«Не хочуть здавати житло переселенцям»: дослідження показало проблеми на ринку оренди в Україні
Внутрішньо переміщені люди в Україні часто змушені по кілька разів змінювати житло через виселення, раптове підвищення орендної плати або відмову власників продовжувати оренду. Головними проблемами залишаються непередбачуваність, незахищеність та недоступність житла. Про це свідчать результати дослідження «Оренда житла в Україні: сучасний стан і ключові виклики», яке провів аналітичний центр Cedos.
За словами директорки Cedos Анастасії Бобрової, саме труднощі з пошуком житла стримували багатьох людей від евакуації з небезпечних регіонів.
«Люди розповідали нам історії про те, що орендодавці іноді просто змінюють свою думку. Тобто вирішують, що більше не хочуть здавати це житло внутрішньо переміщеним людям», — наголосила вона.
ВПО змушені починати все спочатку
Після початку повномасштабного вторгнення понад 4,6 мільйона українців були змушені залишити свої домівки. Для багатьох із них саме орендоване житло стало єдиною можливістю знайти прихисток.
Втім, як показало дослідження, більшість переселенців до війни проживали у власних квартирах або будинках і не мали досвіду оренди. Після переїзду вони часто опинялися в значно гірших житлових умовах та були змушені витрачати значну частину доходів на житло.
Учасники дослідження розповідали, що нерідко орендували квартири нижчої якості або жили кількома поколіннями в одному помешканні через високі ціни на ринку.
Найбільша проблема — непередбачуваність
Однією з найчастіше згадуваних проблем стала нестабільність орендних відносин.
За словами Анастасії Бобрової, переселенці розповідали про випадки, коли після тривалих пошуків знаходили житло, облаштовували його та навіть вкладали власні кошти в ремонт, але через кілька місяців отримували повідомлення про виселення.
«Люди вже знайшли собі житло після довгих поневірянь, облаштувалися, зробили мінімальний ремонт. І тут їм через шість місяців кажуть: “Ми передумали, ми не будемо більше здавати це житло”. І от квест із пошуку житла починається знову», — зазначила вона.
Учасники дослідження також повідомляли про випадки, коли власники житла відмовлялися здавати квартири людям зі статусом ВПО або погоджувалися укладати договори лише на короткий термін.
Серед інших поширених проблем — раптове підвищення орендної плати, погрози виселення, неповернення застави та дискримінація.
Законодавство не захищає орендарів
Автори дослідження наголошують, що однією з причин проблем є відсутність спеціального законодавства про оренду житла.
Нині орендні відносини регулюються лише окремими нормами Цивільного кодексу та Конституції. Водночас багато важливих питань, зокрема порядок підвищення орендної плати або мінімальний строк договору, фактично залишаються неврегульованими.
Ситуацію ускладнює і те, що значна частина житла здається неофіційно — без договорів та сплати податків. Через це орендарям складніше захистити свої права у випадку конфліктів із власниками житла.
У Cedos зазначають, що найбільш вразливими в такій ситуації залишаються саме внутрішньо переміщені люди, а також молодь, люди літнього віку та малозабезпечені сім’ї.
Чому не спрацювала субсидія на оренду
Окрему увагу дослідники приділили експериментальній програмі субсидій на оренду житла для ВПО, яка стартувала наприкінці січня 2025 року.
Результати виявилися доволі скромними. Станом на початок вересня було подано лише 184 заяви, а субсидії призначили 86 родинам.
Серед причин низької популярності програми дослідники називають небажання орендодавців працювати офіційно, недовіру переселенців до нової системи та складні умови участі.
Зокрема, для отримання субсидії люди мали відмовитися від допомоги на проживання, яку багато хто вважав надійнішою формою підтримки. Крім того, частина ВПО побоювалася втратити місце в місцях тимчасового проживання через участь у програмі.
Орендодавці ж не поспішали долучатися через необхідність офіційного оформлення оренди та сплати податків.
Соціальне житло замість тимчасових рішень
Під час дослідження багато переселенців говорили, що найкращим довгостроковим рішенням для них є повернення до власного житла або отримання доступного соціального житла.
На думку експертів, саме розвиток житлової політики має стати одним із пріоритетів держави. Серед рекомендацій — ухвалення державної стратегії житлової політики, створення окремого законодавства про оренду, запровадження реєстрації договорів через цифрові сервіси та створення інституту житлового омбудсмана.
Також дослідники пропонують встановити мінімальний термін довгострокової оренди, обмежити щорічне підвищення орендної плати та посилити контроль за ринком оренди.
Ескперти наголошують: без посилення захисту орендарів приватна оренда не зможе стати надійним інструментом забезпечення права на житло для мільйонів українців, які втратили свої домівки через війну.
Читайте також: В Україні хочуть запровадити соціальну оренду житла замість квартирних черг
Підписуйтесь на нас у соціальних мережах.
