Через плутанину в законах громади не можуть облаштовувати житло для ВПО
Передача державних і комунальних будівель під житло для переселенців зупинилася через плутанину в законодавстві. Через це громади не можуть почати вже підготовлені проєкти, хоча мають і приміщення, і донорів, готових оплатити ремонт.
Про це повідомив народний депутат, голова парламентської Тимчасової спеціальної комісії з питань захисту прав ВПО Павло Фролов.
За його словами, Закон №4080-IX дозволив передавати державну та комунальну нерухомість без аукціонів і за символічну орендну плату. У цих будівлях можна було робити ремонт, а потім заселяти туди переселенців.
Зазначимо, що так Маріупольська міська військова адміністрація облаштувала п’ять гуртожитків для маріупольців у Дніпрі, Києві та Чернівцях. Міська влада орендувала будівлі навчальних закладів, залучила партнерів і донорів до ремонту, а потім заселила туди людей. Подібні проєкти планували запустити й в інших містах України, але зараз цей процес зупинився.
Як пояснив Фролов, проблеми почалися після ухвалення закону «Про основні засади житлової політики». Тоді також внесли зміни до закону «Про оренду державного та комунального майна».
Через це виникла правова колізія. Фонд державного майна трактує нові норми так, що вони не дозволяють передавати державні та комунальні будівлі в оренду під житло для ВПО.
Йдеться, зокрема, про гуртожитки та багатоквартирні будинки, які громади планували відремонтувати та заселити.
«Є об’єкти, є громади, є партнери, готові вкладати кошти, але немає можливості запустити цей процес», — пояснив народний депутат.
Представники парламенту, Фонду держмайна та Міністерства розвитку громад і територій провели кілька нарад. За словами Фролова, спочатку сторони начебто домовилися, що гуртожитки та багатоквартирні будинки можна передавати в оренду як цілісні об’єкти — разом із комунікаціями, мережами та земельними ділянками.
Але укласти конкретні договори так і не вдалося. Власники та балансоутримувачі готові передавати нерухомість, проте Фонд держмайна цього не погоджує. За словами депутата, у фонді посилаються на позиції Міністерства юстиції та правоохоронних органів.
Скільки саме людей через це не отримали житло, наразі невідомо. За оцінкою Фролова, йдеться про сотні, а можливо, й тисячі родин.
«Переселенці, які втратили через війну свої домівки, не можуть бути заручниками бюрократичних незрозумілостей і перепон», — наголосив він.
Команда депутата звернулася до прем’єр-міністра та голови Верховної Ради з проханням терміново розблокувати цей механізм. Також вона підготувала законодавчі зміни, які мають призупинити дію суперечливих положень до 1 січня 2028 року.
Читайте також: Сіверськодонецька МВА продовжила програму компенсації житла для переселенців 60+