ніж 30 років роботи університету вдалося вивезти з Маріуполя в перший день повномасштабного вторгнення, — згадує ректор МДУ Микола Трофименко. За тиждень після цього, 2 березня 2022 року, викладачі та студенти, як і всі маріупольці, опинилися у повній блокаді: під щільними обстрілами росіян і без можливості не те, що вивезти бодай якусь техніку та речі, але й безпечно евакуюватися самим. Всі рятувалися хто як міг, на свій страх та ризик. Вже після виїзду з Маріуполя, в МДУ підрахували збитки, завдані університету під час облоги міста. Ця сума становить близько 300 мільйонів гривень.

«Слідство триває і ми будемо продовжувати. Тому що після перемоги, частиною тих контрибуцій, які Росія буде виплачувати Україні, буде і частина, яку вона заплатить Маріупольському університету за знищене майно», — каже ректор МДУ Микола Трофименко.

Починати з нуля завжди непросто

Відновити роботу МДУ запропонував його ректор. А викладачі та співробітники, яким вдалося виїхати з окупації, підтримали це рішення.

«Пам’ятаю, коли я один, з ноутбукам у Львівській області, у відділенні банку, відновлював електронний цифровий підпис, щоб виплатити зарплату людям, яку нарахували наші бухгалтери. Пам’ятаю, як з цим ноутбуком заїхав у Київ, в об’їзд, в кінці березня 2022 року, коли ще Житомирська траса була окупована», — згадує Микола Трофименко.

А от із частиною студентів, які раніше навчалися в МДУ, зв’язок, на жаль, обірвався: з 5 тисяч доля 250-ти й досі невідома.

Нині МДУ працює у Києві, в одному з приміщень Київського національного університету будівництва та архітектури, на площі в 4000 м2. Так вирішило Міністерство освіти і науки України. Цю будівлю звели у 1932 році і за цей час тут не було жодного капремонту. Відтак у 2022-му вона була в аварійному стані: із затопленими підвальними приміщеннями, майже без даху та занедбаними аудиторіями. Аби не гаяти час, викладачі університету організували там гуманітарний штаб — видавали допомогу іншим переселенцям. І паралельно розробляли бюджет та планували ремонтні роботи. Планку одразу взяли високу — створити один з найсучасніших освітніх просторів в Україні, зі спеціалізованими лабораторіями, зокрема, з виготовлення дронів та робототехніки, системою кібербезпеки та інклюзивної освіти, відео-студією для запису лекцій тощо.

Від планів до реалізації

Нині в МДУ, як і до війни, працюють 5 факультетів, в яких навчаються понад 3 тисячі студентів. Реконструкція корпусу триває, завершити ремонтні роботи планують до кінця 2024 року. 

Гроші на створення освітнього простору залучили завдяки грантовій підтримці від Єврокомісії, інших міжнародних партнерів та донорів з багатьох країн світу. 

«Коли приїхав наш Президент, я сказал, що просити нічого не буду, бо його візит був для нас дуже важливим з іншого боку — нам потрібно, щоб наша влада пам’ятала про трагедію Маріуполя, про наших полонених — захисників, наших колег і студентів», — розповідає ректор.

Ремонт будівлі обійшовся в понад 1 мільйон євро. Нині тут є безперебійна система електропостачання, яку підтримують промислові генератори різної потужності. Викладачі записують лекції в студії та викладають їх на платформу дистанційного навчання, аби студенти, які знаходяться в інших містах України, за кордоном та на окупованих територіях, могли вивчати учбовий матеріал у будь-який зручний час. А ще МДУ запустив новий веб-сайт, на якому, зокрема, можна побачити наскільки ефективно працює університет, ознайомитися з робочими та учбовими програмами, подивитися оцінки студентів. 

Зала засідань обладна аудіо-конференційною системою вартістю у понад 2 мільйонів гривень та настінною відеопанеллю, яку МДУ подарувала компанія Microsoft. Більше 200 комп’ютерних пристроїв передав стратегічний партнер МДУ, один з найстаріших закладів Великобританії, університет Халла, а німецькі партнери виділили 125 тисяч евро на лабораторію кібербезпеки. У підвальному приміщенні нині розташований великій простір на 250 людей, який використовується і як коворкинг, і як укриття під час повітряних тривог.

Вогонь має палати, а університет – розвиватися

Нині МДУ пропонує своїм студентам нові освітні програми: управління територіальними громадами, у менеджменті, публічних комунікаціях тощо.

«Одна з місій університету — тримати вогонь запаленим, щоб він горів. Університет обов’язково має працювати, має отримувати підтримку від держави, тому що він об’єднує людей, які втратили все, але залишились вірними Україні», – впевнений ректор МДУ Микола Трофименко.

Нещодавно Київський Національний університет будівництва та архітектури передав на баланс МДУ 4 гектари землі та 13 тисяч квадратних метрів будівлі, на яких планують розташувати майбутній кампус університету у Києві. Проєкт, разом з кошторисною документацією, нині на етапі розробки. Частину корпусів планують відремонтувати, іншу – збудувати наново. Там будуть розташовані аудиторії, велика актова та спортивна зали, бібліотека, лабораторії, коворкінги і гуртожиток для студентів і викладачів. Протягом року керівництво закладу планує визначитися з фінансуванням, а для цього залучити своїх партнерів з Німеччини, Італії, Литви та інших країн.

За рахунок грантодавців оновили та створили нові освітні програми для підготовки фахівців органів місцевого самоврядування, які зможуть управляти великими інфраструктурними проєктами по відбудові, а також для бізнесу, який відновлюється та залучає інвестиції.
А ще – МДУ намагається підтримувати зв’язок з українцями на окупованих територіях та за кордоном, щоб, попри всі виклики, вони продовжували відчували українську ідентичність і важливість для своєї країни. Те саме стосується і внутрішніх переселенців – МДУ прагне стати для них місцем, де вони б завжди були як вдома.

«Є таке гарне слово, англійською, resilience, як перекладається – стійкість, в тому числі, але ширше, воно нас характеризує. Ми дуже стійкі, не дивлячись на проблеми, обстріли, виклики. Ми все одно продовжуємо робити те, що маємо. Це ознака нашої нації, українців, яка нам дозволить перемогти у цій війні, відбудувати країну і зробити її однією з найкращих у світі. Я впевнений на 100%», – ректор МДУ, Микола Трофименко.

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win

---