Ради ВПО в Україні: що це за орган, навіщо він потрібен і як допомагає переселенцям

У 2025 році кількість внутрішніх переселенців в Україні сягає 3,7 мільйона людей. Після евакуації та переїзду в нові громади, перед ними постає ряд проблем — пошук житла та роботи, адаптація, психологічна допомога. А також питання: як взаємодіяти з місцевою владою? Аби допомогти їм з розв’язанням цих проблем, в Україні створили Ради ВПО.

Як вони функціонують, які повноваження мають та яким чином переселенці можуть брати участь у захисті своїх прав — у нашому матеріалі.

Ради ВПО: роль, структура і захист прав переселенців 

Ради — це дорадчий орган ВПО при місцевих адміністраціях, члени якого працюють в різних регіонах України. Перші Ради ВПО з’явилися в Донецькій, Харківській, Дніпропетровській областях після початку війни у 2014 році. У 2022-му кількість внутрішніх переселенців зросла, а географія переселень охопила всю країну. Через що почали збільшувати і кількість організацій, які допомагали б їм на місцях.

Наразі налічується 800 Рад ВПО по всій країні. У кожній громаді ці дорадчі органи допомагають місцевій владі краще зрозуміти потреби переселенців, які там оселилися, а переселенцям — інтегруватися в місцеві об’єднання та відстоювати свої права.

Ради ВПО беруть участь в плануванні, а також реалізують місцеві та регіональні політики, є частиною місцевого самоврядування. Зазвичай, у раді обласного рівня — 10-15 членів. Водночас до їхніх засідань може долучитися кожен охочий.

Хто може увійти до складу Ради ВПО?

Переселенці, які мають активну громадянську позицію, відповідний досвід і знання з захисту прав та інтересів ВПО в регіоні, об’єднуються в такі ради. Дорадчий орган діє на добровільних та волонтерських засадах. Члени цієї структури можуть приходити з різним досвідом —  співпраця з громадськими об’єднаннями, волонтерство, робота в органах влади та навіть журналістська.

Так, головою ради ВПО у Сарнах Рівненської області після початку російського вторгнення у 2022 році стала переселенка з Маріуполя Ірина Гусак. На Донеччині вона працювала шеф-редакторкою газети, а після того, як довелося повернутися у Сарни,  організовувала там медичні обстеження, юридичну та гуманітарну допомогу для переселенців. А згодом міський голова запропонував їй стати головою Ради ВПО.

Ірина продовжувала організовувати навчання та корисні заходи для дітей та людей старшого віку. До заходів долучаються і переселенці, і місцеві мешканці. Нині маріуполька й досі декілька днів на тиждень проводить консультації для ВПО з питань першої юридичної допомоги. 

Жінка каже, що зараз треба говорити про створення спілки, співпраці між переселенцями та жителями громад. І додає, що поки не йде мова про можливість повернутися в Маріуполь, Луганськ, Донецьк, тож треба допомагати людям розбудовувати своє життя там, де вони є зараз.

«І ці люди вже нікуди не поїдуть. Це вже не про інтеграцію, а про створення спільноти. Щоб стиралася ота грань місцева – не місцева. Щоби ці люди також приносили користь громаді, щоб вони громаду вже сприймали як свою».

Як працює Рада ВПО та навіщо вона переселенцям?

На Луганщині після початку повномасштабного вторгнення рада ВПО брала участь в евакуації людей і підприємств. А у Харкові допомогла міській раді створити центр соціально-психологічної реабілітації молоді, в Кривому Розі – розселила людей, які отримали тимчасове житло в модульних будиночках, кажуть фахівці проєкту «Єднання заради дії».

Тож, для чого потрібна ця структура та як вона діє? Члени рад ВПО зазначають, їхнє завдання – зробити легшим життя переселенців у нових громадах. А також допомогти з головними проблемами: житлом, документами та роботою.

По-перше, юридична підтримка. Аби допомогти людям відновити документи на власність зруйнованого чи пошкодженого житла, подати заявку на компенсацію чи звернення у Реєстр міжнародних збитків, Ради ВПО проводять тренінги. До них також долучають представників обласних військових адміністрацій, ЦНАПів та інших державних структур. Також об’єднання можуть допомагати переселенцям в юридичних питаннях самостійно. Зокрема, розповідати про права переселенців, зміни у законодавстві. Також організовують навчання, де пояснюють процеси ухвалення рішень місцевою владою та розподілу ресурсів, громадських ініціатив тощо.

По-друге, це координація допомоги – працівники Ради ВПО можуть керувати розподілом гуманітарної допомоги: поширювати інформацію про місце та час видачі, шукати людей, яким вона необхідна тощо.

Третє – психологічна підтримка. Аби допомогти людині брати активну участь у житті громади та сприяти участі ВПО у прийнятті рішень, людей залучають до спільних занять разом із місцевими жителями. Це можуть бути спортивні чи освітні заходи, обговорення у громаді чи благодійні зустрічі.

Діяльність Рад ВПО покликана розв’язувати проблеми переселенців ефективно та швидко. Деякі обов’язки цієї структури можуть виконувати і громадські організації. Однак нерідко близько 50% членів Ради – це переселенці, які на власному досвіді знають, які проблеми є найгострішими для людей, які можливі шляхи вирішення та наскільки швидко їх можна знайти.

Зв’язатися з представниками Рад ВПО у своїх громадах можна за посиланням. На карті оберіть потрібну область, натисніть на неї та перевірте потрібні контакти.

---