Традицію випікання весільного короваю з Хлібодарівки внесли до нематеріальної спадщини Донеччини

У Хлібодарівській громаді Волноваського району побутує традиція випікання весільного короваю. Її внесли до нематеріальної спадщини Донецької області.

Вміння випікати весільний коровай є не лише важливим обрядом, а й відображенням глибоких культурних цінностей, котрі передаються з покоління в покоління, зазначають у Донецькій ОДА.

«Унікальність даної традиції полягає в збереженні автентичного стану, який дійшов до наших днів від переселенців з Чернігівщини. Цей процес об’єднує сім’ї, символізує любов і вірність, а також підкреслює важливість родинних зв’язків у житті громади», — йдеться у повідомленні.

Випікання короваю має важливий ритуал — обов’язок покладався на жінок із щасливою долею в шлюбі. Вони випікали коровай як у хаті молодого, так і у хаті молодої, але обов’язково супроводжували процес примовками та піснями, якими благословляли нову сім’ю та бажали їй щасливої долі.

«Формування короваю розпочиналося з хреста, який викладали з тіста на дно круглої форми. Цей хрест символізував, що «діти жили під Богом». На чотирьох краях хреста мати молодої або молодого клала мідні копійки, які уособлювали достаток у новій сім’ї, а в середині хреста – зерно, щоб життя молодят було хлібосольним. Навколо короваю, у два чи три шари, викладали маленькі кульки з тіста, схожі на горішки. Ця деталь була дуже важливою, щоб під час випікання коровай не підривався і не тріскався», — йдеться у повідомленні.

Хлібодарівка з початку повномасштабного вторгнення перебуває в окупації. Проте традиція випікання продовжує зберігатись об’єднуючи нові покоління навколо спільних обрядів та звичаїв.

---