Житлові ваучери: хто може отримати, коли стартує прийом заявок та чи треба мати житло у власності в окупації

З 24 листопада набрала чинності Постанова Кабміну №1176, яка запускає програму житлових ваучерів для внутрішньо переміщених осіб. На першому етапі податися зможуть переселенці зі статусом УБД або з інвалідністю внаслідок війни, а міжнародні партнери вже підтвердили фінансування перших 3700 ваучерів.

Через велику кількість суперечливих трактувань, порад юристів і заяв від різних відомств «Точка Сходу» проаналізувала документи та роз’яснення, щоб пояснити — як працюватиме програма і які вимоги важливі.

Що таке житловий ваучер

Житловий ваучер — це електронний документ певної грошової вартості (в цій програмі це 2 мільйони гривень), який зберігатиметься в Державному реєстрі пошкодженого та знищеного майна. Він не видається «на руки».

За допомогою цього ваучера можна:

• купити квартиру або будинок (у тому числі той, що ще будується);
• придбати земельну ділянку під житловий будинок;
• купити частку в житлі;
• використати ваучер як перший внесок чи для погашення іпотеки.

Що можна купити за ваучер

Програма дозволяє використати кошти ваучера на придбання:

• квартири або будь-якого житлового приміщення;
• будинку садибного типу, садового чи дачного будинку;
• житла, яке буде збудоване в майбутньому;
• земельної ділянки під житловим об’єктом;
• частки у праві власності на житло.

Хто може отримати допомогу

Житлові ваучери призначені для внутрішньо переміщених осіб, які:

• виїхали з тимчасово окупованих РФ територій
• стоять на обліку в Єдиній інформаційній базі даних ВПО;
• належать до однієї з категорій: учасники бойових дій (визначені законом про статус ветеранів) або особи з інвалідністю внаслідок війни.

Допомога не надаватиметься, якщо людина або члени її сім’ї:

1. перебувають під санкціями;
2. мають судимість за злочини проти нацбезпеки чи проти миру та міжнародного правопорядку;
3. мають власне житло (крім житла в кредиті, іпотека за яким ще не погашена);
4. вже отримали грошову компенсацію за житло;
5. отримали житло від держави під час перебування на обліку ВПО;
6. подали заяву на компенсацію за знищене майно або вже отримали відповідне рішення.

Хто розглядатиме заяви

У кожній громаді за розгляд заяв відповідатиме уповноважений орган — місцева рада або військова адміністрація. Саме вони створюють комісію, яка ухвалюватиме рішення щодо надання допомоги. Напередодні в Мінрозвитку повідомили, що провели нараду з представниками ОВА та громад щодо створення комісій, що працюватимуть із такими заявами.

Комісії, які оцінюватимуть подані матеріали, працюватимуть за місцем фактичного проживання заявника, зазначеним у довідці ВПО.

За інформацією в Постанові, комісія має складатися як із представників органу влади, так і з представників громадськості. Щонайменше третина її складу — саме громадськість. До них можуть входити представники міжнародних і громадських організацій, антикорупційних ініціатив або навіть жителі сіл та селищ.

Комісія працюватиме на основі законодавства, а її члени зобов’язані повідомляти про можливі конфлікти інтересів та не брати участі в розгляді таких справ.

Зараз такі комісії вже є у 541 із 1306 громад, за інформацією Мінрозвитку. Найшвидше процес іде в Одеській, Рівненській, Херсонській та Житомирській областях.

Натомість у деяких регіонах створення комісій просувається дуже повільно — найгірша ситуація в Івано-Франківській області, Києві та Дніпропетровській області.

Як і коли подати заяву

Подати заяву на отримання житлового ваучера можна буде:

• через портал або застосунок «Дія»
• через ЦНАП
• через нотаріуса

Якщо заява подається представником, недієздатною особою або дитиною — подання здійснюється виключно через ЦНАП або нотаріуса.

Подання заяви буде доступне з 1 грудня 2025 року спочатку лише через застосунок або портал «Дія». Згодом можливість з’явиться у ЦНАПах або через нотаріусів.

Які дані містить заява

У заяві зазначається:

1. ПІБ, дата народження, РНОКПП заявника;
2. паспортні дані;
3. контакти;
4. статус ВПО;
5. підстави, які дають право на допомогу (УБД або інвалідність внаслідок війни);
6. інформація про членів сім’ї;
7. підтвердження, що заявник відповідає вимогам і не підпадає під заборони.

Важливо підтвердити саме факт попередньої реєстрації на ТОТ, а не право власності на житло.

Тобто держава не перевіряє, чи була квартира/будинок у власності заявника, і не вимагає документів про стан цього житла. У заявці потрібно вказати дані про житло, яке залишилось на ТОТ, — навіть якщо воно не є особистою власністю, але саме там була офіційна реєстрація.

«Перевірятимуть наявність статусу ВПО з попереднім місцем реєстрації на ТОТ», — йдеться в повідомленні Мінрозвитку.

Що відбувається після подання заяви

Після отримання заяви комісія перевіряє:

• чи є заявник у базі ВПО;
• чи перемістився він з території, що досі перебуває під окупацією;
• чи належить до визначених категорій (УБД або особа з інвалідністю внаслідок війни);
• чи не має обмежень, які забороняють отримання допомоги (наприклад, наявність житла, судимості або компенсацій).

Перевірка включає аналіз інформації з різних держреєстрів, зокрема Реєстру речових прав на нерухоме майно. Розгляд документів триватиме до 30 днів.

Комісія ухвалює одне з двох рішень:

1. Надати допомогу та сформувати житловий ваучер.
   У Реєстрі пошкодженого та знищеного майна створюється електронний ваучер певного номіналу.

2. Відмовити в наданні допомоги.
   Відмова можлива, наприклад, якщо подані недостовірні відомості або виявлено підстави, що виключають право на допомогу.
   Права отримувача після видачі ваучера

Після того як ваучер сформований:

• його можна використати протягом п’яти років;
• отримувач має право самостійно обирати банк, забудовника чи об’єкт купівлі;
• всі операції здійснюються виключно безготівково;
• у разі смерті отримувача ваучер не передається у спадок.

Попри те, що частина механізмів уже прописана в постанові, чимало практичних питань потребують додаткових пояснень. Як саме працюватиме програма в деталях, Міністерство розвитку громад та територій України обіцяє роз’яснити окремо.

Читайте також: Україна отримала 100 мільйонів євро на житло, харчування та меддопомогу переселенцям

---