«Вигнати українців і заселити росіян»: що насправді відбувається в окупованому Маріуполі

Три роки тому Росія окупувала Маріуполь. Зараз місто — декорація для російської пропаганди. Під виглядом «відновлення» квартири українців віддають приїжджим із РФ, діє фільтрація, тривають репресії та нав’язується «руський мір».

Речниця Центру нацспротиву «Липа» розповідає, як маріупольців змушують тікати з міста, кого насправді обслуговує «відбудова» та чому головна ставка Кремля — на дітей.

24 лютого — 20 травня 

Три роки минуло з моменту окупації Маріуполя російськими військами.

Після повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року Маріуполь опинився в епіцентрі бойових дій. Місто було в облозі з початку березня. Загарбники систематично обстрілювали будинки, лікарні, школи. Люди залишилися без світла, води, тепла, зв’язку та їжі. Скільки містян загинуло — невідомо досі, бо одразу після окупації росіяни почали розбирати завали та зносити будинки. Так вони знищили сліди своїх злочинів. 

«Азовсталь» стала останнім форпостом спротиву в Маріуполі — саме на її території до останнього тривали запеклі бої за місто. В бункерах комбінату перебували поранені захисники та цивільні.

З 16 по 20 травня 2022 року заради збереження життя захисників за наказом вищого військового командування Маріупольський гарнізон вийшов у полон. Так розпочалася російська окупація Маріуполя.

«Віджаті» квартири — росіянам

Попри спроби Кремля створити ілюзію відновлення, ситуація в місті залишається складною. Речниця Центру національного спротиву з позивним «Липа» розповідає про реальний стан справ.

За її словами, чимало маріупольців залишилися без даху над головою і не отримують компенсаційного житла. Хоча окупаційна влада днями заявила, що з 2022 року вони нібито відновили 1200 багатоповерхівок у Маріуполі. А за даними Маріупольської міської ради, у місті досі близько 18 тисяч людей не мають житла.

Тим часом їхні квартири роздають приїжджим із Росії. З липня 2024 року росіяни відібрали 5700 будинків. Ще 3550 окупаційна адміністрація визначила для потенційної конфіскації. Українці змушені проходити через фільтрацію та брати російський паспорт, щоб їхній будинок не «націоналізувала» російська адміністрація.

«Ми фіксували випадки, коли оці будівельні компанії, які приїздять із Росії, із цих віддалених регіонів, з ними окупаційна влада не могла розрахуватися. І вони розраховувалися квартирами маріупольців».

Наприклад, на початку цього року у Маріуполі видали квартиру багатодітній родині з Республіки Тиви, що розташована у Сибіру.

Також у місті триває будівництво житла, але квартири активно продають мешканцям РФ. Усе це супроводжується агітаційними кампаніями з закликами придбати квартиру «на узбережжі Азовського моря в прекрасному місті Маріуполь». Ціни на ці квартири подекуди сягають рівня вартості житла в Санкт-Петербурзі чи Підмосков’ї — пересічні маріупольці не можуть собі цього дозволити. А іпотеку надають тільки росіянам:

«Це спеціально створені такі штучні умови для того, щоби вигнати українців з міста. І якщо створюються умови для того, щоби залишатися в Маріуполі, то тільки для тих, хто дуже лояльний до Росії», — зазначає «Липа».

Фасадна «відбудова» і пріоритет для російських військових

Відновлення інфраструктури окупанти проводять здебільшого для картинки. За свідченнями місцевих жителів, за красивим фасадом драматичного театру, який став символом російського воєнного злочину, — все ще руїни.

Освіту та медицину розбудовують лише для потреб окупаційної адміністрації та військових. Життя цивільних — на другому плані:

«Тобто на першому місці – це російські терористи, а згодом за таким залишковим принципом можуть ще обслужити цивільне населення».

Вода в кранах є лише по кілька годин на день, і вона непридатна для пиття. У березні цього року окупанти ввели графік подачі води через дефіцит в регіоні. Пояснили це обмілінням Старокримського водосховища через недостатню кількість опадів.

У місті — гостра криза з комунальними послугами. Попри обіцянки Кремля, з 1 квітня тарифи знову зросли:

«Вони якби готують людей, що це не кінцева ціна. До кінця року вони мають зрости утричі».

Заміщення українців росіянами

Центр національного спротиву фіксує, що у Маріуполі нині проживає від 80 до 100 тисяч осіб. Хоча у грудні торік президент РФ Володимир Путін заявив, що до міста повернулись близько 300 тисяч жителів.

У місті активно діє політика заміщення: українців витісняють, а нових жителів заселяють, супроводжуючи все це потужною пропагандою. Зокрема, мова йде про нав’язування наративів, що «руський мір» — це прогрес:

«Людська психіка здатна забувати найгірше. Коли людям “капають” весь час, що “бачите, ми ростемо, ми розвиваємося”, то деякі згодом починають в це вірити».

Найнебезпечніше — пропаганда для дітей. На тимчасово окупованій території діють молодіжні організації типу «Юнармія» та центр «Воїн», які виховують лояльних до Росії громадян.

Репресії й фільтрація

Центр нацспротиву фіксує випадки репресій. Ще під час «фільтрації», яка була на початку окупації Маріупольського району, росіяни заарештували понад 10 тисяч місцевих жителів.

А нещодавно під тиском загарбників опинилися релігійні громади:

«Представників різних релігійних організацій притягували до відповідальності за фейкові справи про дискредитацію Росії, що вони нібито належать до якихось там терористичних організацій».

Окупаційна влада регулярно проводить фільтраційні заходи: блокпости, перевірки телефонів і листування. Будь-яка дрібниця може стати причиною затримання — є й випадки зникнення людей.

Виїзд тільки через Росію

Нині єдиний спосіб залишити Маріуполь — через територію РФ. Це дорого, складно й небезпечно. На кордоні — фільтраційні табори:

«Людей тримають інколи по кілька днів, коли з’ясовують буквально всю історію людини, її зв’язків. І це не факт, що цю людину не затримають».

З квітня цього року Росія посилила фільтрацію на кордоні з окупованими територіями України. У разі спроби перетину кордону в обхід визначених пунктів, окупаційні спецпідрозділи одразу проводять пошукові операції. Людей перевіряють, обшукують і допитують. 

Для виїзду часто вимагають російський паспорт. У Центрі нацспротиву закликають відмовлятися від його отримання, хоча це значно ускладнює життя. Водночас українцям також радять зберігати копії чи фото українських паспортів. 

Жителі чинять спротив

Попри всі загрози, маріупольці продовжують чинити опір. Люди передають інформацію про окупантів, техніку, переміщення і колаборантів. Це дуже ризиковано. 

Тож у Центрі національного спротиву радять мати два телефони: один — для зв’язку з Україною, інший — «для перевірки».

Передати інформацію з Маріуполя можна через анонімний чат-бот. А також закликають приєднуватись до Руху опору.

«Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів».

---