«Він знає, що ми боремося за нього». З полону повернули шістьох героїв «Точки Сходу»

26 червня з російського полону повернули героїв матеріалів «Точки Сходу» — військових та цивільних, чиї історії ми розповідали у спецрубриці.

Мирні люди, оборонці Маріуполя та захисники з різних підрозділів провели в неволі до понад чотирьох років. Увесь цей час їхні родини жили між очікуванням, надією і боротьбою — брали участь в акціях, шукали будь-які звістки та не дозволяли їхнім іменам зникнути з інформаційного простору.

Сьогодні ці історії отримали продовження, на яке чекали роками: рідні вдома.

Микола Лещенко

З російського полону повернувся герой матеріалу «Точки Сходу» Микола Лещенко. Оборонець Маріуполя, юрисконсульт і прикордонник 1-го Маріупольського загону провів у полоні 49 місяців.

У нашому матеріалі його дружина Роксана згадувала, як 24 лютого 2022 року вони не встигли навіть попрощатися. Останній дзвінок від Миколи вона отримала 16 травня, коли він повідомив, що за наказом виходить з «Азовсталі» у полон.

«Раніше я думала: як люди можуть любити один одного так сильно? Він насамперед найкращий друг», — розповідала тоді Роксана.

Сьогодні ця історія отримала найважливіше продовження — Микола вдома.

Богдан Щерба

Цивільний полонений Богдан Щерба, він понад чотири роки незаконно перебував у російському полоні. Його дружина Ольга розповідала, як шукала будь-які звістки про чоловіка, їздила на акції підтримки полонених і не припиняла боротьби за його повернення.

Навесні 2022 року Богдан, Ольга та троє дітей жили в селі Луб’янка на Київщині. Коли російські війська окупували населений пункт, родина разом з іншими місцевими жителями переховувалася в підвалі дитячого садка.

Підвал не був пристосований для тривалого перебування, тому одного дня Богдан разом із братом дружини поїхав на підприємство, де працював механіком, щоб забрати акумуляторний світильник для укриття. Додому він уже не повернувся.

Перші тижні родина не знала, що сталося. Лише після евакуації Ольга випадково побачила на YouTube відео із захопленими українцями, серед яких упізнала чоловіка. Згодом звільнені полонені підтвердили, що Богдан живий і його вивезли до Росії.

Попри те, що Росія так і не висунула Богдану офіційних звинувачень, він понад чотири роки залишався в неволі.

Найболючішим для Богдана було повідомлення росіян про те, що нібито вдома його вже вважають загиблим.

«Йому сказали, що нам повідомили про його смерть і що ми його вже поховали. Для нього це був дуже страшний момент», — згадувала Ольга.

26 червня 2026 року Богдан Щерба повернувся в Україну.

Дмитро Кизима

Морський піхотинець Дмитро Кизима понад чотири роки перебував у російському полоні. Його мама Ірина жила від листа до листа, збирала будь-які звістки про сина від звільнених побратимів і не припиняла вірити, що він повернеться додому.

Сьогодні Дмитро вже в Україні. Захисник Маріуполя потрапив у російський полон у квітні 2022 року під час спроби прориву з території металургійного комбінату імені Ілліча.

10 квітня 2022 року Дмитро написав матері повідомлення, яке вона пам’ятає досі:

«Мамо, ми йдемо на прорив, бо залишатися тут уже неможливо».

Про те, що син живий, його мама Ірина дізналася не від офіційних структур, а з відео, яке російські окупанти опублікували в інтернеті. Серед десятків виснажених українських військових вона впізнала Дмитра.

За роки полону головною опорою для жінки стали її рідні, друзі та інші родини військовополонених.

Вона долучилася до громадських організацій «Вірні завжди» та «Спілка матерів та дружин морських піхотинців України», брала участь в акціях підтримки та не припиняла нагадувати про сина.

