«Хороші хлопці прийдуть з фронту і все вирішать»: як зміниться політика після війни
Після війни ветерани можуть стати однією з найвпливовіших груп у політиці. Але чи означає це реальний вплив — чи лише нову «обгортку» для старих політичних проєктів?
Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська та ветеран і громадський діяч Олег Симороз у проєкті «На часі» пояснюють, чому без зміни політичної культури високий рівень довіри до ветеранів може обернутися розчаруванням.
Ветерани як нові учасники політики
Після війни ветерани та їхні родини становитимуть значну частину українського суспільства, і їхня участь у політичному житті є не лише ймовірною, а й необхідною умовою для стабільності держави. Про це заявила голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.
«Ветерани — це саме ті громадяни України, які мають не лише права, а й реалізовували певні повноваження в межах конституційного обов’язку», — наголосила вона.
Водночас, за її словами, виключення ветеранів із публічної політики може призвести до серйозних наслідків.
«Їхнє не включення в публічну політику може створювати велику кризу довіри, розколи, поляризацію в суспільстві», — зазначила Айвазовська.
Вона підкреслила, що повноцінна реінтеграція ветеранів неможлива без їхньої участі в політичних процесах, а їхній досвід у сфері безпеки, оборони та державного управління є цінним для уряду, парламенту і місцевого самоврядування. Особливо з огляду на те, що питання безпеки залишатиметься актуальним навіть після завершення активних бойових дій.
Ветерани як «обгортка» для партій
Айвазовська не виключає різних сценаріїв політичної участі ветеранів. За її словами, вони можуть як інтегруватися у вже існуючі політичні партії, так і створювати власні політичні сили.
«Я не виключаю жоден зі сценаріїв. Скоріше вони будуть реалізовуватись паралельно», — зазначила вона.
При цьому створення ветеранських партій є допустимим, якщо воно не суперечить Конституції, зокрема в частині заборони воєнізованих формувань при політичних силах.
Водночас інтеграція ветеранів у списки вже існуючих партій виглядає не менш імовірною. Айвазовська вважає, що політичні сили зацікавлені в залученні людей із фронтовим досвідом до своїх команд.
«Кожна політична сила буде бажати мати серед облич цієї політичної організації тих, хто служив в Силах оборони», — пояснила вона.
Однак такий інтерес несе й ризики. Зокрема, йдеться про можливі політичні маніпуляції, коли ветеранів використовуватимуть лише як символи у виборчих списках.
«Окремі політичні партії точно будуть намагатися використовувати ветеранів виключно як частину обгортки», — застерегла Айвазовська.
Вона наголосила, що в такому разі їм можуть не надавати реального впливу на ухвалення рішень. Тому ветерани, за її словами, мають усвідомлювати ці ризики і не погоджуватися на формальну участь без реальних повноважень:
«Вони мають не бути інструментом чи заручником політичної боротьби, а стати повноцінними учасниками політичного процесу».
Чому довіра може обернутися розчаруванням
Окремо Айвазовська звернула увагу на питання довіри суспільства до політиків із військовим досвідом. Вона вважає, що цей фактор значною мірою залежатиме від сценарію завершення війни. Якщо бойові дії затягнуться або завершаться на несправедливих умовах, частина суспільства може прагнути дистанціюватися від воєнного досвіду і підтримувати цивільних політиків.
«Ймовірно, що буде відчуття необхідності перезавантаження повністю цієї сторінки історії», — зазначила вона.
Як приклад Айвазовська навела ситуацію після Другої світової війни, коли британський прем’єр Вінстон Черчилль, попри роль воєнного лідера, програв вибори через запит суспільства на оновлення. Водночас вона підкреслила, що українське суспільство не є однорідним, і різні групи матимуть різні очікування від політиків.
Якщо ж після війни Україна зіткнеться з новими безпековими викликами, роль ветеранів у владі може лише зрости.
«У суспільства не буде іншого виходу, ніж надавати певні владні повноваження, в тому числі військовослужбовцям з досвідом бойових дій», — підсумувала Айвазовська.
Вона наголошує, що досвід управління в умовах загрози залишатиметься критично важливим для держави.
«Хороші хлопці прийдуть з фронту і все вирішать»
Ветерани мають ставати не об’єктом соціальної політики, а повноцінними учасниками ухвалення рішень, однак для цього держава повинна створити відповідні умови та змінити підхід до політичної культури. Про це заявив ветеран і громадський діяч Олег Симороз, коментуючи перспективи участі ветеранів у владі.
