Володарка херсонських степів ХХ століття. Історія Софії Фальц-Фейн

Доньку німецького колоніста Софію Фальц-Фейн називали «золотою рибкою» Херсонщини, а її родину – «королями вівчарства» ХІХ-ХХ століть. 

Її син заснував перший у світі приватний екологічний заповідник Асканія-Нова, а вона – курортне селище Хорли із власним торговельним портом. 

Як їй вдалося врятувати та розвинути сімейний бізнес, чому вона двічі стала невісткою в одній родині та хто її вбив – читайте у рубриці «КультСходу». 

Любовний трикутник 

Народилася майбутня матріархатка у 1835 році в Катеринославі – нинішньому Дніпрі – в родині німецьких колоністів.

У 28 років Софія вийшла заміж за Едуарда – старшого сина заможної сім’ї Фальц-Фейн, яка володіла найбільшим у тодішній імперії вівчарським господарством і одним із найкращих кінних заводів. 

Цей шлюб тривав 20 років. За цей час Софія народила чоловікові шістьох дітей. Водночас подейкують, що насправді вона любила його молодшого брата – Густава. 

Тож після смерті Едуарда, Софія вийшла заміж вдруге. Однак через шість років Густав теж помер. 

Відтоді Софія стала одноосібною власницею конгломерату сімейних бізнесів Фальц-Фейнів і голової великої родини.

Невістка-матріаріархатка 

Спочатку її не розглядали як потенційну керівницю родинної справи. Вибороти це право їй допомогли наполегливість, рішучість, харизма та стратегічне мислення.

Ключовим елементом бізнесу Фальц-Фейнів довгий час залишалося вівчарство. Але з часом, через конкуренцію на світовому ринку, родина почала вирощувати зерно та фрукти, відкрила кондитерську фабрику, винний завод, деревообробні та борошномельні підприємства. Між маєтками проклали телефонний та телеграфний зв’язок. Тоді це стало направду інноваційним кроком. 

На піку своєї економічної могутності, родина Фальц-Фейнів володіла 200 тисячами десятин землі — а це близько 8% території сучасної Херсонської області. 

«Золота рибка»

Але й на цьому Софія не зупинилась. У 1891 році разом з компаньоном відкрила в Одесі консервну фабрику, на логотипі якої була зображена золота рибка на велосипеді. Відтоді бізнес-леді й отримала  прізвисько «Золота рибка».  

Через 9 років консервне меню підприємства Фальц-Фейнів зросло до 100 позицій. У 1900 році філіал фабрики відкрили в Очакові та Хорлах, а 1902-го — в Дофіно. Щоправда, там на консерви переробляли вже не рибу, а овочі, зелень та фрукти. 

У 1909 році у фірми з’явився рекламний слоган: «Завжди попереду всіх за смаком і якістю». Саме під керівництвом Софії Фальц-Фейн сімейна бізнес-імперія досягла найвищого рівня впливу та рентабельності. 

Поява власного торговельного порту 

Продукцію численних підприємств — зерно, борошно, консерви, вовну — Фальц-Фейни вивозили через порти Херсона, Одеси та Миколаєва. Але це було дорого й не завжди зручно. Тож не довго вагаючись Софія вирішила заснувати власний торговельний порт. Так, завдяки їй  у 1897 році на Херсонщині з’явилося невелике містечко Хорли, яке через шість років офіційно стало портовим – з місцевої бухти вийшло перше судно.

Гавань працювала круглий рік, адже знаходилася у бухті з водою, яка ніколи не замерзає. Так звідти почали ходити судна до Одеси, Севастополя та Європи. На хорлівському рейді можна було побачити прапори Німеччини, Австро-Угорщини, Італії та Греції. 

З розширенням торговельних операцій, у Хорлах відкрили відділення банку, протягнули телефон і телеграф, а також збудували власну електростанцію.

Асканія-Нова та шлях до забуття

Поки Софія розвивала родинний бізнес, її син Фрідріх Фальц-Фейн, у 1898 році заснував перший у світі приватний національний заповідник – Асканія-Нову. На жаль, з 2022 року він перебуває в окупації. Багатьох тварин загарбники вивезли до Росії і їхня доля нині невідома. 

Але повернемося до часів Першої світової. Тоді бути німецькою колоністкою в Російській імперії було не привілеєм, а загрозою. Фальц-Фейнів переслідували, вдома влаштовували обшуки. 

Зрештою, у 1917 році більшість членів родини виїхали за кордон. А Софія — залишилася. І це було фатальною помилкою – через два роки її вбили. Це сталося у ніч з 16 на 17 червня 1919 року. За свідченнями очевидців, у цей час 84-річна баронеса перебувала у власній конторі, вивчаючи бухгалтерські папери. 

Невідомі увірвалися у приміщення та застрелили жінку, а потім – добили її штиками. Обставини тієї ночі достеменно не з’ясовані. Є декілька версій. Згідно однієї, Софія загинула випадково, внаслідок стрілянини кількох бандитів-нападників, шукачів цінностей. Згідно з іншою, її вбили двоє чи троє членів більшовицького загону.

Допоможіть нам бути кориснішими — пройдіть опитування.

---