«Моя найбільша мрія — щоб повернувся тато і… ніколи не закінчувались цукерки»: хто виконує новорічні бажання українських дітей

Волонтери благодійного проєкту «Олені Святого Миколая» з Харківщини, однак Донеччину та Луганщину називають своїм другим домом. У населені пункти нині окупованих, а раніше прифронтових міст, вони привозили дітям свято й подарунки з 2015 року.

Що цьогоріч просили діти з Донеччини та Луганщини і як працюватиме команда, коли частина з них долучилися до ЗСУ — «Точка Сходу» дізналась у керівниці психологічної служби організації Катерини Шуталової.

Що просять у Святого Миколая діти з Донеччини та Луганщини

Волонтери «Оленів Святого Миколая» називають Донеччину та Луганщину другим рідним домом. У міста, де зараз точаться бої, вони раніше приїжджали пити каву. А в нині тимчасово окупованих — проводили свята.

Цьогоріч їм надійшли листи від дітей із Часового Яру, Авдіївки, Бахмута, Соледарської громади, Костянтинівки, Покровська і Дружківки. Загалом понад 2 тисячі. Минулого року вдалося опрацювати близько 2400 листів.

Катерина пригадує, що просили цьогоріч діти з Донеччини. Дівчинка з Краматорська попросила цьогоріч подарувати їй валізу.

«І я дивилась на цю валізу, і ми вже думали: “Боже, дитино, ти як відчуваєш”. Так. Валізу, щоб подорожувати», — додає психологиня.

Майже за місяць до Дня Святого Миколая волонтери «Оленів Святого Миколая» вирушили до Краматорська на Донеччині. Катерину та Віхеля — журналіста з Нідерландів та за сумісництвом Святого Миколая, зустріла група малечі, яка збирається в дитячий клуб. Їхні батьки не планують виїжджати, а малечі потрібна соціалізація.  Тут всім — близько шести років. Займається з дітьми дівчина, яка й ініціювала приїзд волонтерів. Катерина згадує, що вихователька сказала: хоче, аби діти пам’ятали щось окрім обстрілів та темряви.

Працювати тут «Оленям Святого Миколая» доводиться в укриттях. Після заходу усі діти написали листи до Миколая, які волонтери й забрали. Катерина каже, що листи з Краматорська — дуже щемкі.

«Наприклад, там був хлопчик, який написав: Мій тато герой, він зник два з половиною роки тому на війні. Але ми з мамою віримо, що він повернеться. І моя найбільша мрія — щоб він повернувся і… щоб ніколи не закінчувались цукерки».

Ще один лист, який водночас згадує психологиня — також від дитини військового.

«Пам’ятаю лист, дитина писала: Мій тато — герой, він тепер літає по небу, так само як і ви — олені. І ми з “Оленями” сиділи і плакали над цим листом».

А дівчинка з Херсону, пригадує Катерина, найбільшою мрією назвала перемогу.

«Дівчинка з Херсона написала: Моя найбільша мрія — це перемога. Але це ви мені привести не можете. Тому, будь ласка, акрилові маркери. Дякую».

Психологиня додає, що після прочитання цих листів може виникнути відчуття безвиході. Команду рятує те, що вони приходять в стан «я можу».

«Ми знаємо, що ми щось робимо для цих дітей. Тобто, нас утримує саме це — наші ліки проти безвиході. Те, що ми щось робимо і можемо щось зробити, щось змінити для цих дітей. Дати їм якийсь досвід, краще, ніж у них є зараз. І саме так ми витримуємо».

Які подарунки цьогоріч під забороною

Крім великої техніки, чи об’ємних подарунків, перевозити, які буде досить важко, волонтери відмовилися дарувати тварин. Катерина каже, що існує ймовірність евакуації, а розлучатися ще й з улюбленцем для дитини буде травматично.

«Ми знаємо, що тварина може бути дуже терапевтичною. Минулого року, наприклад, ми привозили двох декоративних щурів для дівчинки. У святкові ігри вона включалась важко, але нам вдалося. А вже після свята дізнаюся, що це та дівчина, у якої мати і бабуся загинули на її очах. Вона це через вікно бачила — “прильот” у подвір’я. І їй ці щури прям дуже в тему. Піклування, оце тепло, яке виникає — це прям те, що треба».

«Частина нашої команди щороку мобілізується»

Кожного року людей в команді стає все менше, бо йдуть служити — і дівчата, і хлопці. З трьох чоловіків працюють два іноземці, один з них —  Святий Миколай, журналіст із Нідерландів. Катерина розповідає, що він приїхав, аби зробити репортаж про їхню роботу і залишився. Основне виконують сім людей, але і це не стала команда — хтось долучається, а інші — йдуть.

Зараз «Олені Святого Миколая» мають 41 локацію. Кожна з них має місцевого волонтера, який локацією і опікується.

Свята проводять, як дитячу психотерапію

Волонтери не лише опрацьовують дитячі листи та везуть малечі бажане. Найголовніше, з чим їде команда — це свято, а іграшки та солодощі — приємне його завершення.

Катерина розповідає, що кожне свято побудоване як дитяча  психотерапія. Ігри підбирають спеціально для кожної групи так, аби дати можливість дитині бешкетувати та розважатися. Психологиня додає, що завдяки таким святам малеча отримує досвід безпечного простору. А також стабільних, безпечних та веселих дорослих.

«Бо діти часто їх не мають. Батьки самі активовані, стурбовані, нервові, їм страшно, вони живуть в постійному стресі. У таких [прифронтових – ред.] містах. Діти повинні отримати досвід безпечної можливості бути дитиною: бешкетувати, розважатися, проявляти себе як завгодно.Історія в тому, щоб у них був ще якийсь яскравий досвід. І це, власне, те, заради чого ми з цим і зайнялися».

