Протезування за кордоном: які переваги та ризики?

В Україні протезування безкоштовне. Держава компенсує вартість лікування, реабілітації та самого протезу. У приватних центрах також реально отримати допомогу безоплатно — головне мати спонсора або відповідати вимогам благодійників. Та деякі українці їздять на протезування за кордон. Про переваги та ризики цієї процедури поза межами України — розповідаємо у проєкті «Життя після».

Допомога Німеччини — майже півтора роки безкоштовного лікування та реабілітації

Киянин Сергій Гімюш після початку великої війни став волонтером. Разом зі знайомими їздив у прифронтові та звільнені міста та села, привозив необхідні речі. Так у травні 2022-го потрапив під обстріл неподалік Балаклії на Харківщині. Міна влучила у автівку та поранила ноги. Волонтерів врятували бійці 93-ї бригади. Надали першу допомогу та доправили у найближчу лікарню. Там Сергію ампутували ступню, але весь цей час він був непритомний. Отямившись лише у Харкові, дізнався, що залишився без однієї кінцівки і що лікарі борються за другу.

Сергію запропонували лікування у Німеччині. Але там медики запевнили: потрібна ще одна ампутація, бо в рану потрапила бактерія і через це вона погано загоювалася.  

«Мені оформили державне страхування, але потрібно було зробити невеликий внесок. Тому я витратив небагато коштів, майже все сплачувала Німеччина», — розповідає Сергій.  

Після тривалого лікування та реабілітації, перші кроки на тренувальних протезах Сергій зробив вже у жовтні. Звикав до нових умов понад півроку, а у серпні 2023-го з новими протезами повернувся в Україну.

Протез отримав за кордоном, але хто його обслуговуватиме в Україні? 

«Через місяць після повернення в Україну почала боліти одна нога. Їхати назад у Німеччину не було можливості, хоча вони залишили свої контакти. Тому був змушений шукати фахівців в Україні, аби допомогли. І знайшов», — ділиться чоловік. 

У приватному протезному центрі «Стеценко-Центр» у Києві погодилися обслуговувати іноземний протез. Після консультації вирішили замінити культиприймач, але стопу залишили німецьку. 

ле це скоріше виключення, ніж норма, — каже волонтер. Адже у нього не надто складна ампутація — нижче коліна і простий протез. У складних випадках в Україні можуть відмовити.

Аби держава компенсувала роботу приватного центру, Сергій став на облік в Україні і отримав необхідні документи. А

«А ще зараз в Україні лікарні завантажені, чого немає за кордоном. Це видно, коли приходжу в протезний центр. Бувало, записаний на одну годину, але доводилося чекати. Я згоден почекати, але це факт, що в Україні стало багато людей без кінцівок», — додає Сергій. 

Квиток у США: Protez Foundation береться за найскладніші випадки  

Саме на тлі збільшення кількості постраждалих від війни Юрій Арошидзе та Яків Градинар об’єдналися, аби допомагати. Protez Foundation — клініка, яку українці відкрили у США два роки тому.  

Юрій вже декілька років проживає там разом з родиною та підтримує зв’язок з українською діаспорою. А Яків займається протезуванням та ортопедизацією. Тому ідея відкрити центр протезування для українців народилася швидко і своєчасно. 

Нині Protez Foundation має центр в Америці та два центри в Україні. І саме в США беруться за найскладніші випадки протезування як військових, так і цивільних. А після їхнього повернення додому протези обслуговують вже в українських філіях організації.

Для пацієнтів це безкоштовно, але всі витрати покривають спонсори, яких шукають як в організації, так і ті, хто потребує протезування. 

Відмовити можуть, але таких випадків майже не було, розповідають в Protez Foundation. Або це медичні показання, де протезування неможливе, або відсутність мотивації у пацієнта. 

 Чому українці обирають США? 

Співзасновник Protez Foundation Юрій Арошидзе розповів «Точці Сходу», що вони роблять все, аби пацієнту було комфортно. Дбають не тільки про медичне забезпечення, а й про логістику та адаптацію у новій країні. 

На його думку, серед переваг протезування у США — досвідченість лікарів та усіх фахівців, які беруть участь в реабілітації українців. Також — доступність запчастин для протезів.Там їх спочатку «приміряють», а потім купують.  

«Пацієнт разом з протезистом визначає, який йому потрібен протез. Чи зручно, чи підходить. Якщо ні, то він не буде ходити, а навіщо тоді вся ця робота? Пацієнт має можливість обирати, що йому комфортно», — зазначає Юрій.   

Цьому також хочуть навчити фахівців в Україні. Саме тому в організації відкрили  окремий напрямок — Protez Academy. Так українські лікарі, протезисти та фізіотерапевти їздять на безоплатне навчання у США, а американські лікарі приїжджають на тренінги в Україну.  

Американський досвід + українські реалії 

У Protez Foundation є глобальна мета — покращити процеси реабілітації та протезування пацієнтів з ампутаціями в Україні. Тому організували проєкт з навчання, а також контактують з державою.  Бо крім змін «на місцях», мають бути реформи в законодавстві — менше бюрократії, більше людяності.

«Ми впевнені, що коли в Україні фахівці навчаться та отримають певний досвід, реформують законодавство, медицина буде на вищому рівні, то поїздки у США відпадуть. У нас же талановиті люди і все вийде. А стільки кейсів протезування ніде більше немає у світі. Україна стане столицею протезування і до нас будуть їздити за знаннями та досвідом», — сказав співзасновник Protez Foundation Юрій Арошидзе.  

Про шлях до відновлення та історії реабілітації українців після протезування ми розповімо вже незабаром — у відеоматеріалах проєкту «Життя після». 

Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО «Інститут масової інформації» в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network.

---