«Три роки про нас ніхто не говорив. Зараз — показуємо потенціал»: як Донецький національний технічний університет відновив роботу на Львівщині

ДонНТУ тричі залишав свій дім. У 2014-му — коли в Донецьк прийшли бойовики. У 2022-му — коли почалося повномасштабне вторгнення. І у 2024-му — коли фронт наблизився до Покровська і треба було вивозити обладнання. 

Тоді університет розташовувався вже у Луцьку, але знайшов собі чергове нове місце на карті України. З серпня 2024 року — працює у Дрогобичі. 

Донецький національний технічний університет — це не про стіни й обладнання. Це про людей, які тримаються разом, знову і знову починають з нуля. 

Як освітяни планують будувати новий кампус у Дрогобичі та просувати технічну освіту — «Точці Сходу» розповів в.о. ректора Денис Шиленко.

Від Донецька до Дрогобича: шлях крізь війну

Донецькому національному технічному університету — 104 роки. Історія останнього десятиліття для нього стала історією виживання, втрат і відновлення. У 2014 році, після окупації Донецька, університет за наказом Міністерства освіти і науки, перемістили до Покровська, на базу місцевого індустріального інституту.

Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році заклад тимчасово перевели до Луцька. Проте цей переїзд був радше формальним — навчання тривало дистанційно, а університет займав лише кілька невеликих приміщень, розповідає Денис Шиленко.

Ситуація змінилася у серпні 2024-го, коли МОН ухвалило рішення про переміщення ДонНТУ до Дрогобича. Це стало справжнім перезапуском університету: з власними аудиторіями, лабораторіями, лекціями офлайн і планами розвитку.

Будівля ж в центрі Покровська, яка довгий час була домом для університету, сьогодні зруйнована вщент унаслідок російських обстрілів.

«На початку лютого 2024 року були прямі попадання ракет у корпуси в Покровську, а потім і в серпня того ж року. Після цього ми вивезли обладнання, яке не постраждало, — частково в Київ, частково в Луцьк. І на початку цього року перевезли все в Дрогобич», — згадує в.о. ректора.

Колектив, що не здається

Сьогодні у розпорядженні вишу дві будівлі. Перша — де зберігають врятоване обладнання та меблі. Друга — історичний комплекс із трьох будівель у центрі Дрогобича, колишня школа, яка має статус об’єкта архітектурної спадщини.

«Там кілька років нічого не було. Ми робимо поверхневий ремонт, щоб можна було працювати у більш комфортних умовах. Розгортаємо ключову інфраструктуру — аудиторії, лабораторії, обладнання. Все власними силами і з підтримкою громади», — каже Шиленко.

В університеті працює близько 150 людей, з яких уже майже 50 переїхали до Дрогобича. І переїзди триватимуть увесь серпень, каже ректор. Частина викладачів і співробітників пройшли разом із закладом усі етапи евакуацій — з Донецька через Покровськ і Луцьк.

«Є ті, хто навчався в університеті, потім почав працювати і зараз продовжує. Це зберігає тяглість. Також ми працевлаштовуємо переселенців з інших регіонів — із Запорізької, Херсонської областей. Є складність у ресурсах: середня зарплата в університеті близько 12 тисяч гривень. Але люди, які два-три рази втрачали дім, часто переміщуються разом із університетом», — розповідає в.о. ректора.

Новий старт: навчання та вступ

Сьогодні ДонНТУ зберігає гібридний формат навчання, поєднуючи офлайн і дистанційні заняття. Це дозволяє здобувати освіту навіть студентам із тимчасово окупованих територій. Очні заняття розпочнуть з вересня цього року. 

 «У нас є прекрасне обладнання, деяке щойно отримане — ще в коробках. Є й те, що постраждало після ракетних ударів, але ми працюємо над тим, щоб максимально вийти в офлайн. Наш фокус — технічна освіта. При цьому зберігаємо гібридний формат для комфорту студентів, зокрема тих, хто навчається з-за кордону», — каже Шиленко.

Початок нового навчального року заплановано на 8 вересня 2025 року. Перші дні будуть присвячені адаптації, знайомству студентів із викладачами та організаційними аспектами.

Серед найпопулярніших – інженерні та IT-спеціальності. 

«Ми хочемо бути зрозумілим університетом і показувати переваги якісної технічної освіти. Ми популяризуємо інженерні спеціальності  — через наукові пікніки, виїзди у громади. І цьогоріч близько 60% вступників — місцеві», — додає в.о. ректора.

Питання проживання студентів та викладачів вирішують разом із місцевими коледжами та університетами.

«Маємо домовленості з коледжами Дрогобича про підтримку ДонНТУ в питаннях розміщення співробітників і студентів. Є й законсервовані гуртожитки, щодо яких ведемо діалог Львівською ОВА, щоб відновити й облаштувати для проживання. Але це перспектива на рік-півтора», — пояснює в. о. ректора.

Більшу частину робіт з облаштування нової локації університет здійснює власними силами.

Одночасно налагоджують співпрацю з Дрогобицькою міською радою для створення програми фінансової підтримки університету.

«Ми перемістили податки разом із юридичним переїздом університету в Дрогобич і сплачуємо щомісяця близько 600 тисяч гривень. Тепер працюємо над цільовою програмою підтримки, враховуючи наш внесок у бюджет міста», — розповідає в.о. ректора Денис Шиленко.

Університет працює над залученням грантового фінансування, що дасть змогу розвивати нову локацію та навчальні програми. Це завдання непросте, адже протягом трьох років з початку повномасштабного вторгнення про ДонНТУ майже не говорили.

«Зараз ми намагаємось виносити університет на поверхню, показати його потенціал для бізнесу. Здебільшого це місцевий бізнес, великі виробничі заводи, де є запит на спільні проєкти та навчання співробітників».

Донецький національний технічний університет зберіг найголовніше — людей, які щодня продовжують робити свою роботу, попри вибухи, переїзди й невизначеність. Тепер вони облаштовують новий дім у Дрогобичі та чекають на студентів. 

Читайте також: Окупанти скинули авіабомби на житлові квартали Слов’янська, пошкодивши корпус університету

---