«У полоні немає свят»: у Києві пройшла акція на підтримку полонених і зниклих безвісти

На Софійській площі в Києві відбулася акція-нагадування про військовополонених, цивільних полонених і зниклих безвісти. Люди вийшли, зокрема, заради бійців Маріупольського гарнізону, які вже роками залишаються в російському полоні.

Про це повідомляє «Точка Сходу».

Для багатьох українських родин сьогодні не існує свят. Єдине, на яке вони чекають, — день повернення рідних додому. Про це говорить Тетяна Теплюк на позивний «Хрещена». Вона військова медикиня корпусу «Азов», яка пройшла оборону Маріуполя та вісім місяців полону після виходу з «Азовсталі».

«Я з 2015 року в полку, тепер — у корпусі “Азов”. Разом з хлопцями я пройшла оборону Маріуполя і разом з ними вийшла в полон. Пробула там вісім місяців і знаю, яка це біда, яка це каторга. Полон для українців — це повільна смерть. Тому я чекаю всіх. Усіх наших, хто зараз у полоні», — каже вона.

За словами Тетяни, про свята в полоні не йдеться взагалі.

«Там повна ізоляція. Вимагають знати лише російські свята. Про наші можна було тільки тихо згадувати між собою, пошепки. Навіть вголос говорити не дозволяли», — згадує вона.

На акцію прийшли й рідні полонених — Ганна разом із сином з Маріуполя. Її чоловік — захисник міста — перебуває в полоні з травня 2022 року.

«Чоловік уже 43 місяці в полоні. Хлопці, які виходять, кажуть, що бачили його — живий, чекає на обмін. Ми самі були в Маріуполі до липня 2022-го, тоді дивом виїхали. Було дуже страшно. Тепер досі чекаємо на нього», — говорить жінка.

На площі була й Олександра. Її чоловік уже повернувся з полону, але вона все одно виходить на такі акції.

«Я тут, бо багато людей, яких я знаю, досі в полоні. Це побратими мого чоловіка, сини моїх знайомих. Ми познайомилися на акціях, і ці люди стали близькими. Так само близькими стали ті, хто в полоні», — пояснює вона.

Олександра переконана: такі акції важливі насамперед для тих, хто чекає.

Підтримати полонених прийшли й кияни, які не мають рідних у неволі. Таміла зізнається: стоїть за всіх.

«Я тут, бо в полоні всі наші. Ми святкуємо, плануємо життя, прикрашаємо ялинки, а там щодня — жах. Я чекаю одногрупників, колег і просто всіх українців», — говорить вона.

Учасники акції кажуть: саме ця солідарність і відрізняє українців від ворога — здатність не залишати своїх, навіть коли чекання триває роками.

Читайте також: Україна передала 2000 посилок полоненим і повернула 45 людей

---