«Дрон залетів за ним в трубу і вибухнув»

44-річний військовий Олександр Касяненко зник безвісти у грудні 2022 року. Це сталося під час евакуації поранених з поля бою на Курахівському напрямку. Тоді в автівку наших військових влучив російський снаряд. Хлопці вибігли з машини, але їх «змалював» дрон.

Двоє захисників загинули на місці, а Олександру вдалося сховатися у трубі, під дорогою.

Про те, що сталося потім і чому вона сподівається, що її чоловік живий «Точці Сходу» розповіла дружина Олександра, Наталія.

«Допоки є хоч крапля надії, я буду вірити»

«6 березня 2022 року Саша разом із нашим сином вже були у військкоматі. Але потрапили вони в різні військові частини. Після навчання, чоловіка відправили на Запорізький напрямок. Це було 10 квітня. А у вересні він приїхав додому у незаплановану коротку відпустку. Привід для цього був жахливий — нашому сину відірвало руку і Саші дали можливість побачитись з родиною. Він дуже переживав за сина, його теж звуть Олександр. Тоді він сказав: “Я думав, що більше ніколи не повернуся додому”». 

«Проходив по 12 км, щоб почути мій голос»

«На фронті Саша пробув понад два роки. Під час перебування на Запорізькому напрямку, під обстрілами, у повному спорядженні, він пішки проходив по 6 кілометрів в один бік. Все – заради того, щоб “зловити зв’язок”, на хвилинку зателефонувати і почути мій голос. Згодом його перевели на Донеччину. Він намагався дзвонити зранку та ввечері. А коли виходив на позиції, залишав телефон побратимам, які раз на день телефонували і казали, що з ним все добре. Напередодні зникнення, 12 грудня 2024 року, Саша попередив, що поїде вивозити поранених. І все, зв’язок з ним пропав». 

«Він вивіз двох і повернувся за ще декількома пораненими»

«Це сталося на Курахівському напрямку, біля села Шевченко. Росіяни “підбили” автівку, в якій перебував Олександр. Разом з побратимами він вискочив з машини і спробував дістатися пішки до наших позицій, але їх “змалювали” дрони. Двоє хлопців загинули на місці, а Саша намагався сховатись у водопропускній трубі, під дорогою. Дрон залетів за ним і вибухнув. 18 грудня прийшло сповіщення, що мій чоловік зник безвісти. Але його тіла немає і тому я вірю, що, можливо, він був поранений, вижив і перебуває в полоні». 

«За законом Саша міг повернутися додому»

«Адже я маю групу інвалідності. Коли я зібрала всі необхідні документи, він навіть слухати не схотів. Казав: “Я не можу залишити своїх побратимів”. Він дуже любить мене, але по-іншому вчинити просто не міг. Він спокійний, врівноважений, турботливий. Ми були дуже щасливі, постійно були разом, з дітьми, онуками. Він завжди приходив на допомогу друзям, ніколи не відмовляв. Я вірю в нього, він не може мене залишити одну (Плаче). Нам ще треба так багато прожити разом». 

«Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів».

---