Парламент підтримав законопроєкти, необхідні для фінансування від міжнародних партнерів

7–8 квітня Верховна Рада підтримала низку законопроєктів, необхідних для співпраці з міжнародними партнерами, зокрема МВФ та ЄС. Йдеться як про резонансні ініціативи — зокрема оподаткування доходів із цифрових платформ і посилок, — так і про менш публічні рішення, пов’язані з енергетикою.

Ще на початку березня парламент не зміг ухвалити ці ж ініціативи — тоді голосування провалилися, що спричинило розмови про політичну кризу. Втім, як зазначає «Українська правда», проблема полягала не у відсутності голосів, а у слабкій взаємодії між гілками влади.

Що змінилося

Після невдачі до процесу активно долучилися одразу кілька центрів впливу. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко провела серію зустрічей із депутатами, керівниками комітетів і фракціями. Разом із міністрами вона пояснювала важливість голосувань і попереджала про ризики для бюджету.

За даними видання, уряд робив ставку на прямий діалог:

• частині депутатів обіцяли враховувати їхні пропозиції щодо розподілу коштів у регіонах
• іншим нагадували про можливі фінансові обмеження у разі провалу голосувань.

До комунікації долучився і новий глава Офісу президента Кирило Буданов. Він провів окрему зустріч із керівниками парламентських комітетів, обговорюючи причини блокування законів і можливі рішення.

Важливу роль відіграв голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Саме він, за оцінками співрозмовників видання, забезпечив комунікацію всередині парламенту та допоміг зібрати голоси. Журналісти відзначають, що без його участі досягти результату було б складно, адже саме він виступає ключовим координатором у роботі більшості.

Чому депутати все ж проголосували

Напередодні Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт №15111-д, який регулює оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Уряд розробив документ у межах зобов’язань перед Міжнародним валютним фондом — його ухвалення є однією з умов для отримання фінансової підтримки.

Також депутати ухвалили в другому читанні запонопроєкт №14005 щодо автоматичного стягнення боргів. У межах документа людям із боргами блокуватимуть операції з майном, однак не відчужуватимуть єдине житло. Ухвалення цього закону є зобов’язанням України у межах програми Ukraine Facility.

Однією з головних причин підтримки законів стала фінансова необхідність. У парламенті усвідомлювали ризики у разі відсутності міжнародного фінансування.

За інформацією «Української правди», вирішальним фактором стало розуміння можливих економічних наслідків: без ухвалення цих рішень держава могла зіткнутися з дефіцитом коштів.

Видання зазначає, що після змін у системі управління парламент перестав бути «однополярним». Замість одного центру впливу з’явилося кілька — уряд, Офіс президента та керівництво фракції.

Водночас домовленості залишаються нестійкими: під кожне нове голосування їх доведеться вибудовувати заново. Це свідчить про повернення до більш складної політичної взаємодії — із переговорами, компромісами та конкуренцією за вплив усередині влади.

Читайте також: Краматорськ вкладає мільйони в укриття, Дружківка — в благоустрій: як витрачають бюджети прифронтові міста

---

---