На свято діти також приходять у різних станах — все залежить від того, що вони пережили. У населених пунктах поблизу фронту, де щоденні обстріли —  це буденність, малечу важче «регулювати та заземляти». Тобто їм потрібен час, аби відпустити напругу. Важко й утримувати увагу дітей на іграх, адже їх нервова система постійно знаходиться у стані «бий-біжи» [реакція на небезпеку або сильний стрес, яка змушує організм рятуватися втечею, боротьбою або застиганням – ред.].

Процес взаємодії волонтери будують так, аби він був ритмічним, спільним для всіх дітей. Конкурси — без «хто перший». Психологиня додає, що обрали для малечі ігри, адже розмови будуть неефективними.

Якщо ж згадувати про роботу з дітьми на деокупованих територіях, каже Катерина, то в малечі проявляється стан «завмирання». Тобто звична для дітей рухливість та інтерес, бажання спробувати нове — проявляється дуже слабко. Аби змінити це, волонтери включають в процес терапевтичні ігри. 

«У дітях дуже багато зупинених рухів. Вони хочуть і бояться. Тобто він крок до тунелю і крок назад, або крок до тунелю, і — завмер. Або починає підіймати руку і не підіймає. І тут ми працюємо на “розморожування”. На те, щоб підняти відчуття безпеки настільки, щоб вони ризикнули проявлятися».

Діти, які стали переселенцями також потребують свого підходу. Їхній стан залежить і від того, як давно вони виїхали, і від того, як себе поводять, як почуваються батьки. Адже до підліткового віку, пояснює психологиня, діти переймають стан батьків. Тобто, якщо батьки переживають постійний стрес, дитині не впоратися зі своїм, власні переживання їй «немає з ким врегулювати». 

Також дитина змінюється під впливом нового соціуму — як пройшла адаптація, чи все добре у сім’ї в іншому місці.

«Особливо довго ми включали в процес гри дітей з Маріуполя. Зокрема, категорія дітей, які виїхали пізно. Зараз у них стан невизначеності, бо їм повертатись нема куди. І дуже велика травма в минулому».

Для дітей, які виїхали з родинами із Маріуполя, «Олені Святого Миколая» проводили свято у Запоріжжі. Тоді вони роздали малечі «сніжки» — зроблені із поролону.

«Ти викидаєш “сніжки” на підлогу і не треба нічого казати. Діти самі їх хватають і починають кидати. Це такий імпульс, який виникає у них автоматично. У Запоріжжі ж діти починають їх збирати і ховати під себе. От просто лягають на них і все. І це симптоматика голоду — нічого немає, нічого не буде, треба запасти. І нам таки вдалось прям розіграти їх до стану “кидати”, але досить важко».

Куди поїдуть  «Олені Святого Миколая» цьогоріч

Цього року близько 2 тисяч дітей зможуть відвідати свята та отримати подарунки від волонтерів. Катерина каже, що, якби не обмеженість ресурсів, то працювали з сімома тисячами. Але довелося обирати, тож вони поїдуть в одні регіони, а в Тернополі, Знам’янці та інших містах, куди евакуювалися діти з Донеччини, проведуть свята інші команди волонтерів. Такий формат із залученням людей в осередках буде вперше. Катерина називає такий формат «оленячою франшизою». До неї долучилися близько шести команд.

Волонтери також хотіли навчити та провести тренінги ще для декількох команд. Однак грошей на навчання не знайшли. Організація дотримується принципу «робити краще, а не гірше», тож з дітьми працюють ті, хто має відповідні вміння та навички.

«Важливо не перезбуджувати нервову систему дітей. Я повторюю: діти регулюються об нас. Тобто команда повинна бути достатнього розміру і сама бути в дуже стабілізованому стані. Адже стан команди дуже впливає на якість свята».

Як допомогти тим, хто організовує свято для дітей

Найперше, що можна зробити — це стати Святим Миколаєм для дітей та обрати подарунок для малечі. Однак, якщо в цьому році вже всі листи розібрали, завжди можна підтримати проєкт фінансово.

Катерина каже, що найперше — це кошти на паливо, бо команді треба якось доїхати до дітей разом зі всіма подарунками. А ще завжди потрібно поповнювати запаси для ігор — сніжки, рідина для мильних бульбашок, цукерки, приладдя для ігор. Адже дітям часто хочеться забрати щось зі свята, аби його запам’ятати, і вони беруть.

«Коли їм дуже вже хочеться залишити щось на пам’ять, вони їх беруть, я не забороняю. Бо діти втратили достатньо, щоб я в них ще сніжку відбирала».

Цукерки теж розходяться швидко. Волонтери придумали гру, аби діти, не поспішаючи доскакати до оленя, взяли цукерку, доскакали назад, коня віддати наступному, а цукерку залишити собі. Головне — не швидкість, а цукерка. І тоді діти розслаблені, однак всі хочуть проскакати мінімум три рази.

Необхідна інформація для допомоги доступна за посиланням. 

Якщо ж люди хочуть долучитися до волонтерів, то найперше запрошують водіїв. Адже він в організації один і працювати весь період не може. Також закликають долучатися психологів та людей, які мають досвід роботи з дітьми. Або не мають, але хочуть навчитися.

«Те, що я за ці 10 років в психотерапії отримала, працюючи з травмою у цивільних, це неоціненний досвід. По кризовій роботі, по травмотерапії дітей, тому насправді я б легко пропонувала своїм юним колегам долучатися».

---