«Саша намагався витягти з поля бою пораненого побратима – вони зникли разом»

До початку великої війни Олександр Бочаров був солдатом пожежного взводу 11-ї окремої бригади армійської авіації. У червні 2024 року його перевели до 47-ї бригади, яка виконувала бойові завдання на Покровському напрямку. Через місяць після цього Олександр зник безвісти. 

Його дружина, Олена, має декілька версій того, що сталося з її чоловіком, але вірить, що він живий і чекає на його повернення.

«24 лютого ми прокинулися від вибухів у Чорнобаївці»

«Я була вдома з донькою, Анею, їй тоді було три місяці, а Саша ніс службу недалеко від нас. Одразу зателефонував, сказав, що почалася війна і нам треба ховатися у підвал. Протягом кількох місяців ми не бачились, Сашу переводили, а ми виїхали з окупації та влаштовували своє життя на новому місці. Ми бачились кілька разів, коли він приїжджав у відпустку. Аня важко звикала до тата кожного разу. Він приїжджав великий, бородатий і донька боялася, бо була дуже маленькою. Це був для нас обох емоційно важкий момент. Згодом Сашу перевели в Кіровоградську область і він забрав нас з собою».

«Саша дуже змінився за роки війни»

«Раніше мені здавалось, що ми дуже близькі, але за цей час наша близькість тільки зміцніла і набула нового сенсу. Ми цінували кожну хвилину, хапалися за кожен момент, коли у нас була можливість бути разом. Коханий і так дуже відповідальний, а з великою війною став ще більш серйозним, розсудливим та сумлінним. Він дуже позитивна людина, а тепер – ще оптимістичніша та світліша. Для мене його підтримка була такою важливою, бо поряд я почувалася у безпеці. 13 червня 2024 року Сашу прикомадирували до 47-ї бригади і він потрапив безпосередньо на фронт. Тоді було багато розмов телефоном, в кожній він казав: “Ви — найважливіше в моєму житті”».

«Коли Саша пішов на своє перше завдання, я відчувала, що все добре»

«Тоді коханий пропав зі зв’язку на три дні, але коли повернувся — виявилось, що я правильно все відчувала. А перед другим виходом, він сам дав мені номери телефонів побратимів і сказав, що якщо не зателефонує через три дні, треба починати шукати. Це сталося 6 липня 2024 року, а 8-го я відчула сильну внутрішню важкість, хвилювання. Почала писати командиру і він відповів через 4 дні, що Саша зник безвісти, під селищем Козацьке, в Покровському районі. Потім було багато версій зникнення Саші і кожна історія відрізняється одна від одної. Мені казали, що він загинув, що ніби вони були в іншому населеному пункті, не в тому, де він зник по документах, що стався обстріл. Але тіла чоловіка ніхто не бачив і напевно ніхто не знає, що саме сталося. Ще я знаю, що Саша намагався витягти пораненого побратима і зникли вони вдвох».

«На Сашу можна покластися, в ньому є щось справжнє, чоловіче»

«Він завжди підтримає, розбереться в ситуації, перед тим, як дати пораду, ніколи не відмовить у допомозі. Саша вимогливий до себе, дисциплінований, займається спортом і тримає себе в хорошій фізичній формі. Ми любимо активний відпочинок десь на свіжому повітрі, але обов’язково всією родиною. Саша дуже хотів, щоб народилася саме донька і коли це сталося, коханий був дуже щасливий, не відходив від неї, доглядав, годував, вкладав її спати і відчував на рівні почуттів всі її потреби. Зараз Ані 4 роки. Вона бере його фотографію, говорить з ним і цілує».

«Керівництво 47-ї та 11-ї бригад перекидають мої запити як м’ячик»

«В 11 бригаді мені кажуть: “Шукайте інформацію в 47-й бригаді, він зник під час служби там”, а в 47-й кажуть: “До нас він був прикомандирований, тому звертайтесь за офіційною інформацією в 11-ту”. Я беру участь в акціях, намагаюся не пропускати жодної зустрічі з представниками тих інституцій, які можуть допомогти знайти мого чоловіка. Я намагаюся бути почутою і знайти коханого. Моя опора — наша донька. Коли я дивлюсь, як вона тримає плакат з татовою світлиною, як вона постійно згадує про нього, моє найбільше бажання — зробити все, щоб вона змогла обійняти його, а не фотографію, щоб в нас була можливість втрьох прожити наше щасливе життя».

Слідкуйте за новими матеріалами у рубриці Полонені на нашому сайті.

---