Під час обміну з полону повернувся морпіх, дружина якого боролася з раком
Після майже чотирьох років російського полону в Україну повернувся морський піхотинець Руслан Куртмаллаєв. Про це повідомили в Медійній ініціативі за права людини.
Руслан служив у 501-му окремому батальйоні морської піхоти. Повномасштабне вторгнення Росії він зустрів у Маріуполі. 4 квітня 2022 року зв’язок із ним обірвався. Згодом стало відомо, що батальйон морпіхів майже в повному складі потрапив у полон.
Нині Руслан уже в Україні й незабаром зможе побачити свою дружину Ольгу. Увесь час, поки чоловік був у неволі, вона боролася за його повернення і — за власне життя. Напередодні повномасштабної війни у жінки діагностували рак.
Раніше «Точка Сходу» розповідала історію подружжя. Руслан родом із Криму. Після окупації півострова він разом із побратимами виїхав до Бердянська. Саме там подружжя познайомилося й згодом одружилося. Війна застала Ольгу в Бердянську, а Руслана — в Маріуполі.
«Мій чоловік потрапив у полон, а я виїжджала з окупованого Бердянська. Через стрес, який довелося пережити, моя онкологія розвинулася до четвертої стадії. Півтора року я лікувалася, пройшла понад 25 хімієтерапій», — розповіла Ольга.
Справу щодо потрапляння 501-го батальйону в полон спершу інтерпретували як добровільну здачу. ДБР проводило розслідування, а родини військових позбавили виплат, що суттєво ускладнило лікування Ольги, адже онкологічна допомога є дороговартісною. Але згодом родинам поновили виплати.
Попри важкий стан здоров’я, Ольга відвідувала акції та зустрічі на підтримку військовополонених і зниклих безвісти.
«Я завжди кажу, що потрібно знайти собі місце у цій війні. Бо якщо я сяду плакати і жалітися на ситуацію, це нікому не допоможе. Потрібно боротися з усіх сил, це мій шлях трьох років його полону. Нашого спільного полону», — сказала вона.
Нагадаємо, у середу, 5 лютого, Україна та Росія провели обмін військовополоненими, у межах якого додому повернулися 157 українців. Більшість із них перебували в полоні ще з 2022 року.
Читайте також: «Я плакала, а він посміхався і казав: “Не смій мене ховати, я повернусь, я обіцяю”»
Підписуйтесь на нас у соціальних мережах.
Підтримайте нашу роботу і допоможіть нам зростати та надавати якісні послуги.
