Механізм компенсації за зруйноване житло працює не для всіх: що може змінити держава

Велика частина українців, чиє майно було пошкоджене внаслідок російської агресії, досі залишається без компенсацій. Йдеться, зокрема, про людей, чиє житло постраждало до 2022 року або перебуває на тимчасово окупованих територіях. Причина — чинне законодавство, яким визначено рамки компенсаційного механізму.

Про це повідомила керівниця напряму захисту житлових прав благодійного фонду «Право на захист» Анастасія Бурау під час презентації Дорожньої карти законопроєктів і 17 пріоритетних кроків. Це пункти, які, на думку правозахисної спільноти, мають реалізувати у 2026 році для захисту прав постраждалих від війни та підтримки зв’язків із жителями тимчасово окупованих територій.

З 2023 року в Україні діє новий механізм компенсації за знищене та пошкоджене житло. Його поступово вдосконалюють у відповідь на запити постраждалих. Водночас тисячі українців залишилися без можливості подати заяву на виплати через законодавчі обмеження механізму. Для розширення кола людей, які можуть скористатися цією програмою, у парламенті зареєстровано низку законопроєктів.

Зокрема, йдеться про законопроєкт №13136. Він передбачає не лише розширення категорій отримувачів компенсації, а й можливість відновлення багатоквартирних будинків із передачею житла юридичним особам, які мали власність, але втратили її внаслідок війни.

Водночас наразі компенсація доступна лише тим, чиє право власності внесене до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстр працює з 2013 року, тому люди, які оформили право власності раніше, часто не можуть підтвердити його в електронному вигляді.

Крім того, без виплат залишаються й українці, які мали паперові документи БТІ та втратили їх через окупацію або обстріли. Для розв’язання цієї проблеми розробили законопроєкт №11440. Він передбачає спрощену адміністративну процедуру внесення відомостей про раніше набуте майно до реєстру за відсутності доступу до паперових документів.

Цей законопроєкт перебуває на етапі другого читання з грудня 2024 року.

За словами Анастасії Бурау, у Верховній Раді розглядають ще кілька ініціатив щодо вдосконалення компенсаційного механізму. Водночас між ними існують суперечності щодо організації цього процесу. Тому, наголошує вона, держава потребує системного підходу та узгодженого бачення у сфері відшкодування житлових втрат.

Читайте також: Ваучери для ВПО: частина громад досі без комісій і доступу до Реєстру майна

---