• ВАЖЛИВО

«Коли мені сказали, що Назар загинув, я відчувала, що це брехня»

3 хвилини на читання
Зображення посту: «Коли мені сказали, що Назар загинув, я відчувала, що це брехня»

Назар Грицак, 28-річний старший солдат 33-го окремого стрілецького батальйону, зник безвісти у квітні 2024 року під Новомихайлівкою в Донецькій області. Його дівчина, Роксолана, згадує, що попри відомості про його загибель, не повірила в те, що коханого більше немає.

Згодом вона знайшла відео, на якому Назар розповідав подробиці потрапляння в полон — росіяни зруйнували їхню позицію, і він з побратимами перебували під завалами 10 днів.

За словами Роксолани, сили боротися їй дає сам Назар, дівчина вірить – він виконає свою обіцянку  і повернеться додому живим.

  • Зображення посту: «Коли мені сказали, що Назар загинув, я відчувала, що це брехня»
    Фото: особистий архів Роксолани
  • Зображення посту: «Коли мені сказали, що Назар загинув, я відчувала, що це брехня»
    Фото: особистий архів Роксолани
  • Зображення посту: «Коли мені сказали, що Назар загинув, я відчувала, що це брехня»
    Фото: особистий архів Роксолани
  • Зображення посту: «Коли мені сказали, що Назар загинув, я відчувала, що це брехня»
  • Зображення посту: «Коли мені сказали, що Назар загинув, я відчувала, що це брехня»
  • Зображення посту: «Коли мені сказали, що Назар загинув, я відчувала, що це брехня»

«Ми познайомилися ще у 2012 році. Час від часу переписувались, а після початку повномасштабного вторгнення він раптово мені наснився, і я одразу йому написала. Саме в цю ніч він приїхав на Сумщину, через місяць після того, як його мобілізували. Таке було дивне співпадіння. Ми почали спілкуватися щодня. Після початку великої війни ми побачилися у листопаді, коли він приїхав у відпустку. Зустрілися і одразу зрозуміли, що вже не можемо один без одного. Потім бачилися ще декілька разів — я їздила до нього, він приїздив додому і ми проводили його відпустку разом. Стосунки на відстані, особливо коли цю відстань створює війна  — це важко. Ми намагалися підтримувати один одного. Назар завжди заспокоював, казав, що все буде добре і не варто переживати. Я йому вірила».

«У 2024 році його батальйон перевели на Донеччину»

«7 квітня Назар пішов на бойове завдання під Новомихайлівку. Напередодні сказав, що якщо не вийде на зв’язок через 7 днів, починати пошуки. Водночас він був спокійним і впевненим, що повернеться. Але не повернувся. Через декілька днів його мамі повідомили, що Назар зник безвісти. Деякі побратими казали, що він загинув — у місце, де він перебував, влучив снаряд, також цю інформацію частково підтверджувало його керівництво. Пам’ятаю, як земля пішла з-під ніг. Я не вірила. Хіба Всесвіт може забрати в мене кохану людину, коли наші стосунки тільки-но почалися? Не могла нас доля з’єднати, і отак, раптово, все закінчити». 

«10 днів він перебував під завалами, а потім – полон»

«У травні 2024 року я побачила відео, на якому Назар розповідав про те, як росіяни розбомбили їхню позицію. Він не міг вибратися звідти 10 днів, а потім їх взяли у полон. Я зраділа, що Назар живий, і разом з тим прийшло розуміння, що потрібно буде боротися і добиватися його повернення додому. Згодом, я дізналася, що один зі звільнених хлопців бачив Назара в колонії, але особисто розпитати його про це мені не вдалося. Наразі про мого коханого немає жодної інформації». 

  • Зображення посту: «Коли мені сказали, що Назар загинув, я відчувала, що це брехня»
    Фото: особистий архів Роксолани
  • Зображення посту: «Коли мені сказали, що Назар загинув, я відчувала, що це брехня»
    Фото: особистий архів Роксолани
  • Зображення посту: «Коли мені сказали, що Назар загинув, я відчувала, що це брехня»
    Фото: особистий архів Роксолани
  • Зображення посту: «Коли мені сказали, що Назар загинув, я відчувала, що це брехня»
  • Зображення посту: «Коли мені сказали, що Назар загинув, я відчувала, що це брехня»
  • Зображення посту: «Коли мені сказали, що Назар загинув, я відчувала, що це брехня»

«Назар — моє перше кохання»

«Всі 13 років, з моменту нашого знайомства, в мене до нього були теплі почуття. В нього теж були до мене почуття, але ми були дітьми і нічого серйозного між нами не виникло. Коли ми почали зустрічатися — мріяли про родину, але домовились, що і весілля, і діти будуть після того, як він повернеться додому, коли нас не розділятиме відстань. Назар дуже добра, відповідальна і надзвичайно товариська людина, завжди готова прийти на допомогу. Його друзі зараз підтримують мене, переживають за нього. Він щирий і в нього дуже хороше почуття гумору. Він єдина людина, з якою я по-справжньому щаслива. (Посміхається)». 

«Говорити про полонених дуже важливо»

«Це привертає увагу не тільки українського суспільства, але й представників країн, які можуть бути залучені в якості посередників в обмінах. Вважаю, створення сторінки Спільноти рідних хлопців 33 окремого стрілецького батальйону, які зникли в Новомихайлівці, важливим кроком. Я це зробила і заради Назара, і заради його побратимів, і тих рідних, які теж шукають. Ми розповсюджуємо цю інформацію, щоб про хлопців знали. Сили боротися мені дає Назар. Я знаю, що настане час коли він буде вдома і в безпеці, я дуже кохаю його і вірю, що він виконає свою обіцянку і повернеться». 

 

«Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів».


Підписуйтесь на нас у соціальних мережах.

Підтримайте нашу роботу і допоможіть нам зростати та надавати якісні послуги.

Завантажити ще...