Від яблук і соломи до гірлянд та прапору України: як ялинка стала частиною українського Різдва

Хтось впевнений, що прикрашання ялинки — це язичницька традиція, дехто підозрює, що її приніс Радянський Союз, а історики пояснюють її появу в Україні через німецький слід. У 2025 році ялинки засяяли у Слов’янську, Києві, Полтаві, Львові та інших українських містах. 

Як з’явилася традиція прикрашання ялинок в Україні, чи дійсно ялинка замінила дідух та, чи відрізнялися прикраси на різдвяних деревах у різних регіонах України — у матеріалі «Точки Сходу».

Від Німеччини до Галичини: звідки з’явилася традиція різдвяної ялинки в Україні

У давнину ялинку вважали деревом безсмертя, яке має особливий статус у сонця. Адже хвоя завжди залишається зеленою. Хоч існує думка, що прикрашати ялинку — це язичницька традиція, історик Едрю Генрі зауважує, що таких доказів немає. Перша згадка про прикрашену ялинку на Різдво датується XVI століттям. Перші святкові дерева з’являлися у Німеччині та Франції. Але дозволити собі це могли лише ті, у кого було достатньо коштів.

Така ж ситуація була і в Україні — прикрашена до різдвяних свят ялинка була не у всіх. Загалом ця традиція згадується за часів, коли Галичина була частиною Австро-Угорської імперії. Саме там, можливо, через започатковану в Німеччині традицію, і починають прикрашати хвою, розповідають в «Локальній історії». Перша згадка про декорування різдвяної ялинки датується наприкінці XVIII – на початку XIX століття. У Російській імперії цю ідею запропонувала дружина імператора Миколи I, прусська принцеса Шарлотта. Вона переконала чоловіка, що наряджати хвою до Різдва — сімейна традиція, яка покращить образ монарха в очах народу.

Водночас українці мали власну традицію, пов’язану із прикрашанням хвої. Так, на Покутті та Гуцульщині прикрашали весільне деревце. «Деревце» з гілочок ставили на хліб, аби, на думку дослідників, поєднати два роди.

Тож, першу в Україні різдвяну ялинку ставлять в Одесі в 1811 році, однак в домівках її прикрашають лише люди із високими статками. Після Першої світової війни традицію забороняють через її німецьке походження, а після Другої — ялинка повертається, але вже як новорічна, а не різдвяна.

Крім новорічної ялинки, в українських домівках на Різдво був дідух. Це солома з-під столу або солома, яку скручують у сніп і ставлять у хаті.

Як змінювався сенс різдвяної ялинки в Україні

З початком розвитку традиції прикрашання, ялинку почали вбирати яблуками, печивом, чи цукерками. Пізніше з’явилися й іграшки, які чіпляли на дерево. Вважається, що кульки почали створювати, як заміну яблукам через неврожай. А яскравими святковими вогниками були свічки на ялинках, які кріпили за допомогою воску або шпильок. Після винайдення електрики та ламп, на ялинках засяяли електрогірлянди.

В Україні ж після Другої світової війни сімейна традиція перетворилась на інструмент пропаганди радянської влади. Хвойні дерева почали прикрашати не тільки іграшковими кульками чи цукерками. На ялинках з’являлися портрети членів радянської партії, піонерів, маленькі танки. А на верху дерева замість звичної восьмикутної Вифлеємської зірки сяяла інша — п’ятикутна, із серпом та молотом, а іноді й портретом Сталіна.

Історик Юрій Каганов із Запоріжжя каже, що іграшки на новорічній ялинці були пов’язані із певним періодом радянської влади. Наприклад, до 1937 року скляні кульки прикрашали портретами Маркса, Сталіна та Леніна. А після приходу до влади Хрущова та його ідей зі врожаєм кукурудзи, на ялинках з’являлися іграшки у формі овочів та фруктів.

Автентичними українськими прикрасами залишалися фігури янголів. Однак їх витісняли радянські іграшки у мілітарній тематиці: танки, літаки тощо. Крім того, прикраси на ялинках намагалися уніфікувати, аби святкові дерева виглядали однаково як в будинках Полтавщини та Донеччини, так і російського Ростова. Така уніфікація мала сприяти відчуттям про один великий радянський народ.

Вже у 90-х роках скляні радянські іграшки почали поступово замінювати пластиковими з Китаю. Хвою в українських домівках прикрашали різнокольоровими кульками. А з приходом незалежності в Україні змінилася не лише традиція прикрашання ялинки, я й усього дому. Так, до стелі тепер чіпляють солом’яних павуків, ставлять невеликі снопи соломи з прикрасами та готують 12 страв.

Різдвяна ялинка як символ віри та пам’яті

Різдвяна ялинка має певний духовний та релігійний сенс. Раніше верх святкової хвої обов’язково прикрашали восьмикутною вифлеємською зіркою, пояснює співробітниця музею історії Києва Ольга Друг. Нижче були свічки та ангели. А далі було символічне ніби повернення з небес на землю: на нижчих гілках були тварини і рослини, побутові речі, а знизу розташовувалися сцени вертепу.

Жителі Луганщинизгадують, як на різдвяні свята прикрашали ялинку мандаринами, цукерками на ниточках та бусами. Така ж традиція довгі роки залишалася на Запоріжжі. Раніше у регіоніприкрашали ялинку яблуками, горіхами, чи булками. Дерево вбирали одне на все село, а якщо ялини не було, прикрашали вишню.

Крім повернення на українські ялинки вифлеємської зірки, також повернулась традиція вішати в оселях «павуків». Це прикраса, яку підвішували під стелю. Вони плетуться, як геометрична фігура, де до великого ромба прив’язують менші. Як саме «павук» став одним із символів українського Різдва — досі невідомо. Після приходу християнства їх плели на знак вдячності за порятунок Ісуса, адже сплели павутиння, де заховали маля від Ірода. Існує й інша версія, ніби прикраса — символ будови Всесвіту.

З настанням незалежності ялинку почали встановлювати на Майдані у Києві. Як і в інших українських містах, її досі вбирають ілюмінаціями та святковими прикрасами. У 2014 році фасад головної ялинки прикрасили тематичними плакатами з українським прапором на верхівці.

Після початку повномасштабного вторгнення, у грудні 2022 року у Києві встановили «ялинку незламності», на верхівці якої був український герб.

У 2025 році ялинка з’явилася у прифронтовому Слов’янську. Її вбрали у прикраси та гірлянди. Однак на головній площі прикрашеного дерева немає через заходи безпеки. У Харкові головну ялинку традиційно розмістили в метро. Встановили ялинки на площах у Полтаві, Львові та Києві.

Чим можна прикрасити ялинку цьогоріч

Зараз українці вбирають ялинки в будинках різними прикрасами: хтось прикрашає гілки хвої гірляндою, інші — паперовими, скляними, чи ж пластиковими іграшками. Можна увібрати різдвяне дерево у власноруч створені прикраси.

Цьогоріч в українських будинках з’являються і ялинкові іграшки, пов’язані із домом. Так, маріуполець Альбертас Тамашаускас створює ялинкові прикраси про рідне місто на 3D-принтері. А інші українські майстри зробили дерев’яні прикраси «Різдво українського сходу та півдня».

Святкові дерева стоять у прифронтових містах — з іграшками та гірляндами, у домівках та головних площах. Традиція прикрашання ялинки змінюється разом із плином історії, але свято залишається з одними символами — віри та єдності.

---