«Слабо уявляю себе в цивільному житті»: історія операторки дронів Ади Саксман

Анастасія Саксман на позивний «Ада» служить у 411 полку «Яструби». Після підриву на міні вона втратила ногу, а за іншу – борються лікарі.

Військова проходить лікування і реабілітацію в Superhumans, готується до нових операцій і хоче знову бути корисною на фронті.

У день народження Ада завітала на інтерв’ю до «Точки Сходу». 

Підрив на міні: як це було

6 вересня 2023 року на Вугледарському напрямку Ада з побратимом заїжджали на позицію. Автівка, якою вона кермувала, підірвалася на протитанковій міні.

«Я свої двері подьоргала — вони заблоковані були. Розумію по відчуттях, що в мене ноги заблоковані. Я йому дала вказівки, щоб він виходив на зв’язок, бо зовнішнього зв’язку в нас з собою не було, тільки Starlink. Я його відправила і почала себе розгрібати, щоб накласти собі турнікети».

Попри сильний біль і крововтрату, Ада діяла чітко й зосереджено, допомагала собі та координувала побратима, який допомагав їй.

Підмога прибула швидко. Один з захисників буквально силою витягав ноги Ади з розтрощеної автівки. До стабілізаційного пункту вона була у свідомості. Далі — реанімація у Запоріжжі, а згодом — Superhumans.

«Я розуміла, що, скоріш за все, мінус дві ноги будуть. Я розуміла, що будуть складності, але на прикладі інших поранених я ж бачила, що життя змінюється, але воно не таке вже прям якесь жахливе і надскладне. Воно просто інше».

Ада надихалася прикладами інших ветеранів. Її дуже підтримує атмосфера в центрі:

«Це просто якась окрема родина, де максимально всі привітні і настільки все правильно, адекватно зроблено. Настільки там комфортно реабілітуватися».

Протезування, біль і боротьба за другу ногу

«Зараз у мене друга постійна гільза. Кукса активно худне і гільза заміняється досить часто. Потім вони не так часто міняються, але протези треба фіксити все життя по суті», — пояснює Ада.

Вона постійно відчуває біль у збереженій правій нозі, яка дуже поранена. Зараз в кінцівці є пластини, шурупи, перебиті суглоби, пошкоджені нерви.

«Навіть зараз у стані спокою вона в середньому десь від трьох до п’яти балів болить постійно. Я просто вже звикла. Але мене більше турбує навіть не біль, а її недостатня функціональність».

Попри це, Ада продовжує реабілітацію й готується до майбутніх операцій. Вона хоче повернутись на службу — не в цивільне життя. Раніше вона була операторкою БПЛА. 

«На цей час моя основна мета — це реабілітація, аби швидше повернутися до роботи. Хочеться реабілітуватися достатньо, аби повернутися саме до бойової роботи. Я планую назад на бойову посаду», — говорить Ада.

«Я себе дуже слабо уявляю в цивільному житті»

До мобілізації Ада працювала в ІТ-сфері. Але ще коли приймала рішення піти в армію, зрозуміла: це надовго.

Водночас ІТ-компанія, де вона працювала, й досі підтримує її — виплачує ставку, хоча не зобов’язана. Але повернутися на цивільну роботу військова поки не планує.

«Я для себе вирішила, що, скоріш за все, це для мене на все життя. У мене немає бажання повертатися в цивільне життя. Я дуже слабо уявляю, щоб я буду працювати на сайті, коли побратими там воюють».

Навчання з БПЛА вже відбувалось у підрозділі — через обмін досвідом і практику в бойових умовах.

У побратимах Ада впевнена. Про ураження техніки та кількість цілей говорить обережно. Вважає, що головне — не цифри, а результат спільної роботи.

«Це завжди командна робота. Окрім екіпажа, ще є купа людей, які не працюють на позиції, але вони на неї впливають».

«Мені подобалося жити на повну»

Ада обожнює металфестивалі, екстремальні види спорту, походи в Карпати, веломандрівки, джампінг. Після початку служби практикувала солопоходи — ходила в гори сама під час коротких відпусток. А також виїжджала на концерти за кордон.

«Для мене слеми на якихось металфестах — це був найкращий спосіб виплеснути якийсь накоплений негатив».

Попри поранення, вона вірить, що ще зможе підкорювати вершини. Хоча зараз це фізично недоступно, мрію вона не полишає.

«Хочеться, щоб люди з пораненнями розуміли, що це не кінець. Твоє життя зміниться. Просто треба шукати, чим ти можеш замінити. Те, що не можеш — заміни на щось інше. Шукайте щось нове, відкривайте щось нове — і воно стане вашим сенсом».

«Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів».

Допоможіть нам бути кориснішими — пройдіть опитування.

---