Він зазначив, що загалом позитивно ставиться до присутності ветеранів у політиці, зважаючи на їхній внесок і жертовність під час війни. Водночас наголосив, що цього недостатньо без системних змін.
«Держава і влада мають для цього зробити нормальний фундамент, нормальну дорогу», — підкреслив Симороз.
За його словами, нині існує ризик формального використання ветеранів політичними силами, що пов’язано з високим рівнем довіри до них у суспільстві.
«Вже стало модно в кожній політичній силі мати ветерана, фоткатися з ним і так далі. Далі буде тільки гірше», — зауважив він.
Симороз критично оцінює поширене уявлення, що ветерани автоматично здатні змінити політику.
«Я ніколи не підтримую ідею просто сліпої історії: “хороші хлопці прийдуть з фронту і все вирішать”. Цього не буде. Хороших хлопців використають», — наголосив він.
На його думку, ключовим викликом є відсутність розвиненої політичної культури, яка б забезпечувала реальну суб’єктність ветеранів. Він підкреслив, що для участі в політиці недостатньо самого статусу ветерана — необхідні знання, навички та експертиза. При цьому Олег Симороз звернув увагу, що ветерани вже присутні у парламенті, однак часто залишаються залежними від політичних проєктів.
«Вони не суб’єктні, тому що вони є частиною політичних проєктів, олігархів», — додав він.
Рівень довіри суспільства до ветеранів у політиці
Симороз зауважив, що українці неодноразово покладали надії на різні типи політичних фігур і згодом розчаровувалися в них. Водночас, на його переконання, ветерани поки не втратили довіру, однак це може змінитися без належних змін у політичній системі.
«Якщо наша політична культура не зміниться, якщо ветерани не почнуть розуміти, що треба грати вдовгу, об’єднуватися між собою, а не йти в олігархічні проєкти, ми ризикуємо отримати результат, коли їх використають», — попередив він.
Громадський діяч також висловив занепокоєння можливими маніпуляціями, коли у парламенті може з’явитися значна кількість ветеранів без реального впливу на політику. На його думку, це може сформувати негативне сприйняття ветеранів у суспільстві. Водночас він наголосив на ролі громадянського сектору та експертних організацій у формуванні нових правил гри, зокрема у сфері виборчого законодавства та підготовки до повоєнних виборів. Він згадав і Громадянську мережу ОПОРА, яка досліджує виборчі процеси, як одну з можливих рушійних сил змін.
Окремо Симороз звернув увагу на законодавчі бар’єри, які можуть ускладнювати участь військових і ветеранів у політичному житті. За його словами, у нинішніх ініціативах щодо регулювання повоєнних виборів та діяльності політичних партій є «дуже багато штучних перепон» для їхньої участі у виборчих процесах та об’єднаннях.
Він підтвердив, що всередині ветеранської спільноти існує запит на участь у владі, а також є лідери, здатні брати на себе відповідальність. Водночас Симороз висловив сподівання, що ці люди реалізовуватимуть себе у нових політичних проєктах, а не в старих корупційних структурах.
«Я хотів би, щоб це були молоді нормальні народні партії, а не щоб їх використали старі гнилі корупційні проєкти», — додав він.
Якими ветерани мають бути у владі
Симороз визнав, що питання соціального захисту військових залишатиметься важливим, однак не має обмежувати їхню роль. На його думку, суспільство очікує від ветеранів ширшої експертної участі.
«Я чекаю конкретно експертної залученості не тільки у військовій сфері», — підкреслив він.
За словами Симороза, високий рівень довіри до ветеранів пов’язаний із їхнім відчуттям справедливості, небайдужістю та нетерпимістю до корупції. Саме ці якості, на його думку, мають визначати новий тип політика.
«Це має бути образ загальнопідготовленого політика, особливо якщо ми говоримо про парламент», — підсумував він.
Після війни ветерани точно будуть у політиці. Питання лише в тому — чи стануть вони новими лідерами, чи залишаться новими обличчями старої системи.
Читайте також: «Я був просто солдат: нікому не казав, хто я і звідки»: як відомий кінооператор Ярослав Пілунський став до лав ЗСУ
Підписуйтесь на нас у соціальних мережах.
Підтримайте нашу роботу і допоможіть нам зростати та надавати якісні послуги.
