«Це не головне»: влада Маріуполя розповіла, що важливіше за визначення дати Дня міста

У Києві переселенці з Маріуполя провели День міста, аби згадати свою домівку, вшанувати захисників та підтримати одне одного. Паралельно міська влада готує власні заходи. Хоча серед маріупольців точаться суперечки, коли саме відзначати День міста, і громада, і влада роблять одну справу — говорять про трагедію зруйнованого міста, підтримку людей в евакуації та про справедливість, яку мають встановити.

День міста до повномасштабного вторгнення

День міста був і залишається улюбленим святом маріупольців. Після 2018 року його відзначали все масштабніше: організовували паради, ярмарки, концерти, відкривали оновлені простори — Грецьку площу, Театральний сквер, Площу Свободи та Миру, парк імені Гурова. У цей день місто відвідували перші особи країни.

Востаннє маріупольці відзначили День міста вдома у 2021 році. Саме тоді у Маріуполі вперше за 30 років відбувся масштабний фестиваль грецької культури «Мега Йорти». Його провели у реконструйованому парку імені Гурова. Паралельно проходили книжковий фестиваль «Mariupol Open Book» і морський «Goby Fest». Площа Свободи, центральний пірс і Театральний сквер були переповнені людьми.

День Маріуполя у Києві

Сьогодні місто в окупації, і святкувати його День маріупольці можуть лише у вигнанні. Цього року переселенці зібралися у Києві 21 вересня. Захід організував Штаб солідарності «MRPL шлях до дому».

У програмі були виставка картин, хода з плакатами до КМДА та інсталяція — дошка, куди люди вішали ключі від своїх домівок у Маріуполі. Для багатьох це стало символом відпускання болю. Маріупольці також писали спогади у спеціальній книзі.

«Ми всі сумуємо за Маріуполем. Сьогодні ми хочемо зблизитись у наших спогадах, нашому болі. Влаштували цю подію, аби маріупольці просто побачили один одного. Підтримали один одного, сказали теплі слова», — розповіла співорганізаторка заходу Ірина Козка.

Вона виїхала з Маріуполя 18 березня 2022 року, жила у Чернівцях і Тернополі, а нині мешкає в Києві:

«Наш Маріуполь завжди був активний: на збори, мітинги, свята. Зараз ми розкидані по світу, і рідко бачимо один одного. Тому й виникла ця ідея — зустрітися, сказати теплі слова підтримки. У кожного з нас болить Маріуполь».

Під час ходи люди вигукували: «Свободу захисникам Маріуполя!». До маріупольців звернувся заступник командира 1-го корпусу НГУ «Азов» Святослав Паламар:

«Ми повинні пам’ятати та шанувати всіх тих, чиї імена у нас в серці закарбовані назавжди. Я прошу вас робити все можливе для тих, хто зараз у полоні. Вони живі та сподіваються на нас. А ми на фронті боремося, щоб обміняти їх на наших хлопців».

Різні дати відзначання

Питання, коли саме святкувати День міста, немає однозначної відповіді. За старою традицією, Маріуполь святкував першої неділі вересня. Пізніше, на прохання церкви Московського патріархату, дату перенесли на другу неділю. А з 2018 року міська рада визначила новий День Маріуполя — 29 вересня.

Заснування міста теж викликає дискусії. Офіційним роком вважається 1778, коли було створене повітове місто Павловськ, згодом перейменоване у Маріуполь. Проте історики наголошують: на цій території задовго до цього існували поселення, зокрема центр Кальміуської паланки Війська Запорізького.

Позиція міської влади

Маріупольська міська влада у 2025 році офіційно планує відзначити День міста 30 вересня у Києво-Печерській лаврі молебнем за загиблими. Це вже стало традицією.

А офіційні привітання поширюватимуть, як і в попередні роки, в останню неділю вересня.

Водночас чиновники підтримали й ініціативу маріупольців у Києві, які відзначили День міста на тиждень раніше. Але підтримали — не публічно.

«Такі акції мають проходити. Це свідчення, що громада існує, не зникла після окупації. В Україні й за кордоном люди потребують уваги та допомоги. Такі зібрання — про пам’ять і про практикування нашої ідентичності. Маріупольці повинні показувати, що ми нікуди не поділися», — зауважив заступник міського голови Маріуполя Денис Кочубей.

За його словами, міська влада цього року запропонувала концепцію «місяця Маріуполя», протягом якого відбуваються виставки, меморіальні заходи, культурні події, серед яких відкриття меморіалу Архипу Куїнджі.

Навколо дати заснування Маріуполя існують різні історичні версії. Денис Кочубей зазначив, що одні дослідники відраховують історію міста від моменту переселення греків із Криму наприкінці XVIII століття, інші — від раніших поселень на цій території, зокрема козацьких. Саме тому питання встановлення єдиної дати Дня міста потребує ґрунтовного наукового підходу й часу, адже важливо спиратися на підтверджені історичні факти.

«Ми плануємо створити якісну дискусію з істориками, щоб відновити історичну справедливість. Бо історія нашого міста значно глибша за те, що культивували російська імперія чи радянська влада».

Спільна мета — справедливість для маріупольців

Попри різні дати й формати відзначення, головне, що об’єднує і владу, і громаду, — це прагнення справедливості. Місто пережило блокаду, масові вбивства й руйнування, і маріупольці вимагають визнання трагедії на міжнародному рівні, відповідальності для воєнних злочинців і компенсацій для людей, які втратили домівки.

Про це свідчить і запуск проєкту «Mariupol Justice», що має стати механізмом для відновлення справедливості.

«З приводу дати святкування, зараз не це головне. Зараз головне, щоб маріупольці мали змогу зустрічатися, говорити про проблеми, показувати себе, громаду, і щоб ми спільними зусиллями на найвищому рівні, не тільки державному, а на міжнародному, говорили про те, що маріупольці пройшли через найбільше жахіття цієї війни», — підкреслив Денис Кочубей.

Хоча сьогодні маріупольці не можуть зійтися у даті свого свята, разом вони — зберігають пам’ять, говорять про трагедію й виборюють право на справедливість.

Читайте також: Захисник Маріуполя розповів, як прожив три роки з кулею в серці

---