«По всій Україні стріляють, то краще загинути вдома». Як «Білі янголи» вмовляють людей на евакуацію

«Білі янголи» працюють на Донеччині – поліцейські екіпажі вивозять цивільних з лінії фронту. Найбільше заявок нині надходить із Покровська, Мирнограда та навколишніх сіл — звідти правоохоронці щодня евакуюють людей, ризикуючи власним життям. 

Керівник групи Геннадій Юдін розповів у проєкті «На часі», як планують евакуації разом із ЗСУ, чому родини повертаються у прифронтові міста і що допомагає переконати людей виїхати.

Евакуація під прицілом

Нині в Донецькій області триває 20 етап примусової евакуації родин з дітьми. Підрозділ «Білий янгол» вивозить сім’ї, літніх людей, ліжкохворих фактично з-під обстрілів.

Керівник «Білих янголів» на Донеччині Геннадій Юдін розповів, що найскладнішим напрямком наразі залишається Покровський. Саме звідти надходить найбільше заявок на евакуацію. Дзвонять і родичі, і самі жителі, які змогли  «вловити» зв’язок — з Покровська, Мирнограда, а також із сіл довкола.

Усього в команді «Білий янгол» поліції Донеччини 25 чоловіків та жінок, які пройшли курси домедичної допомоги. У кожному екіпажі — дві-три людини. Водночас у машину можуть взяти до дев’яти евакуйованих. Уся техніка — броньована. У комплекті — медичні рюкзаки, бронежилети, каски, включно з дитячими, а також Старлінк і система радіоелектронної боротьби (РЕБ).

Проте росіяни удосконалюють свої методи і використовують FPV-дрони на оптоволокні, які не вловлюють системи РЕБ. Вони, наприклад, полюють на автівки, які їздять «дорогою життя» у Покровськ.

Кожну евакуацію планують у співпраці з ЗСУ: військові передають інформацію про можливі загрози та навіть місце перебування людей. Команда ретельно готує маршрути, щоби зменшити ризики для всіх учасників операції.

«Білі янголи» неодноразово потрапляли під обстріли та отримували поранення.

«Під час самої евакуації ти не думаєш про страх, не усвідомлюєш його. Це вже потім, коли повертаєшся, розумієш, що дійсно можна було і загинути, і отримати поранення. Під час евакуації про це не думаєш, бо думаєш про людей», — розповідає Юдін.

Як відбувається евакуація

Інформацію про дітей надає Донецька ОВА. Також на звʼязку — міські військові адміністрації.

Після евакуації людей передають волонтерам у транзитному центрі в Павлограді, що на Дніпропетровщині. Там їм надають першу психологічну, юридичну допомоги, оформлюють виплати.

Російська пропаганда поширює фейки про нібито покинутих евакуйованих. Але це брехня — запевняє Юдін. Волонтерські організації працюють пліч-о-пліч з командою і дійсно допомагають. Але люди іноді вірять у пропаганду окупантів.

«Ще у 2023 році ми мали вивезти маму з 13-річним хлопцем з Авдіївки. Але ми їх не знайшли. Після окупації міста ми побачили жінку у російському Telegram-каналі, де вона  казала, що її шукали “Білі янголи” і вона сховалась, бо “знала, що її дитину вже готують віддати на органи”, — згадує Геннадій.

Часто також люди не хочуть виїжджати, бо бояться залишитися без житла. Нині поліція має домовленість – евакуйованих з дітьми приймають у «Містечку Хансена» на Київщині. Це житловий квартал, який заснував благодійник із США Делл Лой Хансен. За його ініціативою побудували квартири, які надають переселенцям безоплатно.

Люди відмовляються або повертаються

Є випадки, коли евакуйовані з дітьми повертаються і знову опиняються в зоні бойових дій. У березні у Покровській громаді виявили мінімум дев’ять родин, які повернулися з дітьми після евакуації. 

А у квітні матір повернулася з дитиною у Комарську громаду на Донеччині. Наразі вивезти їх неможливо через безпекову ситуацію. 

«Люди кажуть: “По всій Україні стріляють, то краще загинути вдома. Тут могили наших родичів”. Це складно, але ми переконуємо. Іноді допомагають відеозвернення від рідних з безпечних міст або приклади тих, хто вже евакуювався».

За роки роботи поліцейський знає, до чого може призвести невірне рішення – залишитися в небезпеці. Згадує одну з найважчих евакуацій у 2023 році. Тоді в Авдіївці залишалося багато людей у підвалах. Команді вдалося знайти маму з 16-річною донькою та ще одну жінку з дворічною дитиною про яких поліцейські навіть не знали. Жінок вивезли. Але рідні другої – матір та брат – відмовилися від евакуації.

«Коли жінка з дитиною вже були за кордоном, вона нам телефонувала. Росіяни скинули авіабомбу на укриття, де були її рідні. Вона просила їх знайти, але на той час вже в місті не працювали ані екстрені служби, ані комунальники. Не було спеціальної техніки, щоб розгрібати завали. Так люди залишились під завалами».

Сім’я — головна мотивація як для поліцейських, так і для евакуйованих

Для Геннадія Юдіна та його команди головна мотивація в роботі — це сім’я. Їхні рідні живуть поза межами Донецької області, і щоденне спілкування з ними — це те, що допомагає триматися.

«Щодня це спілкування по відеозв’язку і це надихає на подальшу роботу. Також керівництво нас підтримує, надає можливість виїхати з рідними за кордон відпочити або в Україні в санаторіях. Провести час разом, коли це можливо».

Сім’я — це також те, заради чого рятують інших. Поліцейські, які працюють у складі групи «Білий янгол», розуміють: евакуйовані батьки, мами з дітьми, опікуни — це чиїсь рідні, і саме тому кожну евакуацію вони сприймають як особисту відповідальність.

Та найважливішу підтримку, каже Юдін, можуть дати родичі тих, хто досі залишається у прифронтових містах.

«Я звертаюся до родичів тих людей, які залишаються на лінії фронту — у Покровську, Мирнограді, інших гарячих точках. Переконуйте їх виїхати. Їхнє життя залежить від цього рішення», — наголошує Юдін.

Групи «Білий янгол» разом з волонтерами продовжують евакуювати жителів з лінії фронту. Якщо потрібна евакуація, телефонуйте 066-56-19-102.

---