Цивільні полонені в Україні: як отримати статус, допомогу та відстрочку від мобілізації

Понад дві тисячі цивільних українців нині перебувають у неволі в Росії або на окупованих територіях. Більшість із них — катують на рівні з військовими. 

В Україні діє спеціальний закон, що дозволяє визнати факт позбавлення свободи внаслідок збройної агресії та отримати допомогу від держави. Проте довести цей факт непросто. 

Як це зробити, хто ухвалює рішення, які права надає цей статус — пояснює «Точка Сходу».

«Більшість утримуваних піддаються катуванням»

З 2014 року росіяни викрадають та затримують цивільних українців просто у них вдома. Наразі в полоні окупантів перебуває 1925  людей. Такі дані «Точці Сходу» верифікували в команді Медійної ініціативи за права людини.

Керівниця організації та правозахисниця Тетяна Катриченко розповідає, що українців утримують як на окупованих територіях, так і в місцях несвободи в Росії.

У більшості випадків РФ не визнає факту ув’язнення і не повідомляє, де саме перебуває людина.

Є ще близько 150 цивільних з Криму та 300 з Луганської та Донецької областей, затриманих до 24 лютого 2022 року.

Завдяки обмінам чи поверненням (як це формулює держава) вдалось повернути понад 170 людей. Під час крайнього обміну, який відбувався у три етапи, повернули 120 цивільних.

«Зі свідчень звільнених з утримання і свідчень звільнених з полону військовослужбовців, відомо про те, що більшість цивільних затриманих піддаються катуванню і нелюдському поводженню, вони перебувають фактично в однакових умовах з військовополоненими в деяких місцях утримання».

Тому в Україні у 2022 році ухвалили Закон № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей». Він набув чинності 19 листопада 2022 року.

Документ визначає порядок визнання факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Тобто визнає українців, яких незаконно утримували окупанти – цивільними полоненими.

Як отримати статус

Після ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій у 2024 році, його функції щодо реалізації цього закону передані Міністерству розвитку громад та територій України (Мінрозвитку).

Саме це міністерство нині відповідає за створення і роботу Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії.

До складу комісії входять 13 представників органів державної влади та до 5 представників громадських організацій, які займаються правозахисною, пошуковою та документувальною діяльністю.

Засідання Комісії проводяться не рідше ніж раз на квартал. З 2022 року вона встановила факт позбавлення волі вже близько 8 тисячам українців.

Подати заяву на встановлення факту можна на сайті Мінрозвитку або поштою за адресою: Міністерство розвитку громад та територій України, проспект Берестейський, 14, Київ, 01135

А також на електронну пошту: [email protected]. 

Комісія ухвалює рішення колегіально. 

Але готуйтеся до відмов

Адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова зазначила, що вгодити комісії буває важко. 

«Про це неодноразово казали правозахисники, що комісія дуже часто відмовляє цивільним у встановленні факту позбавлення особистої свободи. Тому для цивільних, звільнених з російської неволі, важливо довести сам факт позбавлення волі для отримання позитивного рішення від комісії».

Комісія розглядає кожну заяву окремо й уважно перевіряє всі документи та свідчення — від самої людини, її родичів, адвоката, державних органів, міжнародних організацій. Про це «Точці Сходу» повідомили у Мінрозвитку у відповідь на офіційний запит.

Члени Комісії самі формують думку на основі цих матеріалів і голосують. Щоб рішення ухвалили, його має підтримати більшість присутніх на засіданні.

Якщо голосів не вистачає або думки членів розділилися порівну — статус не надають, і людина не вважається офіційно позбавленою волі через збройну агресію.

До уваги беруться:

•       інформація заявника та його представників;
•       документи державних органів;
•       рішення міжнародних інституцій;
•       інформація правозахисних організацій.

А тим цивільним, яких досі утримують в неволі, довести цей факт може бути ще важче, наголошує координаторка груп родин полонених та зниклих безвісти, юристка МІПЛ Олена Бєлячкова. За них з комісією комунікують рідні.

«Вони повинні належним чином обґрунтувати мотиви затримання. Тобто надати докази того, що є підтверджена інформація, що ці людини саме є особами позбавленими особистої свободи. Простіше це доводити щодо тих, у кого є винесені росіянами вироки, або хоча би якийсь документ процесуального змісту з цього приводу. І там, відповідно, видно, в чому Росія обвинувачує цю цивільну особу».

Водночас за законом у разі відмови можна повторно звернутися з новими доказами або оскаржити рішення в суді.

Які права дає статус

Українці, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії, та їхні родини мають право на грошову допомогу від держави.

Після встановлення Комісією факту позбавлення особи особистої свободи Мінрозвитку виплачує одноразову державну грошову допомогу у розмірі 100 тисяч гривень особам, звільненим з полону.

Також Мінрозвитку здійснює виплати щорічної державної допомоги у розмірі 100 тисяч гривень за кожен рік перебування в полоні колишнім полоненим або членам родин тих, хто досі перебуває в полоні.

Це регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану».

Подати заяву на отримання виплат потрібно під час формування пакета документів для встановлення статусу. Тобто подати всі заяви одразу. Форми заяв є на сайті міністерства. 

Цивільні теж мають право на відстрочку від мобілізації

В оновленому законі про мобілізацію, який діє з 18 травня 2024 року, було закріплено, що військові, які були в полоні, мають право звільнитися зі служби і не бути мобілізованими. Цивільних українців, які також були незаконно ув’язнені, продовжували мобілізувати — до ухвалення змін.

Наприкінці 2024 року зміни зафіксували у пункті 6 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». 

31 грудня 2024 року президент України підписав документ.

Тому, аби отримати відстрочку від мобілізації цивільним полоненим,  потрібно надати в ТЦК та СП виписку з Єдиного реєстру осіб, щодо встановлення факту позбавлення особистої свободи.

«Відповідно, це про рівність.Тому що колишній військовополонений має право звільнитися зі служби і не бути далі мобілізованим. До цивільних має застосовуватися такий же підхід», — пояснює Тетяна Катриченко.

Водночас у МІПЛ зазначають, що статус не є підставою звільнення зі служби вже діючому військовому. Якщо цивільний полонений вже служить в армії, то питання відстрочки за законом – не врегульовано.

Читайте також: Росія утримує українських полонених у понад 300 колоніях та в’язницях

---