Україна отримала вже 6 тисяч останків: як працює лабораторія для ідентифікації тіл військових

На залізничній станції в Одеській області працює тимчасова лабораторія для ідентифікації тіл українських військових, переданих Росією. Загалом Україна отримала 6 тисяч останків у межах домовленостей, укладених у Стамбулі. Про те, як триває ідентифікація та коли будуть результати, пише The New York Times.

Як відбувається процес

Шість команд працюють паралельно, кожна з яких складається зі слідчого поліції, судово-медичного техніка, патологоанатома, розвідника та працівника санітарної служби. Тіла переміщують між станціями. Експерти перевіряють наявність вибухових матеріалів, документують особисті речі, беруть зразки для аналізу ДНК і, коли можливо, знімають відбитки пальців. Для цього пальці спочатку замочують у гарячій воді, а потім охолоджують, щоб відновити відбитки.

Кожне тіло отримує 17-значний ідентифікаційний номер, який кодує дату прибуття, установу та порядковий номер. Речі, знайдені разом із тілом — документи, ювелірні вироби, клаптики одягу — фотографують, пакують окремо та повертають до мішка.

«Особисті речі надзвичайно важливі», — зазначив старший слідчий поліції Андрій Шелеп. — «Деякі родини не довіряють результатам ДНК і вважають, що їхні близькі досі в полоні. Коли вони бачать знайдені речі, сумніви зникають».

Масштаби втрат

Україна отримала лише невелику частину тіл із понад 70 000 людей, зниклих безвісти за час війни — як військових, так і цивільних. Перші останки прибули в червні 2025 року. Минулого місяця Росія, яка також має отримати таку ж кількість українських тіл, передала 1600 осіб, а у вівторок надійшло ще 1000. Зазначимо, що серед репатрійованих є 5 тіл українських військовослужбовців, які загинули в полоні. Захисників мали повернути у межах Стамбульських домовленостей між Україною та Росією, адже вони були у списках «тяжкопоранених і важкохворих».

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко попередив, що ідентифікація всіх 6 тисяч тіл може зайняти понад рік. Процес ускладнюється тим, що деякі мішки містять частини більш ніж однієї людини.

Історії родин

Серед тих, хто чекав на повернення близьких, — Тетяна Дмитренко з Києва. Її чоловік Олександр загинув у 45 років разом із усім підрозділом 15 листопада 2023 року поблизу Бахмута. Російські війська взяли район під контроль, і вилучення тіл тоді було неможливим.

«У мене залишилося лише його останнє текстове повідомлення — «Я тебе кохаю», — розповіла пані Дмитренко. — Потім був рік і вісім місяців очікування, незнання, це було гірше за пекло».

Нещодавно слідчий повідомив, що ДНК одного з повернутих тіл збігається з ДНК її чоловіка.

«Тепер я відчуваю спокій, знаючи, що він удома», — сказала вона.

Нагадаємо, під час однієї з останніх процедур репатріації тіл загиблих, українські фахівці виявили два тіла з особистими жетонами військовослужбовців Збройних сил РФ.

Читайте також: В Україні запрацювала єдина платформа для родин зниклих безвісти

---