«Обставини зникнення достеменно не відомі, але на відео може бути він»
Роман Волосовський став на захист України одразу після початку повномасштабного вторгнення. Спочатку служив у ТрО в рідному Малині, а після навчанняу квітні 2022 року приєднався до лав ЗСУ.
Воював під Костянтинівкою та Сіверськодонецьком, а згодом — на Запорізькому напрямку.
13 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання Роман зник безвісти. Відтоді його дружина Аліна не припиняє пошуків і намагається з’ясувати, що сталося з її чоловіком.
«Перед зникненням Роман відчував, що з ним станеться щось погане»
«Коли почалася велика війна, Рома відразу сказав, що має йти, щоб захистити нас — мене та дітей. Спочатку він служив удома, в Малині, у ТрО, а після навчання у квітні 2022 року доєднався до лав ЗСУ. Спершу були Костянтинівка та Сіверськодонецьк, а згодом його відправили на Запорізький напрямок — під Роботине. Восени 2023 року він приїхав додому у відпустку. І ми так добре провели час усі разом! Рома був веселий, активний, ні на що не скаржився. Але в останні дні перед від’їздом зізнався другові, що має погане передчуття. Мовляв, може не повернутися. 13 вересня 2023 року з Ромою зник зв’язок».
«Я впевнена, що на відео, в одному з російських каналів, я бачила саме свого чоловіка»
«Побратими розказали різні версії того, що могло відбутися з Ромою. Одна з них — загибель, інша — поранення в легені. Один із військових, який був із чоловіком тоді на позиції, розповів, що залишив Романа пораненим, а іншого побратима, теж із пораненням, він зміг витягти з поля бою. Я говорила з ним кілька разів і зрозуміла, що кожного разу з’являються нові подробиці. Знаходила протиріччя в розповіді, не вірила в те, що Роман міг загинути, і продовжувала шукати. А в 2025 році я знайшла російське відео, на якому побачила п’ятьох наших військових у полоні. Відео було коротким, обличчя були заблюрені, але в одному з полонених я впізнала Романа — його волосся, зріст, характерну поставу, форму рук. Експертиза цього відео була проведена, але чіткої відповіді — підтвердження або спростування моїх припущень — я не отримала».
«Роман ще дитиною втратив батьків і всю свою любов віддає дітям»
«Те тепло, якого він сам не мав у дитинстві, віддає нашим дітям — Денису та Жені. Мені навіть знайомі, які бачать нашу родину зі сторони, кажуть, що такого тата ще треба пошукати. Він чуйний, добрий: і уроки з ними зробить, і грає із задоволенням. Рома чудово готує і іноді виходить навіть краще, ніж у мене (посміхається). Син, йому зараз 11 з половиною років, шукає Рому: гортає сторінку за сторінкою, читає повідомлення в групах. Діти дуже чекають на нього. Для кожної жінки, матері, дружини пошуки рідної людини стають найважчим випробуванням у житті. Шукати я не перестану, бо мій коханий точно знає: якщо я починаю, то не кину. Він упевнений, що я не відмовлюся і не здамся, тому я не можу його підвести. У наступних обмінах я сподіваюся побачити його ім’я — і тоді ми ніколи більше не будемо розлучатися».
Слідкуйте за новими матеріалами у рубриці Полонені на нашому сайті.