Олексій Майструк

«Точка Сходу» розповідала історію оборонця Маріуполя Олексія Майструка. Його сестра Анастасія жила від однієї звістки до іншої, брала участь в акціях на підтримку військовополонених і вірила, що одного дня брат повернеться додому.

Навесні 2022 року Олексій Майструк обороняв Маріуполь у складі підрозділу, який забезпечував зв’язок між українськими військовими на території металургійного комбінату імені Ілліча.

Зв’язок із рідними був коротким і нерегулярним. Спочатку Олексій заспокоював сім’ю, просив не хвилюватися та переконував, що з ним усе гаразд. Водночас благав рідних виїхати з Миколаївської області подалі від бойових дій.

Після прориву з Маріуполя Олексій потрапив у російський полон.

«Він знає, що ми боремося за нього. Казав побратимам, що і я, і його кума зробимо все можливе, щоб він повернувся додому. Але всі наші зусилля тоді розбивалися об невідомість», — розповідала Анастасія.

Очікування стало для родини щоденною боротьбою.

Анастасія постійно спілкувалася з державними структурами, які займаються поверненням військовополонених, брала участь в акціях підтримки у Миколаєві та закликала людей не мовчати про тих, хто залишався в російській неволі.

Сергій Міщан

Старший солдат 25-ї окремої повітрянодесантної бригади Сергій Міщан понад 3,5 роки перебував у російському полоні. Його наречена Наталя не припиняла шукати будь-які звістки про коханого, брала участь в акціях підтримки військовополонених і вірила, що одного дня він повернеться додому.

Сергій Міщан став на захист України в червні 2022 року. Після навчання в Україні та Великій Британії він повернувся до служби, хоча ще не встиг повністю відновитися після операції на коліні.

1 грудня 2022 року, виконуючи бойове завдання на напрямку Кремінна — Сватове, Сергій потрапив у російський полон.

Про це вона дізналася майже одразу. Найкраща подруга надіслала відео, опубліковане росіянами. На кадрах було захоплення українських військових.

«Ми дві доби майже не спали. Передивилися безліч фото й відео. Потім знайшли запис допиту полонених. Обличчя майже не було видно, але ми впізнали голос Сергія. Тоді зрозуміли, що це точно він».

У лютому 2023 року Сергій зміг зателефонувати з колонії на тимчасово окупованій території Луганської області. Згодом вони ще раз змогли побачити одне одного, обмінявшись відеоповідомленнями.

Лише пізніше звільнені військовополонені розповіли, що після таких записів росіяни били й катували тих, хто їх отримував.

Сьогодні Сергій вже вдома.

Євген Крикливий

Євген Крикливий, боєць 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади, також повернувся додому під час обміну.

Його шлях до цього моменту розпочався ще у грудні 2022 року, коли він потрапив у полон під час боїв під Червонопопівкою. Тоді, після танкового наступу російських військ, разом із Євгеном у полон потрапили ще дванадцять українських військових.

Його дружина Світлана весь цей час публічно говорила про чоловіка, зверталася до державних структур, брала участь в акціях на підтримку полонених і наполягала, що про кожного військовополоненого потрібно постійно нагадувати суспільству.

Вона також отримала підтвердження, що один із її листів і фотографія дійшли до Євгена, і він зберіг їх як особисту підтримку.

«Потрібно повертати всіх, але ті, хто перебуває в полоні з 2022 року — їм найважче, вони просто можуть вже не витримати. Акції на підтримку полонених, на мою думку, це привернення уваги суспільства та медіа, в тому числі  закордонних. Росіянам, ми вже зрозуміли, їхні військові не потрібні і треба шукати варіанти, як на них можна вплинути і що саме запропонувати», — розповідала Світлана.

Ми продовжуємо нагадувати про тих українських захисників і цивільних полонених, які досі залишаються в російських катівнях, а їхні родини продовжують чекати на таку ж звістку про повернення.

Слідкуйте за новими матеріалами у рубриці Полонені на нашому сайті.

---

---