Без врахування прав переселенців та жителів окупації: які питання не враховують у процесі євроінтеграції України

Процес підготовки України до вступу в Європейський Союз не може відбуватися без включення питання захисту внутрішньо переміщених осіб та жителів тимчасово окупованих територій. Адже саме територія, на якій проживає українське населення, є невіддільною частиною мирних переговорів. Водночас жоден із переговорних розділів щодо вступу до ЄС прямо не передбачає вимог щодо забезпечення прав переселенців та людей, які залишаються в окупації.

Про це йдеться в аналітичній доповіді «Євроінтеграція України: нові інструменти і стимули для забезпечення прав і можливостей внутрішньо переміщених осіб та жителів тимчасово окупованих територій України», передає Zmina.

У звіті зазначають, що відсутність таких вимог у межах плану євроінтеграції не означає ігнорування проблем переселенців та жителів окупованих територій. Зокрема, ситуацію враховують у щорічних звітах Європейської комісії, які публікують у межах Пакета розширення ЄС.

У 2023–2025 роках у цих документах ішлося про такі проблеми:

• неможливість забезпечити охорону судів;
• обмежений доступ до правосуддя в зонах активних бойових дій та на тимчасово окупованих територіях;
• примусове переміщення й депортацію щонайменше 19 тисяч українських дітей.

Як підготовка до вступу в ЄС може вплинути на реалізацію прав переселенців та мешканців окупованих регіонів

Одним із ключових аспектів переговорів, що може вплинути на рівень захисту прав переселенців та жителів захоплених регіонів, є вимога ЄС щодо затвердження Дорожньої карти з питань верховенства права.

У ній передбачені програми підтримки переселенців похилого віку, розроблення плану забезпечення прав людей, які залишаються в окупації, а також заходи з інформаційної реінтеграції населення деокупованих територій. Водночас Дорожня карта не охоплює всі проблеми, пов’язані з реалізацією прав переселенців та мешканців захоплених регіонів.

Євроінтеграційний процес може допомогти Україні розв’язати низку питань, пов’язаних із внутрішнім переселенням та тимчасово окупованими територіями. Зокрема, йдеться про визначення законного механізму врахування відомостей із документів, виданих в окупації, що необхідно для роботи компенсаційного механізму в Реєстрі збитків.

Наразі проблематика прав людини окреслена в євроінтеграційних планах України недостатньо повно. Тож фахівці закликають до створення платформи. Вона має стати механізмом взаємодії між Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та провідними національними правозахисними організаціями з інституціями ЄС.

Читайте також: Реєстр збитків планує відкрити всі доступні категорії для українців у першому півріччі 2026 року

---