«Ми помічали, що починаємо мислити так, як вони хотіли»: захисник Маріуполя «Расті» поділився спогадами про полон

Український військовий, захисник Маріуполя Дмитро «Расті» поділився спогадами про перебування в російському полоні. Про те, як проходили дні в неволі, він розповів в Instagram.

«Бувають моменти, коли я просто одягаюсь або прокидаюсь серед ночі чи готуюсь до роботи і раптом накочує пам’ять. не завжди про побиття чи катування. інколи про інше. про те, як нас повільно й навмисно перетворювали на дикунів. і як ми, виснажені й голодні, мимоволі ставали такими, якими вони хотіли нас зробити. Сьогодні мене накрив спогад про звичайний сніданок у вʼязниці Таганрогу, якщо це взагалі можна назвати сніданком», — йдеться у дописі.

Військові ніколи не знали, о котрій почнеться сніданок. Лише чекали звук візка з їжею, що котився коридором. Його віз один із в’язнів. Крім часу, невідомо було і що дадуть поїсти — засмажений хліб, чи сирий.

«Голод робив із нами щось дивне. Всередині паморочилось так, що здавалося, ми б могли упасти на коліна за крихту», — поділився військовий.

Одразу після того, як «баландьор» відкривав віконце для їжі в камері, всі мали стояти напівзігнуті, руки за спиною, погляд вниз. Хліб забирав черговий, аби потім роздати його всім. «Баландьор» міг наступати на хліб, плювати в нього, чи відсував назад. 

«А ми потім мало не билися між собою, кому дістанеться омріяний окраєць», — поділився військовий.

Після хліба несли основну страву — воду з-під макаронів, де інколи плавали два шматочки. Її давали в алюмінієвій мисці. А ще був чай. Його військові між собою називали «сеча дракона». Його давали у чотирьох кружках, хоча в камері сиділо шестеро людей. Інколи чай був солоний, а іноді зі смаком мийного засобу.

«Система робила нас дикунами. Людьми, які сваряться за крихту хліба, за те, у кого в тарілці більше каламутної води, кому дістанеться окраєць, хто сьогодні перший доп’є “чай”. Це було життя, у якому ми жили за їхніми правилами. І найстрашніше було те, що ми інколи помічали, що починаємо мислити так, як вони хотіли», — поділився військовий.

Дмитро «Расті» Канупєр — військовий 1-го корпусу НГУ «Азов». У російському полоні він перебував 2,5 роки після боїв на «Азовсталі». В Україну захисника вдалося повернути у 2024 році. У полоні Дмитра засудили до 29 років колонії суворого режиму за сфабрикованою справою.

Читайте також: «Це не патріотизм, це — здоровий глузд». Історія Ігоря Кір’яненка, який провів сім років у російському полоні

---