Що треба знати про протезування в Україні

Українці, які втратили кінцівки, можуть безкоштовно отримати протези та пройти реабілітацію. Про це йдеться у постанові Кабінету Міністрів №321. Але для цього треба зібрати пакет документів, підготувати тіло до протезування і навчитися жити з імплантатом. Про те, як отримати протез, а потім навчитися з ним жити — у проєкті «Життя після».  

«Якби і хотів придратися – не зможу»

Анатолій Басенко родом з Мирнограда. У 2014 році добровольцем воював у Пісках. На початку повномасштабного вторгнення він був за кордоном, але повернувся в Україну. Зранку 26 лютого повернувся у Київ та питав у колишніх побратимів про можливості повернутися на службу. Так він потрапив до лав бригади «Азов» і захищав Київщину. В кінці березня «Бас» полетів на гелікоптері в заблокований Маріуполь. Його група перебиралася на «Азовсталь» останньою і її накрили російські снаряди. Уламок влучив Анатолію у ногу.

На заводі у шпиталі йому повністю ампутували ногу. Відтак Анатолій вийшов у полон в середині травня, а 29 червня повернувся в Україну під час обміну. Він пройшов тривалу реабілітацію, робив спеціальні вправи та масажі, боровся з фантомним болем, який й досі його турбує.

Вже три роки Анатолій носить протез — його придбав в українській компанії за державні кошти.

«Після того, як зібрав всі документи і пройшов курс з реабілітологом, отримав протез, з яким можу ходити. Мені зручно і комфортно, якби і хотів придратися — не зможу», — розповідає Анатолій.

Держава компенсувала вартість протезу, а це близько 600 тисяч гривень. Зараз ветеран готується до носіння іншого протезу — отримає новий імплантат «на все життя». Коштуватиме він понад 1 мільйон гривень.

«Заняття з реабілітологом, виготовлення протезу та його обслуговування для мене безоплатне, бо держава покриває всі витрати. Головне все правильно оформити, а мені в цьому допомагали небайдужі організації. Самостійно ходити по лікарях, особливо державним, мені не подобається. Там, ким би ти не був — ветераном або звичайним хлопцем, — тобі не квапляться допомогти. Тому я звертаюся до приватних спеціалістів», — каже «Бас».

Гарантії держави 

Протезування в Україні — безоплатне для всіх. На сайті Кабміну йдеться, що держава має оплачувати встановлення протезів, а також їх обслуговування та ремонт. Безоплатне протезування і забезпечення засобами реабілітації гарантує  постанова Кабміну №321 від 5 квітня 2012 року.

Тобто держава гарантує медичний супровід, сам протез, колісні крісла, ходунки чи милиці та допоміжні засоби для самообслуговування, пересування чи підйому.

З чого складається реабілітація

Правозахисний центр «Принцип» розробив навігатор з інформацією про реабілітацію та протезування після втрати кінцівок. 

Там зазначають, що після ампутації нижніх кінцівок, за рекомендацією лікаря, важливо починати фізичну реабілітацію. Лікар має супроводжувати пацієнта і слідкувати за його фізичним і психологічним станом.

До реабілітаційної програми повинні входити:

• лікувальний та лімфодренажний масаж для зниження набряклості кукси і підготовка до первинного протезування;
• фізична реабілітація для збільшення рухливості в усіх суглобах кінцівок, вироблення опірності кукси, розвиток витривалості, м’язово-суглобової чутливості, рівноваги і координації рухів;
• робота з ерготерапевтом, який допомагає відновити втрачені навички самообслуговування і діяльності в повсякденному житті і роботі, та водночас стежить за сном і відпочинком, допомагає освоювати дії, необхідні в роботі, навчанні, іграх і різних видах дозвілля;
• психологічна реабілітація;

Якщо немає спеціальних медичних показань, протез можна встановлювати через два місяці після ампутації.

Документи й установи

Інформувати про можливість отримання протезів у закладах реабілітації мають соціальні працівники. А обрати виробника протезу людина має самостійно. Але фахівці або розповідають не все, або їх у медичних центрах просто немає. 

«Тому на нашій практиці частіше саме лікарі-протезисти казали, до якого підприємства звернутися за протезом і як його оформити. Лікарі також можуть порадити нібито якісного виробника, а насправді це можуть бути домовленості», — говорить  Євгеній Лисенко, аналітик правозахисного центру «Принцип». 

Також може бути складно самостійно розібратися в алгоритмі подачі документів для отримання протезу. У таких випадках можна звернутися на «гарячі лінії»: 

• Міноборони 1512
• МОЗ 0 800 60 20 19
• Protez Hub 050 177 68 39
• Сили територіальної оборони ЗСУ 0 800 507 028

Відправити документи можна онлайн через електронний кабінет особи з інвалідністю, що розроблений Міністерством соціальної політики. Або у ЦНАП чи в управління соціального захисту. 

Копії документів, які треба надіслати: 

• паспорт громадянина України; 
• реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• довідка про обставини травми від командира військової частини (для військових);
• висновок про необхідність забезпечення осіб з обмеженнями функціонування допоміжними засобами реабілітації (може видавати МСЕК, ВЛК, ЛКК чи МДРК); 
• посвідчення УБД (для військових за наявності).

Наразі не обов’язково проводити розслідування обставин травми, щоб отримати довідку про обставини, зазначають в «Принципі». Якщо людина отримала поранення через дії противника, військова частина має надати довідку протягом 5 днів. Якщо ж довідку не видають, треба подати рапорт про отримання довідки про обставини поранення або у разі відмови — скаргу на бездіяльність командира.

Компенсація від держави

Держава визначила граничну вартість компенсації виробнику. На протези нижніх кінцівок можуть виділити максимум близько 856 тисяч гривень, а на протези верхніх кінцівок — близько 503 тисячі гривень.

При цьому для військових сума компенсації втричі вища, ніж для цивільних. Станом на серпень 2024 року максимальна компенсація вартості протеза — 2 мільйони гривень.

«Якщо документи підготовлені правильно, держава відмовити в компенсації не може. Але якщо вартість перевищує норму компенсації, можуть запропонувати знайти інший протез або його складові», — додає Євгеній Лисенко. 

Життя після: як звикнути до протезу

Анатолій Басенко після отримання протезу хотів повернутися на службу. Але за медичними показанням це неможливо — у нього надто висока ампутація. Тому зараз чоловік оселився у Києві та відкрив кав’ярню, в якій збираються захисники України. Та найголовніше по життю родина – чоловік разом з коханою виховує трьох синів.

«Зараз моє життя складається з родини та маленького бізнесу. Діти відволікають і не дають сумувати, дружина підтримує, а кав’ярня — це нові знайомства та зустрічі зі старими друзями», — підсумовує Анатолій.

Чоловік часто гуляє з дітьми, керує автівкою, займається господарством з дружиною. Анатолій змирився з тим, що свою місію в російсько-українській війні виконав, а тому нині дивиться на життя під іншим кутом – як ветеран, сім’янин та бізнесмен.

Матеріал підготовлено у співпраці з ГО Правозахисний центр для військовослужбовців «Принцип» та онлайн-медіа «Точка Сходу». Про те, як обрати реабілітолога і де його знайти, які недержавні центри реабілітації є в Україні та чим вони відрізняються від державних — ми розповімо в наступних матеріалах проєкту «Життя після».

Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО «Інститут масової інформації» в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network.

---