Сіверський Донець: як війна вплинула на головну водну артерію сходу України

Сіверський Донець – четверта за величиною річка України і головна водна артерія сходу країни. У 2022 році вона була у центрі бойових дій – її форсували російські війська. Через це у водоймі й досі залишаються рештки військової техніки, вибухівки та інших небезпечних предметів, а також паливні матеріали. 

«Точка Сходу» дізналася, як це вплинуло на екологічний стан Сіверського Дінця та чи безпечно нині використовувати цю воду для господарських потреб. 

Загальна довжина Сіверського Дінця понад 1 тисяча кілометрів, з яких 723 – у межах України.  До початку великої війни ця водойма була головним джерелом централізованого водопостачання Донеччини, Луганщини та Харківщини, адже до її складу входять понад 3 тисячі річок. Зокрема, Казений Торець, Бахмутка, Лугань. 

Через повномасштабне вторгнення Росії нині Сіверський Донець засмічений рештками військової техніки окупантів, вибухівки та паливними матеріалами. До складу водойми також входять 158 водосховищ. На декількох з них, під час бойових дій, були пошкоджені гідротехнічні споруди. Це вплинуло не тільки на якість води, але й на екологічний стан річки загалом, – пояснили у Сіверсько-Донецькому басейновому управлінні водних ресурсів.

«Була пошкоджена гідротехнічна споруда Оскільського водосховища, що призвело до непродуктивних втрат ресурсу та штучного паводку по руслах річок Оскіл та Сіверський Донець і, відповідно, затоплення територій. Наразі відсутня можливість накопичувати ресурс та компенсувати забір води у канал Сіверський Донець-Донбас, що створює ризики для питного і технічного водопостачання в регіоні», — уточнили в управлінні.

У той же час, за словами спеціалістів, нині рівень води у Сіверському Донці достатній для роботи насосного обладнання, яке задовольняє потреби населення і діючих промислових об’єктів Донеччини. 

Відновити зруйновані греблі допоміг Міжнародний Комітет Червоного Хреста

Мова про греблі у селі Оскіл на Харківщині та біля селища Райгородок на Донеччині. Раніше ці канали забезпечували технічною та питною водою біля 70 тисяч людей. Однак нині їх пропускна здатність сильно скоротилася – води вистачає лише на потреби жителів Краматорська.

«Збройний конфлікт не лише вплинув на водопостачання населення, але також погіршив технічні проблеми, що стають на заваді безпечному скиданню надлишків води. Через ці наслідки конфлікту, а також через ненадійність гребель зростає ризик обвалу та затоплення», – кажуть у Міжнародному Комітеті Червоного Хреста.  

Аби завадити цій ситуації, волонтери разом з органами місцевої влади відремонтували основні підйомні механізми шлюзів,  розчистили завали та ділянки від нерозірваних боєприпасів.

Моніторинг якості води – чи можна її пити та  використовувати для технічних потреб?

У Сіверсько-Донецькому басейновому управлінні водних ресурсів кажуть, через постійні обстріли з боку Росії аналізувати якості води дуже складно. І якщо до повномасштабного вторгнення моніторинг здійснювався у 73 пунктах Харківської, Донецької та Луганської областей, нині – лише на окремих ділянках. 

«У 2024 році державний моніторинг поверхневих вод в суббасейні річки Сіверський Донець здійснюється у 47 пунктах моніторингу в Харківській та Донецькій областях (з урахуванням оперативної військової ситуації). У разі аварійного забруднення забезпечується виконання дослідницького моніторингу. Вимірювання здійснюється за 74 показниками», – зазначили в управлінні. 

За результатами останніх моніторингів, нині поверхневі води суббасейну річки Сіверський Донець дійсно залишаються частково забрудненими. 

«Фіксуються підвищення концентрації по групі азоту та нафтопродуктах відносно середньобагаторічних концентрацій, але без перевищення нормативних значень. Тоді як до початку військової агресії РФ, нафтопродукти у районах поверхневих питних водозаборів взагалі не фіксувались», – додали у бассейновому управлінні. 

Але, виходячи із висновків спеціалістів, використовувати таку воду для власних потреб люди все ж таки можуть. А ось у воді, яка не призначена для пиття, фахівці зафіксували часткове перевищення екологічних нормативів якості. Зокрема, у річці Кривий Торець, вище Костянтинівки, у п’ять разів перевищена норма свинцю та у шість кадмію. Водночас, в управлінні запевнили: по всіх пунктах моніторингу басейнові специфічні речовини знаходяться на рівні середньобагаторічних значень.

План покращення або як фахівці відновлюватимуть водні ресурси Сіверського Дінця

За словами начальника Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів Сергія Трофанчука, нині вже затверджений проєкт Плану управління річковим басейном Дону, правою притокою якого є річка Сіверський Донець. Згідно плану, фахівці мають зменшити рівень забруднення у водоймах, відновити гідрологічний режим, запобігти виснаженню підземних вод, ліквідувати наслідки негативного впливу військових дій. План розрахований на шість років. До виконання мають  приступити у 2025-му. 

Сіверський Донець. Збитки

Раніше у цій водоймі водився 41 вид риб. Але через забруднення річки, викликане, зокрема, війною, і сильним рекреаційним навантаженням нині рибні запаси Сіверського Дінця  значно зменшилися. Втім, фахівці зазначають, остаточні результати впливу воєнних дій  можливо буде оцінити тільки після деокупації та розмінування усіх територій України. 

---