«Вітаміни промисловості». Скільки в Україні рідкісноземельних металів?

Рідкісноземельні метали відіграють ключову роль у сучасних технологіях, включаючи виробництво електроніки, магнітів та інших високотехнологічних продуктів. Напочатку лютого стало відомо, що США хочуть отримати від України рідкісноземельні метали. Адже у нас є родовища, якими зараз ніхто не займається. 

Які рідкісноземельні метали є в Україні і скільки вони можуть коштувати – «Точка Сходу» з’ясовувала.

Які існують рідкісноземельні метали? 

Це 17 хімічних елементів, які містяться в ґрунті у складі мінералів і руд. Зокрема, церій, лантан, неодим, європій, ітрій.

Їх використовують для виробництва гаджетів, медичних приладів, військової техніки, ІТ-обладнання, кераміки та спеціальних сплавів. 

А ще рідкісноземельні метали називають «вітамінами промисловості», подібно до вітамінів у людському організмі, їх використовують саме в невеликих кількостях, але вони мають критично важливе значення для багатьох високотехнологічних галузей. 

І їх складно видобувати, бо поклади рідкісноземельних металів не бувають у великих концентраціях. Тому потрібні спеціальні технології, яких в України зараз немає. 

Але є, наприклад, у Китаї. Ця країна має не тільки найбільші у світі запаси рідкісноземельних металів, але також є локацією для близько 80% потужностей з їхньої переробки. Це дорогий процес із значним впливом на навколишнє середовище, і багато країн, які видобувають руду на власних територіях, обирають переробку в Китаї.

В Україні наразі в промислових масштабах налагоджено виробництво лише титанових та цирконієвих концентратів, та деяких продуктів їх переробки.

За даними професора Інституту геології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Василя Загнітка в Україні є близько 3 тисяч родовищ, де підраховані запаси рідкісноземельних металів. Чи не всі, які нині відомі науковцям, є в Україні. Але сказати їхню точну вартість складно.

«В Україні підрахували досить оптимістично, що в нас всіх родовищ, не тільки рідкісноземельних металів, на 15 трильйонів доларів. Я думаю, що це перебільшення. Бо за даними закордонних фахівців, то десь приблизно у нас є корисних копалин на 2 трильйони».

Водночас завідувачка відділу геології корисних копалин Інституту геологічних наук НАН України Олена Ремезова стверджує, що за її даними, вартість корисних копалин в Україні може коливатися від 15 до 26 трильйонів доларів. Але це за радянськими підрахунками. 

«Це залежить від багатьох критеріїв, тому що змінюється попит і ціна на сировину, а крім того, навіть підходи до видобутку самих цих корисних копалин. Тому що вони колись розраховувалися за радянськими критеріями, а зараз ці критерії змінилися». 

Що було в СРСР і що зараз? 

У 1960-х роках в СРСР розпочали дослідження українських родовищ, але основні ресурси спрямовувалися на розвідку покладів у Росії. Про те, що виявляли в Україні, доповідали у Москву, тому росіяни знають про українські родовища майже все.

Після здобуття незалежності Україною, галузь геології почала занепадати. Нині геологічні дослідження фактично не фінансують. А проби руд доводиться відправляти на аналіз за кордон, розповідає Василь Загнітко. 

«Тоді президенту доповіли, що деяких корисних копалин у нас накопичено вже на 100-200 тисяч років наперед. Нібито багато вже знайшли. І він сказав, що геологи добре попрацювали і на цьому досить.  І почався розвал геології. В Україні в цій галузі працювало близько 100 тисяч фахівців. А зараз навіть тисячі немає».

В Україні був повний цикл виробництва титану, але більшу частину сировини продавали за кордон. Також продавали концентрати, наприклад, ільменіт, у Європу, Росію та Казахстан. Зараз технології втрачено, зазначає Василь Загнітко. 

Окупація родовищ

Частина родовищ наразі окупована росіянами та недоступна українським геологам. Але й загарбники не можуть самостійно займатися видобутком рідкісноземельних металів через складну технологію та коштовність. 

«Близько 30% родовищ усіх корисних копалин зараз окуповані. У нас в інституті були такі оцінки, тому що, ми працювали в проєктах ОБСЄ, щоб оцінити збитки завдані цією війною. І рідкісноземельні теж в цьому списку», – розповідає Олена Ремезова. 

Наприклад, у Приазов’ї, що під окупацією з 2022 року, розташоване Мазурівське родовище, пов’язане з маріуполітами та нефеліновими пегматитами, Новополтавське родовище з карбонатитами, та Азовське і Петрово-Гнутівське родовища в лужних сієнітах (це такі породи). Також одне з найбільших літієвих родовищ в Україні — Шевченківське родовище літієвих руд, що розташоване у Волноваському районі. 

Крім цього поклади рідкісноземельних металів є у Волинському, Подільському, Центральному та Криворізько-Кременчуцькому районах.

Пропозиція США

Президент США Дональд Трамп хоче, щоб Україна розрахувалася за надану військову підтримку своїми рідкісноземельними металами. Підписання угоди очікувалося 28 лютого під час візиту Володимира Зеленського до Вашингтона. У фінальному документі, який оприлюднили в медіа, йдеться про створення фонду інвестицій у відновлення України, яким дві країни управлятимуть спільно, однак фінансовий контроль у ньому отримають США.

Ймовірно, Трамп дізнався про корисні копалини в Україні з плану перемоги, який президент Зеленський презентував торік. Тоді оголосили, що Україна пропонує стратегічним партнерам укласти спеціальну угоду щодо спільного захисту наявних у країні критичних ресурсів, спільного інвестування та використання відповідного економічного потенціалу.

«Поклади критичних ресурсів в Україні разом із глобально важливим потенціалом України у виробництві енергії та продовольства є одними з ключових загарбницьких цілей Російської Федерації в цій війні. І це наша можливість зростання», – зауважив президент.

Але між Трампом та Зеленським під час зустрічі в Овальному кабінеті 28 лютого сталася сутичка. Коли ж відбудеться укладання договору, поки не відомо. 

Та за словами геологів, зараз Україна мала б зробити переоцінку корисних копалин за останніми міжнародними класифікаціями. 

«Спочатку треба зрозуміти, що ми маємо взагалі. І ще раз хочу наголосити, треба терміново відновлювати нашу геологічну галузь, яка роками не фінансується, щоб переоцінити її, тому що, оскільки я сказала, що ці родовища досліджувалися ще в 60-х роках, значить, є і старі радянські критерії і класифікації запасів», – наголошує Олена Ремезова. 

Рідкісноземельні метали — одні з найцінніших природних багатств, що можуть значно сприяти розвитку економіки, високих технологій та національній безпеці. Однак вже багато років ці ресурси не працюють на українців.

---